Постанова № 57755582, 17.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
17.05.2016
Номер справи
815/2472/15
Номер документу
57755582
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р. Справа № 815/2472/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Вербицької Н.В.

ОСОБА_1

при секретарі Павлюк К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2014 року №0001202201, №0001212201, №0001222201, №0001232201 та №0000132202 від 04 березня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" відмовлено.

В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11 серпня 2014 року по 13 жовтня 2014 року Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області була проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27 жовтня 2014 року №2386/15-02-22-01/00278818.

У ході перевірки було встановлено порушення ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат":

- п.44.1 ст. 44, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, пп.138.8.1 пп.138.8.5 п.138.8 ст. 138. пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у звязку із чим занижено податок на прибуток на 1 966 803 грн., в т.ч. за 2 квартал 2012 року - на 750 142 грн., за 3 квартал 2012 року - на 744 873 грн., за 4 квартал 2012 року - на 471 554 грн., за 2013 рік - на 234 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у розмірі 3 924 449 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п.186.1 ст. 186, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 п.201.7 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у звязку із чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 147 750 грн., у тому числі за квітень 2012 року в сумі 148 839 грн., за травень 2012 року в сумі 250 850 грн., за червень 2012 року в сумі 309 030 грн., за липень 2012 року в сумі 219 684 грн., за серпень 2012 року в сумі 250 999 грн., за вересень 2012 року в сумі 689 311 грн., за жовтень 2012 року в сумі 164 313 грн., за листопад 2012 року в сумі 195 057 грн., за грудень 2012 року в сумі 90 198 грн., за січень 2013 року в сумі 94 768 грн., лютий 2013 року в сумі 29 021 грн., березень 2013 року в сумі 21 508 грн., за квітень 2013 року у сумі 21 700 грн., за травень 2013 року в сумі 17 241 грн., за червень 2013 року в сумі 39 100 грн., за липень 2013 року в сумі 28 916 грн., за серпень 2013 року в сумі 7 050 грн., за вересень 2013 року в сумі 16 550 грн., за жовтень 2013 року в сумі 179 934 грн., за листопад 2013 року в сумі 23 068 грн., за грудень 2013 року в сумі 350 613 грн.;

- в порушення ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - несвоєчасне надходження виручки за реалізовану гофропродукцію: по ВМД №836 від 20 березня 2013 року на загальну суму 5 348, 72 дол. США./42 752, 32 грн. в сумі - 70,72 дол.США/565,26 грн.; по ВМД №1905 від 29 листопада 2012 року на загальну суму 6 371, 40 евро-64 424, 13 грн. в сумі 127, 64 евро/1 318, 44 грн. та не надходження виручки за реалізовану гофропродукцію по ВМД №200062 від 05 червня 2013 року на загальну суму 4 126, 47 евро/43 181, 18 грн. в сумі 1, 27 евро/13, 08 грн.;

- ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у звязку з несвоєчасним надходженням продукції по імпортному контракту №051112 від 05 листопада 2012 року по авансовим платежам від 13 грудня 2012 року в сумі 26 324, 80 евро/274 380 грн. та від 11 березня 2013 року в сумі 26 324, 80 евро/273 748, 72 грн.;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" в частині обов'язкового декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України станом на 01 квітня 2013 року у сумі 127, 64 евро/1 306, 40 грн. станом на 01 липня 2013 року у сумі 26 324, 80 евро/274 185, 37 грн., станом на 01 жовтня 2013 року у сумі 1, 27 евро/13, 71 грн. та станом на 01 січня 2014 року у сумі 1, 27 евро/13, 89 грн.;

- ч.5, ч.13 ст. 8 та ч.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження єдиного соціального внеску на суму 894, 95 грн.;

- п.51.1 ст. 51, п.176.2 "б" ст. 176 Податкового кодексу за 2-4 квартали 2012 року надані з недостовірними відомостями;

- пп.164.2.2 п.164.2 ст. 164, п.168.1. ст. 168, п.п.164.2.11 п.164.2 ст. 164, пп.170.9.1, п.170.9 ст. 170, п.171.2 ст. 171, пп.169.4.1, п.169.4 ст. 169, п.п.169.2.1, п.169.2 ст. 169 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 1 147 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки №2386/15-02-22-01/00278818 від 27 жовтня 2014 року Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 14 листопада 2016 року було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001212201, яким ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" визначено грошове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 3 147 750 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 157 3875 грн.;

- №0001202201, яким ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" визначено грошове зобовязання по податку на прибуток у сумі 1 966 803 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 983 402 грн.;

- №0001222201, яким ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 924 449 грн.;

- №0001232201, яким ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Крім того, у період з 19 січня 2015 року по 30 січня 2015 року та з 31 січня 2015 року по 05 лютого 2015 року, Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Джест Трейд" та з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Прогрес ЮА" та подальшого використання у господарській діяльності отриманих від постачальників товарів, за результатами якої складено акт перевірки №0201/15-02-22-02/278818 від 12 лютого 2015 року.

У ході перевірки було встановлено порушення ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у звязку із чим занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за період у розмірі 246 714 грн., в тому числі за червень 2014 року 49 155 грн., за липень 2014 року 109 954 грн., за вересень 2014 року 87 605 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки №0201/15-02-22-02/278818 від 12 лютого 2015 року Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2015 року №0000132202, яким ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 246 714 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 123 357 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" в підтвердження реальності здійснення господарських операцій у порушення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України надано неналежним чином оформлені первинні документи та не в повному обсязі, а отже позивачем не підтверджено відповідними первинними документами правомірність включення витрат на оплату товару до складу валових витрат підприємства, а також включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за товар до складу податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно із п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Аналізовані законодавчі положення свідчать, що податкові наслідки у вигляді формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у податковому обліку є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

При цьому, законодавець свідомо відмовився від встановлення конкретного переліку документів, які мають слугувати підставою для формування даних податкового обліку, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші господарські операції, з огляду на різноманітність змісту та форм економічної діяльності та порядку її документування.

Відповідність задекларованих платником операцій критерію документальної підтвердженості вимагає подання платником документів, які містять достатні відомості про зміст господарської операції, порядок її виконання та учасників; документи, якими має оформлюватися господарська операція, визначаються з урахуванням законодавчих вимог та звичаєвої практики щодо оформлення певного виду господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який діяв у весь період діяльності позивача, що підлягав перевірці, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ПП «Ліга-2006» було укладено договір на поставку котельного палива ТУ У322-00190443-042-97 №Т-12/10/3 від 10 жовтня 2012 року та 02 січня 2013 року була укладена додаткова угода №2 до договору №Т-12/10/3 від 10 жовтня 2012 року, виконання якого підтверджено приходними ордерами, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, паспортами якості (1 том а.с.153-250, 2 том а.с.1-132, 4 том а.с. 60-250, 5 том а.с.1-18).

15 лютого 2013 року між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ПП «Лапа» укладено договір поставки продукції №ДГ-51 та 30 вересня 2013 року було укладено додаток №1 до договору від 15 лютого 2013 року з визначенням суми поставки у розмірі 2 170 000 грн., терміну поставки до 30 жовтня 2013 року та умов поставки DDU (вартість транспортування включена в ціну товару) та визначено, що паливо, що постачається згідно даної специфікації, повинно мати фізико-хімічні показники ТУ У 322-00190443-042-97.

Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору надано платіжні доручення, приходні ордери, видаткові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості (2 том а.с.139-208).

11 червня 2012 року між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «Нік7» укладено договір №Т-12/34, предметом якого є поставка котельного палива ТУ У 24.1-20324162-001-2003 та 13 липня 2012 року укладено додаткову угоду №1, згідно п.3 якого якість палива повинна відповідати ТУ У 322-00190443-042-97 та фізико-хімічним показникам, які відображаються постачальником в паспорті якості, що передається з кожною партією товару.

Факт виконання договору №Т-12/34 підтверджено приходними ордерами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, паспортами якості (2 том а.с.214-250, 3 том а.с.1-69).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «КГ «Вікторі» укладено договір поставки котельного палива ТУ У 24.1-20324162-001-2003 №Т-12/38 від 06 серпня 2012 року, виконання якого підтверджено приходними договорами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, паспортами якості (5 том а.с.22-110).

01 липня 2013 року між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «Крістенс» укладено договір на технічне обслуговування №21, предметом якого є діагностика підшипникових вузлів технологічного обладнання; балансування робочих коліс вентиляційного і насосного обладнання; центровка вузлів та механізмів обладнання та виконання якого підтверджено платіжними дорученнями та актами приймання виконаних будівельних робіт (3 том а.с.75-124).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «Дегар-Т» укладено договір по виконанню робіт по виготовленню анілоксованих валів №2808124 від 28 серпня 2012 року, виконання якого підтверджено платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, приходним ордером (3 том а.с.128-135).

04 жовтня 2011 року між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «Украгро-М» укладено контракт на поставку зі складу продавця запасних частин до сільськогосподарської техніки №14, виконання якого підтверджено платіжними дорученнями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, приходними ордерами (3 том а.с.136-155).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ПП «Регіон-04» укладено договір купівлі-продажу №6/11 від 06 листопада 2012 року, предметом якого згідно є зобовязання постачальника передати у власність замовника ножі ГТ15.2245, ГТ15.2246, ГТ15.1257, ГТ15.1881, виконання якого підтверджено податковими накладними, деклараціями поштовими, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, приходними ордерами, платіжними дорученнями (3 том а.с.156-177).

15 червня 2014 року між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «Джест-Трейд» укладено договір на поставку котельного палива №15/06, виконання якого підтверджено видатковими накладними, актами прийому передачі товару, рахунками на оплату постачальника, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості (3 том а.с.187-250, 4 том а.с.1-3).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «Прогрес ЮА» укладено договір на поставку палива котельного №3007/14 від 30 липня 2014 року, виконання якого підтверджено видатковими накладними, актами прийому передачі товару, рахунками на оплату постачальника, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості (5 том а.с.235-250, 6 том а.с.1-24).

27 лютого 2012 року між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ППКФ «РОЗС» укладено договір поставки ТУ У 24.1-20324162-001-2003 №27/02, виконання якого підтверджено приходними ордерами, товарно-транспортними накладними та податковими накладними (5 том а.с.115-234).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ТОВ «Ультра Папір» було укладено договір поставки макулатури №М-13/10 від 01 лютого 2013 року, виконання якого підтверджено податковими накладними, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (6 том а.с.122-250, 7 том а.с.1-250).

Також, між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання транспортних послуг №А-12/6 від 04 січня 2012 року, на підтвердження виконання якого надано акти здачі прийняття робіт, товарно-транспортні накладні (9 том а.с.7-20).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір про надання транспортних послуг №А-12/13 від 04 січня 2012 року, на підтвердження виконання якого надані акти здачі прийняття робіт, товарно-транспортні накладні (9 том а.с.30, 32-69).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про надання транспортних послуг №А-13/5 від 04 січня 2013 року, на підтвердження виконання якого надані акти надання послуг, товарно-транспортні накладні (9 том а.с.75-80).

Між ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» та ФОП ОСОБА_5 укладено договір про надання транспортних послуг №А-12/5 від 04 січня 2013 року, на підтвердження виконання якого надані акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні (9том а.с.84-98).

Крім того, під час апеляційного розгляду справи, ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» були надані копії банківських виписок за перевіряємий період, які в свою чергу підтверджують факт оплати послуг за транспортні послуги та вантажні перевезення (10 том а.с.17-80).

Отже, колегія суддів вважає, що фактичне виконання позивачем господарських зобов'язань підтверджується первинними документами, укладені правочини відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Щодо складення товарно-транспортних накладних та видаткових накладних з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на які посилається суд першої інстанції, колегія суддів зазначає, що певні недоліки в заповненні накладних носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості зазначених первинних документів, оскільки в силу відсутності визначення поняття "податковий облік" в чинному законодавстві та з точки зору пп.1.2.3 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України, в якому зазначено, що податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати відповідно до законодавства України і використовується для складання податкової звітності, форма, правила, порядок і термін подання якої визначаються ДПАУ, та при цьому, як зазначено у цьому пункті Положення, зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік, фінансовий (бухгалтерський) та податковий облік - це різні поняття. Відповідно, недотримання вимог, що пред'являються до оформлення первинного документа в бухгалтерському обліку, не може бути підставою для прийняття рішення про виключення суми зі складу валових витрат чи податкового кредиту.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Також, судом першої інстанції при вирішенні справи було зазначено, що під час проведення перевірок позивача податковим органом було взято до уваги акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №270/3-22-08/38376401 від 15 квітня 2014 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ультра Папір» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів при взаємовідносинах з ТОВ «Поліссяспецпартнер», ТОВ «Торгово-промисловий комплекс» за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, акт перевірки Житомирською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області №1436/22-02/35795570/0100 від 17 березня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Поліссяспецпартнер» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ультра Папір за грудень 2013 року», акт перевірки Мелітопольської ОДПІ у Запорізькій області №1383/08-32-22-01/36969440 від 12 вересня 2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УКРАГРО-М» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Анкомтех сервіс», ТОВ «Асгард ВС», ТОВ «Тридас», ТОВ «Старкад С», ТОВ «Латон плюс», ТОВ «Ромакс Груп», ТОВ «Полімер Україна» за період з 01 січня 2013 року, акт №291/226/33973700 від 31 січня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ліга-2006» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2012 року»; акт №171/226/33973700 від 24 січня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ліга-2006» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень, листопад 2012 року»; акт №721/226/33973700 від 22 лютого 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ліга-2006» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2012 року», акт №560/22-207/32759862 від 10 серпня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Регіон-04» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року»; акт №2275/26-55-22-02/35851844 від 13 листопада 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Дегар - Т» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «ОСОБА_1 Україна», за червень 2012 року з ТОВ «Авто Безпека», та серпень - грудень 2012 року, ТОВ «Даніус» за вересень 2012 року».

Проте, посилання на зазначені акти про проведення перевірок контрагентів позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки актів жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товару (послуг) у контрагента, оскільки можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобовязань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з таким контрагентом.

Також, не заслуговують на увагу посилання податкового органу на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, оскільки вказані акти фіксують лише факт неможливості проведення зустрічних звірок та не можуть давати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Згідно положень ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у п.110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з контрагентами, оскільки такі твердження не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися правомірними.

З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно зясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у звязку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0001202201 від 14 листопада 2014 року, №0001212201 від 14 листопада 2014 року, №0001222201 від 14 листопада 2014 року, №0001232201 від 14 листопада 2014 року та №0000132202 від 04 березня 2015 року.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім) та за подачу апеляційної скарги у розмірі 5 359, 20 грн. (пять тисяч триста пятдесят девять).

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 травня 2016 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: Н.В. Вербицька

ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 57755582 ?

Документ № 57755582 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 57755582 ?

Дата ухвалення - 17.05.2016

Яка форма судочинства по судовому документу № 57755582 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 57755582 ?

В Одеський апеляційний адміністративний суд
Попередній документ : 57755581
Наступний документ : 57755585