Ухвала суду № 57755554, 17.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р. Справа № 815/6788/15

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Джабурія О.В.

ОСОБА_1

при секретарі Павлюк К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Держгеокадастру в м. Одесі Одеської області про визнання протиправним та скасування висновку, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру в м. Одесі Одеської області про визнання протиправним та скасування висновку від 22 червня 2015 року та зобовязання скласти висновок по погодженню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Подольська, 16.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2015 року, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Подольська, 16, в.о. начальника Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області ОСОБА_2 складено висновок про розгляд проекту від 22 червня 2015 року №396/В, відповідно до якого проект землеустрою Управлінням не погоджений з підстав неукомплектованості проекту згідно з приписами ст. 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок, на який, згідно наданих Управлінню документів, відсутні правовстановлюючі документи, а в технічному паспорті від 30 жовтня 2014 року містилась інформація, що житловий будинок знаходиться у користуванні ОСОБА_3Г та ОСОБА_4, а тому виникла необхідність висвітлення інформації щодо дотримання вимог ст. 120 Земельного кодексу України, з урахуванням надання відомостей щодо реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна (житловий будинок) та укомплектування складу проекту відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

Не погоджуючись з вказаним висновком та діями відповідача, позивач оскаржила його до Головного управління Держземагенства в Одеській області, проте, у звязку з отриманням відповідей від 17 серпня 2015 року №Б-314/0-409/6-15 та від 21 жовтня 2015 року №ДС-ДС-П-157/0-189/26-15, якими не було задоволено заяви та скаргу ОСОБА_3, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у відповідності до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України, якою передбачено перелік необхідних документів, визначених ст. 50 Закону України «Про землеустрій», що не було дотримано позивачем, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 186-1 Земельного Кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно ч.4, ч.5 ст. 186-1 Земельного Кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч.7 ст. 186-1 Земельного кодексу України територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

З наведених норм слідує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен відповідати вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, в тому числі положенням статті 50 Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, й копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів).

Як вбачається з матеріалів справи, наданий на погодження проекту землеустрою пакет документів не містив копій правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, хоча такий обєкт наявний, що підтверджується технічним паспортом від 30 жовтня 2014 року (а.с.33-36).

Відповідно до інформаційної довідки №17649167 від 11 лютого 2014 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо обєкта за адресою м. Одеса, вул. Подольська, 16 відсутні (а.с.21), що підтверджує в свою чергу факт відсутності правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.

Окрім цього, проект землеустрою надавався щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою ОСОБА_2, вул. Подольська, 16, але в технічному паспорті зазначено, що житловий будинок знаходиться у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем було правомірно прийнято висновок №396/В від 22 червня 2015 року, відповідно до якого проект землеустрою не був погоджений з підстав невідповідності поданих документів щодо укомплектованості проекту згідно зі ст. 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки на земельній ділянці на якій знаходиться житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи, а в технічному паспорті від 30 жовтня 2014 року міститься інформація, що житловий будинок знаходиться у користуванні ОСОБА_3Г та ОСОБА_4

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що апелянтом не надано жодних доказів припинення права користування нерухомим майном ОСОБА_4 та не надані докази користування в порядку спадкування від батька як єдиний спадкоємець першої черги цим майном, а тому судом першої інстанції вірно зазначено, що в разі погодження проекту землеустрою позивачці виникне порушення права співкористувача ОСОБА_5

Твердження апелянта щодо відсутності вимог у статті 118 Земельного кодексу України необхідності надання відомостей про нерухоме майно на земельній ділянці колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаною статтею передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного Кодексу, якою чітко визначено необхідність надання документів відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій».

Разом з цим, посилання апелянта на рішення Одеської міської ради №5271-VI від 27 серпня 2014 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане рішення було прийнято до складання технічного паспорту від 30 жовтня 2014 року, відповідно до якого користувачами житлового будинку є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та обєктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Разом з цим, зважаючи на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, відповідно до ст. 94 КАС України, вимоги щодо стягнення судових витрат за подання апеляційної скарги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 травня 2016 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: О.В. Джабурія

ОСОБА_1