Постанова № 57755421, 18.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 876/2485/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Воробець І.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської обл. від 25.02.2016р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС, третя особа без самостійних вимог на предмет спору заступник начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко Михайло Іванович, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И Л А:

13.01.2016р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил, визнати незаконною та скасувати постанову № 3072/20908/15 від 25.12.2015р., винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченком М.І., якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с.1-4).

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської обл. від 25.02.2016р. позов задоволено; визнано незаконною та скасовано постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка М.І. № 3072/20908/15 від 25.12.2015р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.470 Митного кодексу /МК/ України, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с.62-64).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Львівська митниця ДФС, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.67-68).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що 16.02.2014р. позивачем був ввезений на митну територію автомобіль у митному режимі «транзит», при цьому належних доказів своєчасного вивезення цього автомобіля під час судового розгляду не представлено. Представлене позивачем свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу із відміткою про зняття його з реєстрації не підтверджує факт вивезення автомобіля закордон; судом не встановлено дати фактичного вивезення автомобіля та пункт пропуску, через який відбувався його вивіз. Відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор-2006» ОСОБА_3 спірний автомобіль за межі митної території України не вивозив, що слугує належним доказів правильності притягнення позивача до відповідальності.

Таким чином, позивачем не надано доказів щодо аварії чи дії обставин непереборної сили, а тому ним перевищено граничний термін транзиту, встановлений ст.95 МК України, більше ніж на 10 діб, через що ним допущено порушення вимог ч.3 ст.470 МК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що представленими позивачем доказами стверджується, що тимчасово ввезений 16.02.2014р. ОСОБА_3 автомобіль (зареєстрований у Чеській республіці) був своєчасно, тобто, до 27.02.2014р. вивезений за межі митної території України. Наведена обставина стверджується тим, що спірний автомобіль 20.03.2014р. був знятий з обліку у відповідних органах Чеської республіки.

За таких умов відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, тобто, доказів перевищення 10-денного строку транзитного вивезення спірного автомобіля суду не представлено.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, при цьому судом неповно досліджені обставини, які мають значення для справи.

Як слідує з матеріалів справи, 17.12.2015р. державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС Кумак С.Я. складено протокол № 3072/20908/15 про порушення митних правил, відповідно до якого ОСОБА_3 було 16.02.2014р. ввезено через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Sprinter 212D», реєстраційний номер НОМЕР_1, смугою «зелений коридор» у режимі транзит. Станом на 17.12.2015р. термін перебування вказаного автомобіля на митній території України перевищує встановлений ч.1 ст.95 МК України граничний строк транзитного переміщення товарів і транспортних засобів в зоні діяльності різних митниць.

Документів, які б підтверджували причини невивезення транспортного засобу у встановлені терміни за межі митної території України, ОСОБА_3 на момент перетину кордону не надав (а.с.41-43).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 17.12.2015р. ним дійсно було ввезено на Україну 16.02.2014р. автомобіль, однак через декілька днів він виїхав назад в Чехію (а.с.44).

Відповідно до постанови № 3072/20908/15 від 25.12.2015р. в справі про порушення митних правил, винесеної заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченком М.І., позивач визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, через що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. (а.с.8-9).

Під час судового розгляду позивачем надані документи про те, що 20.03.2014р. вищевказаний автомобіль, який зареєстрований у Чеській республіці, вилучено на постійній основі з експлуатації; останній визнано технічно непридатним до експлуатації (а.с.10-20, 56-61).

Також відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор-2006», ОСОБА_3 спірний автомобіль за межі митної території України станом на 09.02.2016р. не вивозив (а.с.40).

Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України, зокрема згідно ч.1 ст.381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до приписів ст.ст.90 та 93 вказаного Кодексу транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні:

1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання;

2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту;

3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу;

4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Статтею 95 зазначеного Кодексу встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту, які складають 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Із урахуванням наведених норм та фактичних обставин справи колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

При цьому, відповідачем під час складення протоколу про порушення митних правил були дані письмові пояснення, в яких він чітко та однозначно не вказував про вивіз спірного автомобіля за межі України. Лише під час судового розгляду позивачем представлені документи про зняття автомобіля з обліку в Чеській республіці через технічну неможливість подальшої експлуатації.

Разом з тим, позивачем не вказані конкретні дата та пункт пропуску, через які здійснювався вивіз спірного автомобіля.

Натомість, відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор-2006», ОСОБА_3 спірний автомобіль за межі митної території України станом на 09.02.2016р. не вивозив (а.с.40).

Надану інформацію із АСМО «Інспектор-2006» про відсутність вивозу автомобіля за межі митної території України слід вважати достовірним доказом, через що остання правомірно покладена відповідачем в основу для притягнення особи до відповідальності.

Окрім цього, згідно п.6 Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затв. постановою КМ України № 451 від 21.05.2012р. «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними», пропуск товарів, що вивозяться за межі митної території України, здійснюється на підставі позитивних результатів здійснення державних видів контролю у митних органах відправлення.

Звідси, представлені відповідачем докази спростовують твердження позивача про вивіз спірного автомобіля за межі України.

Також під час розгляду справи позивачем не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили у відповідності до вимог ст.460 МК України, які об'єктивно перешкоджали своєчасному вивезенню автомобіля за межі митної території України.

Стосовно представлених документів про зняття спірного автомобіля з обліку за місцем його реєстрації в Чеській республіці колегія суддів враховує, що нормами МК України не передбачено можливості засвідчення вивезення транспортного засобу, який був ввезений на митну територію України у митному режимі «транзит», шляхом представлення документів про зняття вказаного автомобіля з обліку в країні його реєстрації.

Тобто, такі документи не засвідчують вивіз спірного автомобіля за межі митної території України в установленому законом порядку.

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задоволити.

Постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської обл. від 25.02.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС, третя особа без самостійних вимог на предмет спору заступник начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко Михайло Іванович, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

М.В.Костів