Ухвала суду № 57755107, 17.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4720/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", Асоціації "Незалежна асоціація банків України" до Кабінету Міністрів України про оскарження нормативно-правового акту, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з клопотанням про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2015 року № 37 «Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", Асоціації "Незалежна асоціація банків України" до Кабінету Міністрів України про оскарження нормативно-правового акту - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відмовляючи в задоволенні даного клопотання, суд першої інстанції послався на відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Як підставу для забезпечення адміністративного позову позивач вказував, що в силу чинності оскаржуваної Постанови КМУ № 37 від 20 січня 2016 року «Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги», якою обмежено право позивача-1 та інших банків щодо реалізації прав за банківською ліцензією, існує очевидна небезпека продовження заподіяння шкоди таким правам, що зумовлює об'єктивну необхідність забезпечення позову про визнання незаконною та скасування Постанови КМУ № 37 шляхом зупинення її дії.

Судом встановлено, що позивач-1 є банком, що діє на підставі ліцензії на здійснення банківської діяльності № 75 від 05 жовтня 2011 року. Апелянт є уповноваженим банком, через який мас здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги. Так, відповідно до опублікованої на офіційному сайті Міністерства фінансів України інформації за результатами конкурсу, який відбувся 17 листопада 2015 року у Міністерстві фінансів України, до переліку уповноважених банків України, через які має здійснюватися виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги (уповноважених банків), було включено і позивача-1.

Враховуючи наявність статусу уповноваженого банку, на позивача-1 поширюється дія положень оскаржуваної Постанови КМУ № 37 в частині припинення виконання функцій уповноваженого банку в разі, якщо позивач-1 не забезпечить виконання вимог постанови КМУ від 22 квітня 2005 року № 318, до якої оскаржуваною Постановою КМУ № 37 було внесено зміни.

Так, апелянт зазначає, що існує об'єктивний ризик того, що позивач-1 буде виключений з переліку уповноважених банків до моменту винесення судом рішення щодо законності (незаконності) оскаржуваної Постанови КМУ № 37, в результаті чого банк понесе значні збитки у вигляді упущеної вигоди, буде змушений звільнити працівників, втратить клієнтів тощо.

Дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не було наведено достатньо обґрунтованих доказів, у розумінні статті 70 КАС України, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а отже, позивачем не доведено наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову передбачених статті 117 КАС України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

А тому вірним є рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.