Постанова № 57754433, 17.05.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/400/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Октябрського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБК "Сота", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2016 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Октябрського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, Октябрський відділ ДВС) про зняття арешту з майна, а саме - автомобіля марки GEELY CK 1,5, 2011 року випуску, сірого кольору, дорожній номерний знак НОМЕР_1, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису № 11 від 05 лютого 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову за ТОВ «ПБК Сота» обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість в сумі 73184,78 грн. Податковим керуючим ДПІ у м. Полтаві 05.02.2013 складено акт опису майна ТОВ «ПБК Сота» в податкову заставу №11. Однак, незважаючи на те, що майно ТОВ «ПБК Сота» перебуває в податковій заставі, старшим державним виконавцем Октябрського відділу ДВС ОСОБА_2 винесено постанову № б/н від 13.11.2014, якою накладено арешт на частину майна, що належить ТОВ «ПБК Сота», в тому числі на майно, що знаходиться в податковій заставі згідно акта опису майна № 11 від 05.02.2013. На підставі цієї постанови до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено обтяження у вигляді арешту того ж майна, що перебуває у податковій заставі (запис № 2 від 16.11.2015 за № 15581100), що унеможливлює вчинення податковою дій щодо реалізації майна, яке описано в податкову заставу, в порядку статті 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, покладався на розсуд суду.

Ухвалою суду від 28.03.2016 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБК "Сота".

Ухвалою суду від 14.04.2016 залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк".

Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись в установленому порядку, про причини неявки суду не повідомили. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" надало до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з неможливістю прибуття його представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2013 податковим керуючим ДПІ у м. Полтаві складено акт опису майна ТОВ «ПБК Сота» в податкову заставу №11 на загальну вартість у сумі 78554,87 грн, а саме: люлька будівельна ЛЕ-500, 2009 р.в., жовтого кольору, інв. № 13; автомобіль GELLY CK CBU, ДВ № 238189, інв. № 18, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузову L6T524S5BN035132; рештування будівельні ХЕРМЗ, комплект 62 кв.м., 2010 р.в., інв. № 17 /а.с. 22/.

У подальшому 07.02.2013 ДПІ у м. Полтаві зареєстровано право податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить запис за номером 1 від 07.02.2013 за № 13515009, обєкт обтяження: активи платника податків згідно акту опису від 05.02.2013 № 11, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 02.02.2016 /а.с. 23-24/.

Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 07.08.2014, яке набрало законної сили 26.08.2014, стягнуто з ТОВ «ПБК Сота» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - 32000 грн заборгованості за кредитом; 14946,53 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 3359,35 грн пені; 2016 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827 грн судового збору.

На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 07.08.2014 видано наказ на примусове виконання рішення суду від 26.08.2014 № № 917/1126/14 /а.с. 87/.

04.09.2014 старшим державним виконавцем Октябрського відділу ДВС ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Полтавської області від 26.08.2014 № 917/1126/14 /а.с. 51/.

13.11.2014 старшим державним виконавцем Октябрського відділу ДВС ОСОБА_2 винесено постанову, якою накладено арешт на частину майна, що належить ТОВ «ПБК Сота», в тому числі на майно, що знаходиться в податковій заставі згідно акта опису майна № 11 від 05.02.2013, а саме на автомобіль GELLY CK CBU, ДВ № 238189, інв. № 18, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузову L6T524S5BN035132.

16.11.2015 Октябрським відділом ДВС зареєстровано право податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить запис за номером 2 від 16.11.2015 за № 15581100, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 02.02.2016 /а.с. 23, зворот/.

Разом з тим, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №816/6472/13-а, яка набрала законної сили 31.01.2014, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК СОТА" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задоволено. Надано дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450) на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК СОТА" (код ЄДРПОУ 30668755, АДРЕСА_1, 36011) в розмірі 72718,40 грн (сімдесят дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень сорок копійок) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБК СОТА", що перебуває у податковій заставі /а.с. 25-27/.

Посилаючись на неможливість вчинення дій щодо реалізації майна, яке описано в податкову заставу, податковий орган вважає, що на підставі положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та Закону України «Про виконавче провадження» слід зняти арешт з майна, що знаходиться в податковій заставі, який накладений постановою Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44628130 від 13 листопада 2014 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зважає на наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо правового регулювання податкової застави суд звертає увагу, що п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дає визначення поняття податкової застави і зазначає, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідно до п. 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

При цьому, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).

Пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України передбачає, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Закон України «Про виконавче провадження» зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 606-ХІV) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно статті 52 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на момент реєстрації публічного обтяження ДПІ у м. Полтаві не існувало інших зареєстрованих обтяжень на предмет податкової застави.

Відповідно до статті 54 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу - заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, вказана правова норма передбачає умови, за наявності яких на заставне майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем, а саме: право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Так, судом встановлено, що право податкової застави рухомого майна згідно акту опису від 05.02.2013 № 11 та яке зареєстровано у встановленому порядку викиникло у позивача раніше, ніж у ПАТ "КБ "Приватбанк" на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 07.08.2014, яке набрало законної сили 26.08.2014, згідно якого вирішення стягнути з ТОВ «ПБК Сота» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - 32000 грн заборгованості за кредитом; 14946,53 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 3359,35 грн пені; 2016 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827 грн судового збору.

Суд зауважує, що відповідно до частин четвертої статті 54 Закону №606-ХІV про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

13.11.2014 старшим державним виконавцем Октябрського відділу ДВС ОСОБА_2 винесено постанову, якою накладено арешт на частину майна, що належить ТОВ «ПБК Сота», в тому числі на майно, що знаходиться в податковій заставі згідно акта опису майна № 11 від 05.02.2013, а саме на автомобіль GELLY CK CBU, ДВ № 238189, інв. № 18, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузову L6T524S5BN035132.

Всупереч вищезазначеним нормам, державний виконавець не повідомив ДПІ у м. Полтаві, як заставодержателя у встановлений законом строк, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та не роз'яснив заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Так, лише листом від 17.11.2015 вих. № 52598, державний виконавець повідомив ДПІ у м. Полтаві, що при формуванні пакету на реалізацію транспортного засобу встановлено, що автомобіль GEELY CK CBU, ДНЗ ВІ6399АТ, номер кузову L6T524S5BN035132 перебуває у податковій заставі та розяснив заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Крім того, суд наголошує, що постанова про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі виконавчому провадженні прийнята державним виконавцем 06.05.2015. Звіт про незалежну оцінку майна складений 14.08.2015.

Положеннями статті 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяження поділяються на публічні та приватні.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» податкова застава відноситься до публічних обтяжень.

Статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено правові наслідки реєстрації обтяження. Частинами 2, 3 зазначеної статті регламентовано, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте, воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 статті 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.

Згідно з вимогами статті 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу. Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом ІІІ цього Закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону (п. 90.1 статті 90 Податкового кодексу України).

Таким чином, суд зазначає, що особа, яка зареєструвала публічне обтяження раніше має переважне право на задоволення своїх вимог перед іншими стягувачами, які не є заставодержателями, і відповідно, оскільки позивачем обтяження майна товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК Сота» зареєстровано раніше, аніж Октябрським ВДВС, то обтяження ДПІ у м. Полтаві має вищий пріоритет над обтяженням накладеним органом державної виконавчої служби.

Окрім іншого, суд звертає увагу, що відповідно до п. 89.5 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

Згідно пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Проте, всупереч вищезазначених вимог, постанова про накладення арешту на майно боржника від 13.11.2014 була винесена відповідачем не на задоволення вимог контролюючого органу та в подальшому в Державному реєстрі зареєстровано обтяження у вигляді арешту майна ТОВ «ПБК Сота», що перебуває у податковій заставі.

Частиною 7 статті 54 Закону №606-ХІV передбачено, що спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Відповідно до частини 2 статті 60 зазначеного вище Закону №606-ХІV у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. В силу положень частини 5 цієї ж статті, арешт з майна чи коштів у незавершеному виконавчому провадженні може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із пунктом 4.2.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС.

За змістом положень наведених норм чинного законодавства, податковий орган, як заставодержатель, наділений правом на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі. Обов'язок державного виконавця зняти арешт у незавершеному виконавчому провадженні виникає з моменту надходження відповідного рішення суду.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що інших підстав передбачених законодавством для звернення стягнення на заставлене майно особою, яка не являється заставодержателем судом не встановлено, відповідачем не спростовано доводів позивача, тому суд дійшов висновку про те, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення арешту на рухоме майно, а саме автомобіль GEELY CK CBU, ДНЗ ВІ6399АТ, номер кузову L6T524S5BN035132, який переданий позивачу в заставу.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За приписами частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зняття арешту з автомобіля марки GEELY CK 1,5, 2011 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузову L6T524S5BN035132, накладений постановою постановою Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44628130 від 13 листопада 2014 року.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Октябрського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБК "Сота", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про зняття арешту з майна, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Октябрського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБК "Сота", Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з автомобіля марки GEELY CK 1,5, 2011 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузову L6T524S5BN035132, накладений постановою Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44628130 від 13 листопада 2014 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 18 травня 2016 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський