Постанова № 57753829, 11.05.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р. № 809/301/16

15 год. 15 хв.м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - Гундяка В.Д.,

при секретарі Назарук В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою ОСОБА_3 гарантування вкладів протиправно визнано договір банківського рахунку нікчемним, та, як наслідок, не включено ОСОБА_2 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_3, що суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що ОСОБА_2 є вкладником ПАТ "Авант-Банк", так як 29.01.2016 року між позивачем та ПАТ "Авант-Банк" укладено договір банківського рахунку за №РКО-Ф/16/26209010010708 у доларах США. Кошти на рахунок було перераховано ОСОБА_5 Зазначив, що листом відповідача за №923 від 25.02.2016 року позивача повідомлено про нікчемність (правочинів) операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок №26209010010708, проведеної 29.01.2016 року, на суму 5 759 доларів США, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак, на його думку, ознаки нікчемності вищезгаданої операції та відповідні підстави для застосування наслідків недійсності правочину у даному випадку відсутні. Зокрема, визнаючи операцію нікчемною відповідачем не зазначено осіб, які одержали незаконні преференції внаслідок її проведення. Окрім того даний договір банківського рахунку не збільшив суму, яка підлягає до відшкодування ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб, так як в іншому випадку дані кошти все рівно повинні були б бути виплачені відповідачем на користь ОСОБА_5 після предявлення останнім кредиторських вимог. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, в поданому суду запереченні просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги не визнав, пояснив, що між позивачем та ПАТ Авант-Банк було укладено договір банківського рахунку, однак кошти на даний рахунок були перераховані не позивачем, а третьою особою ОСОБА_5 Звернув увагу суду, що відповідно до постанови Правління Національного банку України за №365 від 16.09.2013 року надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок в іноземній валюті здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або готівкою через касу банку. Вважає, що даною операцією було надано ОСОБА_5 переваги перед іншими добросовісними вкладниками та кредиторами, а отже такий договір є нікчемним з підстав, визначених чинним законодавством України. Зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, так як операцію щодо перерахування коштів було здійснено в день прийняття Національним банком України постанови «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк»» до категорії неплатоспроможних. Вказав, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобовязань, крім витрат, безпосередньо повязаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Зазначив, що на його думку, у звязку з незадовільним станом платіжної дисципліни ПАТ Авант-Банк та існування ризиків щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації банку, такі дії були здійснені з метою подальшого незаконного відшкодування коштів позивачу ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб, що в подальшому зумовило б збільшення витрат ОСОБА_3. Просив в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Допитаний з ініціативи представника позивача свідок ОСОБА_5 суду показав, що позивач є сином його дружини. Пояснив, що кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_2 для догляду останнім за іншим сином дружини, який є інвалідом І групи. Показав, що так як наявних коштів в банку не було, то він вирішив скористатися технічною можливістю переказу коштів в сумі 5 759 доларів США на рахунок позивача. Зазначив, що на момент перерахування коштів про постанову Національного банку України, якою ПАТ «Авант-Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних, йому відомо не було.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, взявши до уваги заперечення відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 29.01.2016 між ОСОБА_2 та ПАТ "Авант-Банк" укладено договір банківського рахунку за №РКО-Ф/16/26209010010708 у доларах США (а.с. 11-13).

29.01.2015 третьою особою ОСОБА_5 здійснено перерахування грошових коштів на користь бенефіціара ОСОБА_2 загальним розміром 5 759 доларів США, що підтверджується копією виписки з рахунку №26209010010708 (а.с. 15).

Дана обставина відповідно до ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягає як така, що визнається сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

В судовому засіданні встановлено, що 29.01.2016 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 44 про віднесення ПАТ "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних.

Судом встановлено, що 29.01.2016 виконавча дирекція ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 96 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Авант-Банк" та призначення ОСОБА_4 уповноваженою особою ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк". Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №262 від 26.02.2016 року розпочата процедура ліквідації ПAT "Авант-Банк".

Постановою Правління НБУ №109 від 25.02.2016 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПAT "Авант- Банк".

Дані обставини відповідно до ч.2 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають як такі, що визнані судом загальновідомими.

Судом встановлено, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПAT "Авант- Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 5 статті ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В судовому засіданні встановлено, що позивачем отримано від Тимчасової адміністрації ПАТ "Авант-Банк" повідомлення за №923 від 25.02.2016, відповідно до якого операція по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок №26209010010708, проведеної 29.01.2016 року на суму 5 759 доларів США, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемною (а.с. 14).

Надаючи правову оцінку правомірності рішення Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" ОСОБА_4, оформленого повідомленням за № 932 від 25.02.2016, про визнання нікчемною операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок №26209010010708, проведеної 29.01.2016 року на суму 5 759 доларів США, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ОСОБА_3), порядок виплати ОСОБА_3 відшкодування за вкладами тощо регулюється Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно із частиною 1 та частиною 2 статті 4 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" основним завданням ОСОБА_3 є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання ОСОБА_3 у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників ОСОБА_3; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

У відповідності до частин першої - другої статті 26 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" встановлено, що ОСОБА_3 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_3 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення ОСОБА_3 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_3 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_3 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа ОСОБА_3 складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_3 відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_3 станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа ОСОБА_3 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_3 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_3, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа ОСОБА_3 зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання ОСОБА_3 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція ОСОБА_3 затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_3 переліку вкладників. ОСОБА_3 публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання ОСОБА_3 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа ОСОБА_3 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_3 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_3 відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою ОСОБА_3 на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р. III Положення про порядок відшкодування ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14).

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Положення визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа ОСОБА_3 може надати до ОСОБА_3 додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.

ОСОБА_3 складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_3, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Під час судового розгляду встановлено, що позивача не було включено до переліку вкладників у зв'язку із тим, що операції по його рахунку підпадали під ознаки правочинів, що є нікчемними.

Постановою правління НБУ від 16.08.2013 № 365 визначено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку. Зарахування інших надходжень в іноземній валюті в межах України, передбачених законодавством України, на поточний рахунок в іноземній валюті в межах України, передбачених законодавством України, на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) не дозволяється.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_3, є наявність у неї відповідного права, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок.

Частинами 2 - 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації ОСОБА_3 зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На підставі наказу уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Авант-Банк" та з метою реалізації рішення виконавчої дирекції ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ "Авант-Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Уповноважена особа ОСОБА_3, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Під час перевірки було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім`я позивача, надійшли внаслідок дроблення вкладу в значній сумі іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов`язання ФГВФО на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підставою недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, при цьому волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 та 2 ст.228 ЦК України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок, тобто, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тому на підставі наведеного суд погоджується з висновками відповідача про те, що вищевказаний договір є нікчемним (недійсним), оскільки вчинений без наміру настання відповідних наслідків та з метою безпідставного збільшення розміру гарантованих виплат третій особі.

Суд відхиляє доводи позивача про відсутність зміни розміру відшкодування внаслідок укладеного договору, оскільки укладення вищевказаного договору дійсно не вплинуло на загальний розмір відшкодування, яке підлягає до виплати ФГВФО, однак призвело до безпідставного збільшення гарантованої суми відшкодування.

Разом з тим, згідно постанови правління НБУ від 16.09.2013 № 365 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" заборонений переказ коштів в іноземній валюті в межах України з рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи, що є підтвердженням протиправності вищевказаної операції.

Окрім того, згідно з ч. 4 статті 2 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 3 статті 2 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Доказів того, що ОСОБА_5 відкривав банківський рахунок на ім'я ОСОБА_2 та укладав відповідний договір, в матеріалах справи немає. Вказана обставина також не доведена представником позивача.

Аналіз зазначених норм свідчить, що позивач не є вкладником, оскільки кошти, які перебували на рахунку позивача, були коштами, що надійшли для ОСОБА_2 від третьої особи.

З урахуванням зазначеного суд робить висновок про правомірність рішення Уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" ОСОБА_4 щодо визнання нікчемною операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок №26209010010708, проведеної 29.01.2016 року на суму 5 759 доларів США.

Таким чином враховуючи те, що позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів про внесення ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 5 759 доларів США на рахунок №26209010010708 особисто, а дані кошти надійшли на вищевказаний рахунок від ОСОБА_6, тобто від третьої особи, чим було порушено Постанову №365, то суд вважає, що у уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Авант-Банк" ОСОБА_4 відсутні правові підстави для включення ОСОБА_2 у загальний реєстр вкладників публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", та у внесення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_3.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не було доведено суду того, що в спірних правовідносинах наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи ОСОБА_3 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" ОСОБА_4 про нікчемність операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок №26209010010708, проведеної 29.01.2016 року на суму 5 759 доларів США.

В свою чергу на переконання суду відповідачем повністю виконано свій процесуальний обовязок доказування правомірності оскаржуваного рішення та бездіяльності щодо невключення ОСОБА_2 у загальний реєстр вкладників публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", та невнесення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_3.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб", керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяГундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 16.05.2016 року.