Рішення № 5775194, 11.08.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"05" серпня 2009 року Справа №20/105

Суддя Цимбал Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «РІК»

14032, вул. Бєлова,5, м.Чернігів;

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

14017, АДРЕСА_1;

предмет спору: стягнення 33566,96 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Кутіков В.В.- представник за довіреністю б/н від 14.07.2009р.;

відповідача: не зявились;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рік” (далі Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення 33566,96грн., з яких 31341,03грн. основного боргу, 201,34грн. річних, 419,64грн. інфляційних, 1604,95грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.06.2009 року розгляд справи призначено на 21.07.2009року з наступним оголошенням перерви до 28.07.2009р. та 05.08.2009р.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки у видаткових накладних відсутні посилання на спірний Договір, а також позивачем не надано довіреностей відповідача на отримання товарний цінностей. Разом з тим, відповідач зазначає, що Договір поставки №28 від 28.11.2008р. є неукладеним, оскільки сторони не досягли всіх істотних умов, а саме не підписали специфікацію, як то передбачено п.4.1 Договору.

В судовому засіданні 21.07.2009р. відповідач надав усні пояснення, в яких зазначив про отримання ним товару на суму 31341,03грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.11.2008р. між Товариством та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки №28 (далі Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник (позивач) зобовязався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві (відповідачу) товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Посилання відповідача на неукладеність Договору №28 від 28.11.2008р. є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.4.1 Договору, асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії товару поставки товарів визначається сторонами на підставі специфікації і уточнюється в момент вибірки Покупцем товарів на складі постачальника. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково - прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством.

Так, п.4.1 Договору сторони передбачили визначення асортименту, кількості та ціни товару не тільки в специфікації, а також і у видаткових накладних. Отже, в Договорі №28, враховуючи видаткові накладні, на підставі який здійснено поставку товару, сторони визначили всі істотні умови, а тому підстав для встановлення факту його неукладеності у господарського суду не має.

На виконання умов Договору, позивач передав відповідачу товар на суму 32681,77грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними:

від 20.02.2009р. за №ЧРК-05743 на суму 1809,30 грн.;

від 23.02.2009р. за №ЧРК-05826 на суму 1780,56грн.;

від 25.02.2009р. за №ЧРК-06097 на суму 1849,59грн.;

від 25.02.2009р. за №ЧРК-06098 на суму 1819,80грн.;

від 02.03.2009р. №ЧРК-06430 на суму 1531,51грн.;

від 04.03.2009р. №ЧРК-06726 на суму 2526,24грн.;

від 04.03.2009р. за №ЧРК-06631 на суму 2212грн.;

від 06.03.2009р. за №ЧРК-06931 на суму 8500,32грн.;

від 11.03.2009р. за №ЧРК-07242 на суму 1273,14грн.;

від 13.03.2009р. за №ЧРК-07527 на суму 1242,60грн.

від 18.03.2009р. за №ЧРК-07904 на суму 3410,99грн.

від 23.03.2009р. за №ЧРК-08229 на суму 808,80грн.;

від 25.03.2009р. за №ЧРК-08564 на суму 2880,12грн.;

від 10.04.2009р. за №ЧРК-10174 на суму 1036,80грн.

Зазначені накладні підписані відповідачем і останній не заперечує проти отримання по зазначеним накладним товару.

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.6.1 Договору, покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 21 дня з дати поставки товару постачальником.

Відповідно до п.6.3 Договору, оплата здійснюється покупцем на підставі цього Договору та накладної, яка супроводжує поставку конкретної партії товару, і є невідємною частиною цього Договору.

Доводи відповідача про те, що у видаткових накладних відсутні посилання на Договір не приймаються господарським судом до уваги виходячи з того, що будь-яких інших поставок продукції між сторонами не було. Крім того, відсутність у видаткових накладних посилань на спірний Договір не звільняє відповідача від обовязку оплатити отриманий товар та нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобовязання.

Враховуючи, що товар отримано відповідачем 20, 23, 25 лютого 2009р., 02, 04, 06, 11, 13, 18, 23, 25 березня 2009р., 10 квітня 2009р., у останнього виник обовязок оплатити його до 13, 16, 18 березня 2009р., 23, 25, 27 березня 2009р. 01, 03, 08, 13, 15 квітня 2009р. та 01 травня 2009р. відповідно.

Відповідачем здійснено часткове погашення боргу на суму 1340,74грн., що підтверджується банківською випискою від 12.05.2009р. на суму 829,32грн. та видатковою накладною на повернення товару на суму 511,42грн.

Обовязок щодо оплати товару відповідачем в повному обсязі не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 31341,03грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1604,95грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.2. Договору у разі невиконання пункту 2 до Покупця застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ на день за кожний день прострочення проплати за товар.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач простить стягнути з відповідача пеню в сумі 1604,95грн., яка є обґрунтованою і підлягає стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані інфляційні в сумі 419,64грн. та річні в сумі 201,34грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 335,66грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Керуючись ст.49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (14017, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рік” (14032, вул.Белова,5 м. Чернігів, р/р 26003513 в ЧОД АППБ АВАЛЬ, МФО 353348, код ЄДРПОУ 24558646) 31341,03грн. заборгованості, 1604,95грн. пені, 201,34грн. річних та 419,64грн. інфляційних, а всього 33566,96грн., а також 335,66грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 10 серпня 2009 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

11.08.09