Ухвала суду № 57750132, 16.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/947/16-к 16.05.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Тимошенка О.С.

розглянув матеріали кримінального провадження № 12015150040005180 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2016 року відносно

ОСОБА_4, 1990 року, 02 місяця, 05 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_5, 1992 року, 09 місяця,29 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

- обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Кучеренко Д.С.

обвинувачений ОСОБА_4

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок стосовно нього скасувати та призначити новий судовий розгляд.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 289 КК України та йому призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини майна, яке належить йому на праві приватної власності.

провадження №11-кп/784/426/16 головуючий суду 1-ої інстанції: ОСОБА_6

категорія: ч.2 ст.289 КК України доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 13.05.2011 року та остаточно визначено покарання у вигляді 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини майна, яке належить йому на праві приватної власності.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_5, відносно якого вирок суду не оскаржується.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування доводів обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що при розгляді справи не викликали свідка ОСОБА_7 Він визнав вину у скоєнні злочину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому та враховуючи позитивну характеристику, вважає призначене йому покарання необґрунтованим.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2015 року приблизно о 22.00 год. біля будинку №40 по вул. Круговій в м. Миколаєві ОСОБА_4, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, незаконно заволоділи транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний номер НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_8, чим завдали потерпілому майнову шкоду в розмірі 12000 гривень.

Висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який просив розглянути доводи апеляційної скарги щодо призначеного покарання, яке на його думку є суворим, пояснення прокурора, який вважає апеляційну скаргу необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, вивчивши матеріали кримінального провадження перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і апелянтом не оспорюються.

Не оспорюється ним і кваліфікація дій за 2 ст. 289 КК України.

Перевіривши у відповідності до вимог ст. 404 КПК України, законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості призначеного покарання, апеляційний суд дійшов наступного.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_4 суд у відповідності із вимогами ст. 65-67 КПК України врахував вчинення обвинуваченим тяжкого злочину; обставину, що помякшує покарання: щире каяття; обставину, що помякшує покарання, рецидив злочинів; дані про особу обвинуваченого, який характеризується за місцем реєстрації позитивно на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції призначив ОСОБА_4 основне покарання у вигляді позбавлення волі у розмірі наближеному до мінімального, передбаченого санкцією ч.2 ст. 289 КК України, а також додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

На думку апеляційного суду призначене ОСОБА_4 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Крім того, суд першої інстанції врахував те, що ОСОБА_4 вчинив злочин в період не відбутої частини покарання за вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 13.05.2011 року і обґрунтовано застосував ст. 71 КК України при визначенні остаточного покарання.

Що стосується тверджень ОСОБА_4 про відшкодування ним завданих збитків потерпілому, то суд не врахував цю обставину, як помякшуючу покарання відносно ОСОБА_4, оскільки матеріалами кримінального провадження підтверджено відшкодування збитків потерпілому тільки ОСОБА_5

З огляду на наведене вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, підстав для скасування чи зміни вироку, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 426, 532 КПК України, апеляційний суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2016 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3