Ухвала суду № 57748317, 17.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/1260/16 Головуючий 1-ї інстанції Малихін О.Р.

Справа № 2-643/14832/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Івах А.П., Черкасова В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 акціонерне товариство «Фідобанк» (далі ОСОБА_3) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що у травні 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним Банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є позивач укладено договір кредиту, згідно якого останній отримав кредит на придбання автомобіля в сумі 83360 грн. зі сплатою 17,7 процентів річних за користування кредитом на залишок заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором у травні 2006 року між кредитором та ОСОБА_1 було укладено договір застави, предметом якого став автомобіль НОМЕР_1.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, станом на 17 червня 2015 року виникла заборгованість в сумі 67318,62грн. , з яких 29624,49 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 10399,69 грн. прострочена заборгованість за відсотками.

ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача на свою користь сплачену суму судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував з посиланням на його безпідставність та просив застосувати строк позовної давності.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 54819,31 грн. та судовий збір в сумі 548,19 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи положення статті 264 ЦК України, для переривання перебігу позовної давності особа повинна вчинити дії, що свідчать про визнання нею свого боргу, в межах строку позовної давності, а не після її спливу.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору кредиту № 242-ц/06 від 24 травня 2006 року, акціонерний ОСОБА_3 «Факторіал-Банк», правонаступником якого є позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Фідобанк», надав ОСОБА_1 кредит у сумі 83360,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,7 відсотків річних з кінцевим терміном повернення до 23 травня 2012 року на придбання автотранспорту (а.с.17-18).

Однак відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував і станом на 24.05.2015 року має загальну заборгованість за кредитом у сумі 29624,49 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 10399,69 грн. прострочена заборгованість за відсотками.

Доказів того, що загальна сума заборгованості по вказаному кредитному договору має бути іншою, відповідачем не надано.

Із розрахунків заборгованості по кредитному договору наданих до позовної заяви вбачається, що позивачем при визначенні розміру заборгованості враховувались сплачені відповідачем ОСОБА_1. суми погашення кредиту і після 23 травня 2012 року, тобто визначеного сторонами кінцевого терміну повернення кредиту, а саме - 22 січня 2013 року та 03 липня 2013 року (а.с.4-16).

Посилання ОСОБА_1 на те, що 22 січня 2013 року та 03 липня 2013 року він будь-яких сум на погашення кредиту Банку не сплачував спростовуються наданими позивачем копіями квитанцій № 165607521 та № 172640706 із яких вбачається, що на рахунок ОСОБА_1, відкритого у Банку відповідно кредитного договору на погашення кредиту сплачені 3000 грн. та 5200 грн. відповідно (а.с.39-40).

До заперечень до апеляційної скарги Банком додано копію заяви ОСОБА_1 за № 172640706 від 03 липня 2013 року на переказ готівки у сумі 5200 грн. в якій міститься підпис платника.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 заявив, що він не бажає витребувати із банку оригінал цієї заяви, а також не бажає проведення почеркознавчої експертизи, оскільки на її проведення не має коштів.

За таких обставин висновок суду про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим і доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, коли судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України судова колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий

Судді