Ухвала суду № 57741222, 13.05.2016, Оболонський районний суд міста Києва

13.05.2016 Справа № 756/4363/15-к

№1-кп/756/359/16

№756/4363/15-к

У Х В А Л А

13 травня 2016 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого-судді Римара Є.П.,

секретар Возненко М.М.

за участі прокурора ШЕВЧЕНКА Д.С., захисника ОСОБА_1, проводячи в приміщенні суду підготовче судове засідання по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такої, що народилася у м. Донецьк, громадянки України, українки за національністю, одруженої, маючи на утриманні двох неповнолітніх дітей офіційно не працюючої, такої, що має середню освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, засуджена 30.03.2016 р. Подільським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнена відвідбування з випробуванням на строк 2 роки (зі слів), у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 надійшов Апеляційного суду м. Києва до Оболонського районного суду м. Києва 01 березня 2016 року.

У відповідності до обвинувального висновку, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_2, мала прибути в судове засідання, призначені на 12 год. 30 хв. 14.04.15 р. (а/с 23). Наступні судові засідання було призначено на 15 год. 00 хв. 28.04.15 р. (а/с 25), 13.05.15 р. (а/с 33), 25.05.15 р. (а/с 41), 11.06.16 р., 04.08.15 р. (а/с 94), 26.08.15 р. (а/с 103), 09.09.15 р. (а/с 116), 30.09.15 р. (а/с 125), 13.10.15 р. (а/с 128), 11.11.15 р. (а/с 137), 25.11.15 р. (а/с 94), 28.03.16 р.

У відповідності до даних журналу судового засідання обвинувачена в судові засідання не прибула, будь-яких заяв, клопотань суду з даного приводу не надавала, про причини неявки, у тому числі хворобу чи знаходження на стаціонарному лікуванні, суд не повідомляла.

Крім того, судом 13 травня 2015 р., 26 серпня 2015 р., 09 вересня 2016 р., 30 вересня 2015 р., 13 жовтня 2015 р. було винесено ухвали про привід обвинуваченої, однак останні виконані не були.

Обвинуваченій ОСОБА_2, 28 січня 2015 р. обрано міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з терміном дії до 28.03.2015 р.

28 березня 2016 року Оболонським районним судом було оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_2, та надано дозвіл на затримання з метою її приводу та доставку її до суду для участі в розгляді кримінального провадження та вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

13 березня 2016 р. до Оболонського районного суду м. Києва надійшло повідомлення про те, що обвинувачену ОСОБА_2 12 травня 2016 р. затримано.

В судовому засіданні прокурор просив обрати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, вважаючи при цьому, що з врахуванням характеру протиправної поведінки обвинуваченої, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть перешкодити їй у вчиненні нового злочину або забезпечити її явку в судове засідання, виконання нею інших процесуальних обов'язків.

Крім того прокурор уточнив, що обвинуваченій достеменно було відомо про знаходження кримінального провадження в Оболонському районному суді, відповідно вона свідомо ухилялася від явки до суду, про зміну свого місця проживання не повідомила.

Захисник вважала за необхідне обрати її підзахисній більш м'який запобіжний захід, оскільки ОСОБА_2 на даний час має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, має поганий стан здоров'я, має забезпечувати своїх дітей, не бажає та не буде ухилятися від суду та не буде більше змінювати місце проживання.

Обвинувачена заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримала свого захисника, та при цьому уточнила, що адресу змінювала через скрутні обставини, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, двоє з яких проживають з нею, один з її мамою, а один у соціальному закладі через відсутність умов для проживання.

Працює вона неофіційно, забезпечувати родину може, ухилятися від суду не збирається.

Заслухавши прокурора, обвинувачену, її захисника, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 2 цієї статті, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті,

Вирішуючи питання щодо можливості та доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, в порядку ст.178 КК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, викладені в п.п. 1-11 ст.178 КК України.

Згідно з пунктом 2 частини 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Частина 2 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, тобто суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості (ст. 12 КК України), яким заподіяно матеріальну шкоду.

Приймаючи рішення суд враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачена не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я. Також суду не надано ґрунтовних доказів того, що обвинувачена має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р. за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.

Також, матеріали обвинувального акту дають суду достатньо підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що на даний час інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК, та її належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2, враховуючи спосіб вчинення злочинів, що їй інкримінуються, їх наслідки, характер її життя, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких вона обвинувачується і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; (ризик перешкоджання здійсненню правосуддя). Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачена, з огляду на її моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), оскільки вона особисто судом повідомлялася про судові засідання (а/с 18, 26, 33, 48, 101), що на думку суду свідчить про свідоме та систематичне ухилення обвинуваченої від суду, а відповідно, суд, на час розгляду клопотання вважає за необхідне доцільним тримання обвинуваченої під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу на даний час не може забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків, що випливають із ст.177 КПК України та її належної поведінки.

Також при цьому суд враховує, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р.)

Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, її наслідки та перебіг.

З огляду на наведене, а також на складну суспільну обстановку та загострення криміногенної ситуації в державі, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченої під вартою.

У той же час, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, стан здоров'я обвинуваченої, наявність на утриманні малолітніх дітей, суд вважає необхідним визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 182, 314 - 317, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області, строком на 60 днів, тобто до 11.07.2016 року включно.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_2, заставу у розмірі двадцяти п'яти (25) мінімальних заробітних плат, що становить 34 450 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн., зобов'язавши обвинувачену прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Обвинувачена, або інша фізична чи юридична особа, за винятком застережень, не пізніше п'яти днів з дня визначення застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документи, що це підтверджує суду, а саме на депозитний рахунок Оболонського районного суду м. Києва (отримувач Оболонський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896785, Банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, Розрахунковий рахунок 37317001005411).

Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_2, що у разі невиконання нею покладених на неї обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до неї може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Є.П.РИМАР