Ухвала суду № 57740498, 17.05.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9955/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого-судді Бартащук Л.П.

при секретарі Ізвольській С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про виправлення описок у рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшла заява від ОСОБА_1 про виправлення описок у судовому рішенні, в якій заявник зазначає, що в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 р. допущено описки, а саме: в одному із абзаців рішення пропущено словосполучення «про відмову»; також в одній із фраз рішення слова «про те» написані разом; крім цього в рішенні неправильно зазначена назва фірми Nata GmbH; також на думку відповідача в одному із абзаців рішення кінцівку першого рішення помилково відірвано та приєднано до закінчення другого речення.

В судовому відповідач підтримав заяву про виправлення описки просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи

Відповідно до ч. 4 ст. 219 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд може за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущенні описки чи арифметичні помилки.

Як роз'яснено в п. 19 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору позики та стягнення грошових коштів за договором позики, задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики удаваним правочином і про розірвання договору поставки. Визнано договір безпроцентної позики, укладений 05.02.2014р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, удаваним правочином, - таким, що приховує за собою договір поставки. Розірвано договір поставки, укладений 05.02.2014р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

У мотивувальній частині рішення, дійсно, помилково зазначена назва фірми як «Нata GmbH», замість правильної назви «Nata GmbH», що, зокрема, підтверджується електронним витягом з торгового реєстру юридичних осіб Федеративної Республіки Німеччина щодо юридичної особи «(т. 2 а.с. 36, 37).

Враховуючи те, що дана обставина може мати для сторін преюдиційний характер, в даній частині заява підлягає задоволенню.

В іншій частині вимог заяви суд вважає за необхідне відмовити, оскільки зазначені заявником стилістичні особливості викладення обставин не є арифметичними помилками чи описками, які підлягають виправленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 208, 210, 219, 294 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву про виправлення описок у рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року - задовольнити частково.

Виправити описку у рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2016 року: зазначивши вірно в мотивувальній частині рішення назву фірми «Nata GmbH» замість помилково зазначеної «Нata GmbH».

У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,

апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: