Ухвала суду № 57739615, 17.05.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/540/16 Справа № 705/2065/16-к Категорія: : ч. 1 ст. 309 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Швидкого Д. М., ОСОБА_4Биби Ю. В.

при секретарі Єгорової С. А.

за участю прокурора Очеретяного М. С.

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2016 року, якою відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12016250250000146 від 26.01.2016 року та повернуто прокурору Уманської місцевої прокуратури Черкаської області обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні, внесеному 18 лютого 2016 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, для усунення виявлених порушень законодавства, відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2016 року відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12016250250000146 від 26.01.2016 року відносно ОСОБА_5, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та повернуто прокурору Уманської місцевої прокуратури Черкаської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному 18 лютого 2016 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12016250250000146 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України внаслідок невідповідності обвинувального акту і додатків до нього вимогам КПК України.

В ухвалі суд першої інстанції зазначив, що обвинувальний акт та угода про визнання винуватості містять положення, які суперечать одне одному. Так в обвинувальному акті вказано про дві обставини, які помякшують покарання ОСОБА_5, а в угоді про визнання винуватості такі обставини відсутні.

Указує, що умови угоди суперечать вимогам КПК України та чинного законодавства України, зокрема, умови угоди не відповідають інтересам суспільства і сама обвинувачена в судовому засіданні вказала на відсутність підстав для затвердження угоди.

Також, вказує суд першої інстанції, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (з врахуванням процесуальних особливостей врегульованих КПК України з приводу проведення певного виду процесуальних дій) та формулювання обвинувачення в залежності від особливостей обєктивної сторони.

Зазначає, що зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 оголошено про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України. В порушення вимог ст. 42 КПК України обвинуваченій предявлено не конкретне обвинувачення. Разом з тим, під час формулювання обвинувачення слідчим не враховані положення ст. 91 КПК України щодо обставин, які підлягають доказування в кримінальному провадженні з врахуванням особливостей обєктивної і субєктивної сторони складу злочину, що передбачений ч. 1 ст. 309 КК України. Такі суперечності, на думку місцевого суду, є істотними, оскільки виключають можливість визначення судом меж предявленого обвинувачення.

Крім того, зазначає, що реєстр матеріалів досудового розслідування, який доданий до обвинувального акту, не містить в повному обсязі інформацію про всі проведені процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Також в порушення вимог ст. 109 КПК України, зазначає місцевий суд, реєстр не містить даних про всі процесуальні рішення, прийняті під час кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою, прокурор, який приймав участь у кримінальному провадженні, подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2016 скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження й призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що в обвинувальному акті повністю викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5, які прокурор вважає доведеними, а виклад обставин, що не підпадають під дію кримінального закону, в обвинувальному акті забороняється. Зокрема, вказує апелянт, в повному об'ємі викладені обставини щодо місця вчинення кримінального правопорушення, його спосіб, час, та інші обставини, які підлягають доказуванню під час судового розгляду. Також в обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 висунуто конкретне обвинувачення з урахуванням суб'єктивної та обєктивної сторони складу кримінального правопорушення із зазначенням частини та статті кримінального закону.

Зазначає, що місцевий суд вдався до оцінки правової кваліфікації дій обвинуваченої в підготовчому засіданні, що є порушенням норм діючого кримінального процесуального законодавства, оскільки суд лише після дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, яке відбувається в судовому засіданні, може ставити під сумнів кваліфікацію дій підсудного.

Також вказує, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначені всі процесуальні дії, що були проведені під час досудового розслідування, зокрема, зазначені запити, що робилися органом досудового розслідування під час проведення розслідування у кримінальному провадженні; зазначені всі процесуальні рішення, які були ухвалені під час розслідування; зазначено вид забезпечення кримінального провадження та строк його дії.

Крім того, зазначає апелянт, під час підготовчого судового засідання стороною захисту було заявлено клопотання, про повернення обвинувального акту прокурору на доопрацювання лише з тих підстав, що відносно ОСОБА_5 наявне ще одне кримінальне провадження за ч. 3 ст. 307 КК України, а тому їх слід обєднати в одне з метою недопущення порушення права на захист обвинуваченої ОСОБА_5

Однак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні був затверджений прокурором 09.02.2016 року та вручений обвинуваченій і її захиснику. Інше кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 307 КК України зареєстровано СУ ГУНП в Черкаській області 18.02.2016 року, тобто після затвердження обвинувального акту та направлення його до суду. За таких обставин обєднання кримінальних проваджень можливо лише в судовому порядку, оскільки проведення будь-яких процесуальних дій органом досудового розслідування після затвердження обвинувального акту чинним Кримінальним процесуальним кодексом України заборонено.

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури підтримав з мотивів, які в ній наведені.

Обвинувачена заперечила проти апеляційної скарги прокурора, просила її відхилити.

Заслухавши доповідача, прокурора, обвинувачену, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам цього кодексу.

При цьому слід звернути увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності вимогам закону (кодексу) будь-яких додатків до цього акту чи інших суміжних документів (реєстру, цивільного позову, розписок, доданих матеріалів кримінального провадження тощо). Тому будь-які посилання суду першої інстанції на невідповідність вимогам ст. 109 КПК України чи іншим нормам цього кодексу реєстру матеріалів досудового розслідування, цивільного позову чи інших поданих суду додаткових матеріалів кримінального провадження не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Також слід звернути увагу, що закон не передбачає у якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору факт невідповідності цього акту будь-яким іншим законам, підзаконним нормативно-правовим актам, відомчим документам, інструкціям, правилам діловодства тощо, крім самого КПК України. Тому будь-які посилання суду першої інстанції на невідповідність обвинувального акту будь-яким іншим нормативно-правовим актам чи відомчим нормам, крім норм самого КПК України, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чинний КПК України не передбачає.

Колегія суддів вбачає, що зазначений вище обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України. Зокрема, обвинувачення сформульовано достатньо детально, щоб можна було чітко зрозуміти, які саме діяння ставляться обвинуваченій у вину. Цілком зрозумілою є інформація щодо кваліфікації діяння обвинуваченої, є достатні дані про її особу. Тому доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, вбачаються слушними.

Колегія суддів не ставить під сумнів право суду першої інстанції висловити свої зауваження до обвинувального акту, однак не будь-які недоліки обвинувального акту можуть бути підставою для його повернення прокурору.

Разом з тим колегія суддів вбачає такою, що не є безумовною, передбаченою законом, підставою для повернення обвинувального акту прокурору, наявність іншого кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 й вважає, що вирішення цього питання можливо в судовому провадженні відповідно до вимог ст. 334 КПК України.

За таких обставин повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої і грубої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України. Таких невідповідностей не вбачається.

Також колегія суддів вбачає, що в апеляційній скарзі прокурором ставиться питання щодо скасування ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2016 року, однак по суті апеляційних вимог, зазначена ухвала не оскаржується в частині відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, тому вказана ухвала має бути скасована в частині повернення прокурору обвинувального акту, а кримінальне провадження має бути повернуте до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Виходячи з указаного вище, а також керуючись ст. 291 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2016 року відносно ОСОБА_5, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, скасувати в частині повернення прокурору обвинувального акту та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

В решті ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :