Ухвала суду № 57734520, 18.05.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 219/1460/16-ц

Провадження № 2/362/1754/16

У х в а л а

18 травня 2016 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про постановлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити також:

-імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі;

-зміст позовних вимог;

-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

-зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, в порушення пункту 2 частини другої статті 119 ЦПК України, позовна заява не містить поштові індекси адрес місцезнаходження сторін.

Також, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано, що був зареєстрований шлюб з відповідачем та у них народилася дочка, однак, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин.

Тобто, згідно із вимогами пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви лише зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Одночасно, у звязку із заявленими вимогами позову позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, оскільки вимога «постановити рішення» не є способом захисту прав та інтересів відповідно до статті 16 ЦК України, які використовуються при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.

Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.

При цьому, шляхом подання зави від 01.04.2016 року позивачем додано нові позовні вимоги, а саме про: стягнення аліментів та зміну підсудності (а.с. 54).

Проте, положення чинного цивільного процесуального закону не передбачають можливості «додати нові позовні вимоги».

Зокрема, відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити розмір позовних вимог та до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Натомість, в порушення вимог пункту 6 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява за своїм змістом не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення аліментів.

Дана обставина суттєво ускладнює сприйняття формулювання позовних вимог та унеможливлює забезпечення належного процесуального розгляду справи.

Таким чином, позивачу необхідно скласти, оформити і подати до суду нову редакцію позовної заяви в остаточному варіанті з урахуванням його прав та інтересів, які він вважає порушеними та відповідним викладенням, як обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, так і самим змістом позовних вимог.

Одночасно слід наголосити на тому, що позовна заява має неухильно і суворо відповідати вимогам, визначеним статтями 119 і 120 ЦПК України.

Крім того, позивачем порушено вимоги частини першої статті 120 ЦПК України, оскільки не додано до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Дана обставина підтверджується переліком додатків до заяви, у якому відсутня вказівка на те, що до позовної заяви додано її копію та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У пункті сьомому Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам розяснено, що якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК України виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали (ч. 1 ст. 121 ЦПК України).

За таких обставин, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про постановлення рішення залишити без руху.

Повідомити про вказане позивача і надати йому строк для усунення недоліків пять днів з дня отримання ним копії ухвали.

Розяснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк він не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя