Ухвала суду № 57729164, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/27576/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

за участю:

представника позивача - Бобер О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Хімпостачальник»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року

у справі № 812/176/13-а

за позовом Приватного підприємства «Хімпостачальник»

до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Хімпостачальник» (далі - позивач) звернулось до суду з позовами до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001442201 від 03 жовтня 2012 року; визнання протиправними дій ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС щодо відмови в прийнятті документів, визначених в акті перевірки № 981/22-13395997 від 17 вересня 2012 року як відсутні.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року справи № 812/176/13-а та № 812/852/13-а були об'єднані в одне провадження.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у задоволенні позову було відмовлено за необгрунтованістю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ПП «Хімпостачальник», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС була проведена планова виїзна перевірка ПП «Хімпостачальник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складений акт № 981/22-13395997 від 17 вересня 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 375025,00 грн., у тому числі: за півріччя 2010 року - 10778,00 грн., за 3 квартали 2010 року - 12353,00 грн., за 2010 рік - 231703,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 43622,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 21484,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 81161,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 86383,00 грн., за 1 квартал 2010 року - 7070,00 грн., за півріччя 2012 року - 13317,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно сформував валові витрати (витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування) по господарських операціях, здійснених з ТОВ «Алчекськ Алєко», ТОВ «Лана-Торг», ТОВ «Спецмегасервіс», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004», ПП «ТКФ «Юпітер», ТОВ «Домєн», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Промінвестгруп», оскільки: під час проведення перевірки товариством не було надано перевіряючим товарно-транспортні накладні, відомості про транспортування товару та вантажні роботи, паспорти або сертифікати якості на товар, інші документи, що підтверджують перевезення та оприбуткування товарів, наявність яких передбачена умовами договорів, з огляду на що їх наявність є обов'язковою. Крім того, під час здійснення перевірки податковим органом було використано наступну податкову інформацію, яка свідчить про нездатність контрагентів позивача здійснювати господарські операції, а саме: відповідно до акту Алчевської ОДПІ Луганської області від 28 травня 2012 року за № 438/227-33157731 ТОВ «Алчевськ Алєко» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, товариство не знаходиться за місцезнаходженням; відповідно до акту зустрічної звірки Ленінської МДПІ м. Луганська від 30 січня 2012 року за № 102/16/33181570 ТОВ «Ідея-2004» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, факт передачі товарів від покупця продавцю свого не знайшов підтвердження через його відсутність; відповідно до акту Алчевської ОДПІ Луганської області від 15 травня 2012 року за № 299/22-300/37156768 ТОВ «Ардея-Тех» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, товариство не знаходиться за місцезнаходженням; відповідно до акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03 квітня 2012 року за № 113/22-4/23739044 ТОВ «Домєн» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, персоналу, тощо; відповідно до акту зустрічної звірки ДПІ у м. Херсоні від 21 грудня 2011 року за № 90/15-2/36944452 у ТОВ «Лана-Торг» відсутні умови для здійснення господарської діяльності, згідно до пояснень директора товариства, довіреності на отримання товариством товарно-матеріальних цінностей від постачальників та на здійснення господарських операцій від імені ТОВ «Лана-Торг» не виписувались; відповідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 30 січня 2012 року за № 100/16/3335241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Метал Трейд СВ» вказане товариство не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, факт передачі товарів від покупця продавцю свого не знайшов підтвердження через його відсутність, за місцезнаходженням товариство не знаходиться; відповідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 26 лютого 2010 року за № 141/23/36189677 ТОВ «Спецмегасервіс» не знаходиться за місцезнаходженням, а постановою Господарського суду Луганської області від 16 листопада 2009 року у справі № 22/84б ТОВ «Спецмегасервіс» було визнано банкрутом, стан - 14, документи, підтверджуючі здійснення господарських операцій відсутні; відповідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 28 січня 2010 року за № 64/23/36324021 місцезнаходження ТОВ «Авіноінвест» не встановлено, документів на підтвердження господарської діяльності не надано; відповідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 01 квітня 2011 року за № 187/23-36562542 у ТОВ «ТД «Промінвестгруп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для виробництва, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, що не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру; відповідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 22 червня 2011 року за № 1132/16-36901560 ПП «ТКФ «Юпітер» не знаходиться за місцезнаходженням, здійснювати господарську діяльність не може через відсутність трудових ресурсів та будь-яких матеріальних активів.

21 вересня 2012 року на вказаний акт перевірки позивачем були подані заперечення за вих. № 978, за результатами розгляду яких ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС надала відповідь за вих. № 13055/7/22-105 від 28 вересня 2012 року про те, що висновки акту перевірки були залишені без змін.

03 жовтня 2012 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001442201 0, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ПП «Хімпостачальник» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 436281,00 грн., у тому числі: 375025,00 грн. - за основним платежем, 61256,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: дії із неврахування наданих товариством податковому органу заперечень на акт перевірки та копій документів, визначених у акті перевірки як відсутні, не несуть будь-яких юридичних наслідків для позивача, а тому не порушують його права чи інтереси, з огляду на що не можуть бути визнані протиправними, з урахуванням того, що в силу положень пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України приймати чи не приймати документи від платника податків є правом, а не обов'язком податкового органу; всі контрагенти позивача відповідно до податкової інформації, викладеної в актах перевірок, не надавали до перевірок первинні документи бухгалтерського та податкового органу, у них відсутні виробничі та трудові ресурси, необхідні для здійснення підприємницької діяльності, з огляду на що за відсутності документів, які підтверджують транспортування та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток є правомірними.

Однак, погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 1 пункту 44.2 статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у нього усіх необхідних документів, які підтверджують реальність господарських операцій, здійснених між ними та його ко6нтрагентами та, зокрема, факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Алчекськ Алєко», ТОВ «Лана-Торг», ТОВ «Спецмегасервіс», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004», ПП «ТКФ «Юпітер», ТОВ «Домєн», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Промінвестгруп», а також факт оприбуткування ним таких товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується копіями таких документів (т.1 арк. справи 18-223, т.2 арк. справи 1-210, т.4 арк. справи 8-246, т.5 арк. справи 1-204), які були подані ним до перевірки, проте не відомо з яких причин зазначені документи були визначені в акті перевірки як відсутні.

У зв'язку з цим, ПП «Хімпостачальник», користуючись правом, наданим йому абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, протягом 5 днів з дня отримання акту перевірки (17 вересня 2012 року) подав до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС заперечення від 21 вересня 2012 року за вих. № 978 на акт перевірки, до яких були додані копії первинних бухгалтерських документів на 168 аркушах згідно переліку (т.3 арк. справи 170-173).

28 вересня 2012 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС надала відповідь за вих. № 13055/7/22-105, в якій вказала, що заперечення на акт перевірки є необґрунтованими, оскільки такі документи не були ним подані під час проведення перевірки, то вважається, що такі документи відсутні у платника податків (т.3 арк. справи 174).

Суди попередніх інстанцій, відхиляючи подані позивачем первинні бухгалтерські документи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, погодились з висновками податкового органу про їх відсутність на час проведення перевірки, що з урахуванням положень пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України виключає їх доказову силу у судовому процесі.

В свою чергу, положеннями пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Разом з цим, будь-яких належних та допустимих доказів того, що позивач відмовлявся надати до перевірки документи, які підтверджують транспортування та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у ТОВ «Алчекськ Алєко», ТОВ «Лана-Торг», ТОВ «Спецмегасервіс», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004», ПП «ТКФ «Юпітер», ТОВ «Домєн», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Промінвестгруп», матеріали справи не містять.

При цьому, абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, таке право було реалізоване позивачем, проте суди попередніх інстанцій не надали цьому належної правової оцінки.

Також, колегія суддів вказує, що положення абзацу 4 пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України передбачають наявність у податкового органу права не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків. Проте, зазначена норма не містить положень, які б надавали податковому органу не приймати документи від платника податків, які надійшли до податкового органу в межах строку, встановленого абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Крім іншого, колегія суддів вказує, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки та п'яти робочими днями з дня отримання акта перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до абзацу 1 якого (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України є однією з гарантій установлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами статті 159 цього Кодексу.

Також, колегія суддів зазначає, що обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Алчекськ Алєко», ТОВ «Лана-Торг», ТОВ «Спецмегасервіс», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004», ПП «ТКФ «Юпітер», ТОВ «Домєн», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Промінвестгруп», та, як наслідок, щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за такими операціями, були предметом спору у справі № 812/177/13-а, за результатами розгляду якої Луганський окружний адміністративний суд прийняв постанову від 12 лютого 2013 року, у якій була спростована правомірність здійсненого ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС донарахування ПП «Хімпостачальник» податку на додану вартість за результатами перевірки операцій позивача з вказаними вище контрагентами, описаних в акті перевірки № 981/22-13395997 від 17 вересня 2012 року. Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2013 року (К/800/22640/13).

Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Наведені порушення судами попередніх інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Хімпостачальник» задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна