УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2016 р.Справа № 820/11841/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. по справі № 820/11841/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп"
до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015р. №0002042201;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015р. №0002052201;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015р. №0002962201.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про необґрунтованість висновків відповідача, які вказані в акті перевірки позивача та про прийняття оскаржуваних рішень відповідача без врахування фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем та вимогам чинного законодавства.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015р. № 0002042201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 944392, 00 грн. за основним платежем .
Скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015 року № 0002052201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3539484, 00 грн., в тому числі 2831587, 00 грн. за основним платежем та 707897, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.07.2015 року № 0002062201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галлон Груп" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 167455, 00 грн., в тому числі 133964, 00 грн. за основним платежем та 33491, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається недотримання судом першої інстанції вимог ст. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а також неправильність (неповноту) дослідження доказів та встановлення обставин у справі та застосуванням судом першої інстанції норм права.
Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 02.06.2015р. по 22.06.2015р. на підставі направлень від 29.05.2015р. № 686, 687 та від 09.06.2015р. № 713, від 10.06.2015р. № 721, від 15.06.2015р. № 732, виданих Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказів ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.05.2015р. № 687, від 09.06.2015р. № 697, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Галлон Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.04.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.04.2015р.
За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 30.06.2015р. № 1935/20-31-22-01-07/36459407 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Галлон Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.04.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.04.2015р." (т.1 а.с.16-61).
За висновками акта перевірки встановлені такі порушення:
- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 ПК України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток в сумі 2831587 грн., в т. ч. в 1 кв. 2012р. в сумі 319178 грн., півріччя 2012р. супі 1186503 грн., 3 квартали 2012 р. в сумі 13 15 493 грн., рік 2012 в сумі 1928422 грн., рік 2013 у сумі 438131 грн. та рік 2014 в сумі 465034 грн., та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 р. в сумі 944392 грн.;
- ст.185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження ПДВ в сумі 133964 грн., в тому числі по періодам: серпень 2012 р. в сумі 777 грн., жовтень 2012 р. в сумі 1996 грн., лютий 2013 р. в сумі 3200 грн., квітень 2013 р. в сумі 2143 грн., травень 2013 р. в сумі 19880 грн., червень 2013 р. в сумі 29820 грн., липень 2013 р. в сумі 29820 грн., серпень 2013 р. в сумі 18638 грн.
21.07.2015р. винесені податкові повідомлення-рішення №0002042201 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 944392,00 грн.; № 0002052201 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств всього на суму 3539484, 00 грн., в тому числі 2831587,00 грн. за основним платежем та 707897,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0002062201 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 167455,00 грн., в тому числі 133964,00 грн. за основним платежем та 33 491,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями відповідача ТОВ "Галлон Груп" розпочав процедуру адміністративного оскарження, за результатами якого рішенням ГУ ДФС у Харківській області №2907/10/20-40-10-04-14 від 11.09.2015р. та рішенням ДФС України № 24489/6/99-99-10-01-04-25 від 18.11.2015 року спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (т. 1 а.с. 65-91).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним розглядом, що позивачем у перевіряємий період були придбані товари (послуги) від наступних контрагентів-постачальників:
- ТОВ "Будкомплект" - договір поставки № 12 від 16.04.2013 року між ТОВ "Галлон Груп" (покупець ) та ТОВ "Будкомплект" (постачальник) (т.1 а.с 93-94)
Факт здійснення господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, оборотною відомістю (т.1 а.с. 198-250).
Надалі, придбаний позивачем товар у контрагента був проданий ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на підставі договору від 20.09.2012 р. № 20-09/1 с, на підтвердження чого, позивачем долучено до матеріалів справи копії податкових та видаткових накладних, оборотну відомість (т.2 а.с.1-26).
- ТОВ "ВТІІ" (36987255), вартість придбаного товару, а саме меблева фурнітура, фарба, ґрунт, згідно з виписаними рахунками-фактурами та на підставі видаткових і податкових накладних склала 10715,00 грн. (за 2013 рік); до складу витрат віднесена сума 12858, 66 грн., а до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ по зазначеним операціям у сумі 2 143,0 грн. (квітень 2013р.) (т.2 а.с. 164-168).
- ТОВ "Лідер Нафта" (37931989) на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2013р. за № 12ХТ на придбання талонів на пальне. Вартість придбаного товару (талона на пальне) згідно з договором купівлі - продажу від 05.02.2013р. № 12ХТ, на підставі видаткової та податкової накладних - 16000,0 грн. (за 2013р.), до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ по зазначеній операції у розмірі 3200,0 грн. (лютий 2013р.)(т.2 а.с. 147-149).
- ТОВ "ФТ Сервисис" (37120291) на підставі договору надання транспортних послуг від 01.08.2012р. № 010812. Вартість придбаних послуг була віднесена до складу витрат на підставі акта виконаних робіт і податкової накладної - 3885,0 грн. (2012 рік), до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ у розмірі 777,0 грн. (серпень 2012р.)(т.2 а.с. 160-163).
- ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" (37425507) згідно з договором надання транспортних послуг від 21.05.2012р. Вартість придбаних послуг з транспортування віднесено до складу витрат на підставі акта виконаних робіт і податкової накладної в розмірі 9980,00 грн. (2012р.) до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ у розмірі 996,00 грн. (вересень 2012 року). (т.2 а.с.52-98).
Так, відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що договори між позивачем та його контрагентами були складені з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди. Всі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту акта перевірки вбачається, що для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України, відповідач посилається на отримані акти, а саме: акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.12.2014р. № 6142/20-30-22-01/33066131 "Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ БУДКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 33066131) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ "МОДУС" за період лютий, березень, квітень, травень, червень липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р., їх реальності, повноти відображення в обліку та подальшого використання в господарській діяльності"; акт ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.06.2013р. № 442/22.5-136987255 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТП", щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення, в обліку, за період 01.04.2013р. - 31.05.2013 р.; акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 20.06.2014р. №1483/2207/37931989 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЛІДЕР НАФТА", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.03.2014 року"; акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києв від 29.08.2014 р. № 836/3-22-07-37120291 "Про не можливість проведення зустрічної звірки ТОВ ФТ "Сервисис" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 28.08.2014 р.; акт Дніпродзержинської ОДПІ від 27.02.2013 №2077/76/22.5-07/37425507.
Колегія суддів вважає обґрунтованим твердження суду першої інстанції стосовно того, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим. Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок чи податкова інформація інших податкових органів. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку та сплати податку до бюджету. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку, є індивідуальною і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про помилковість твердження податкового органу стосовно того, що правочини укладені між ТОВ "Галлон Груп" та підприємствами-постачальниками ТОВ "Будкомплект", ТОВ "ВТП", ТОВ "Лідер нафта", ТОВ "ФТ СЕРВИСИС", ТОВ "ТК "Дніпротранснафта" такими, що не спричинили реального настання юридичних наслідків.
Таким чином, вищевказані обставини спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем положень ст. 185, п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Стосовно правовідносин позивача з ТОВ "Темп-К", колегія суддів зазначає наступне.
Між ТОВ "Галлон Груп" (покупець ) та ТОВ "Темп-К" (продавець) був укладений договір на відпуск нафтопродуктів № Т-0000023 від 21.03.2011р. (т.1 а.с 102-104).
В акті перевірки зазначено, що відповідач вказуючи про порушення позивачем податкового законодавства посилається на те, що в березні-квітні 2011р. від ТОВ "Темп-К" були отримані нафтопродукти на суму 106449,98 грн. та станом на 31.12.2014 р. розрахунки не проведено, отже податковий орган зробив висновок, що це є безнадійною кредиторською заборгованістю, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність вищевказаних тверджень відповідача, оскільки згідно пп. 3.1 договору на відпуск нафтопродуктів № Т-0000023 від 21.03.2011р. покупець сплачує продавцю вартість палива шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури на протязі 3-х банківських днів з моменту його отримання.
Оскільки рахунки-фактури на сплату за паливо ТОВ "Темп-К" не складалися, зазначене питання під час перевірки відповідачем не досліджувалося, доказів отримання позивачем рахунків - фактур від контрагента відповідачем не надано, станом на 31.12.2014р. вимога від кредитора про виконання зобов'язання до ТОВ "Галлон Груп" не надходила, то в даному випадку відсутні підстави вважати суму 106450 грн. безнадійною кредиторською заборгованістю.
Колегія суддів, також не погоджується з висновками податкового органу вказаних в акті перевірки стосовно правовідносин ТОВ "Галлон Груп" та ФО-П ОСОБА_1 в якому зазначено, що оскільки по взаємовідносинам з ФО-П ОСОБА_1 не можливо обґрунтувати витрати відповідно до яких сформована вартість наданих ФО-П ОСОБА_1 послуг, а також як ці послуги вплинули на отримання доходу підприємством, перевіряючи зробили висновок про завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму витрат по отриманих інформаційно - консультаційних послугах, вартість яких була задекларована ТОВ "ГАЛЛОН ГРУП" у складі витрат операційної діяльності (собівартості придбаних наготовлених) та реалізованих товарів у 2013 році на суму 1650000 грн.
Так, відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Відповідно до п.138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Згідно з пп. 138.10.2. п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що в перевіряємому періоді для ведення фінансово-господарської діяльності позивач користувався інформаційно-консультативними послугами, згідно укладених договорів між ТОВ "Галлон Груп" (замовник) та ФО-П ОСОБА_1 (виконавець) про надання інформаційно-консультаційних послуг № 1-К від 05.01.2012 р. (т.1 а.с. 110-111), №14-К від 15.01.2014 року (т.2 а.с. 104-105).
В договорах № 1-К від 05.01.2012 р., №14-К від 15.01.2014 року зазначено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику інформаційно-консультаційних послуг відповідно за договором складається відповідний акт виконаних робіт (послуг). (пп. 2.1 договору). Вартість виконаних інформаційно-консультаційних послуг виконавцем за договором визначається в відповідних актах виконаних робіт (послуг) (пп. 2.2 договору). На підставі акту виконаних робіт (послуг), що є невід'ємною частиною договору узгоджується факт виконання та оплати взаємних вимог.
Сума задекларованих витрат за договорами склала 2470000,0 грн. (2012 рік - 420 000,0 грн., 2013 рік - 1 650 000,0 грн., 2014 рік - 400000,0 грн.).
Факт надання виконавцем замовнику інформаційно-консультативних послуг підтверджується копіями актів надання послуг, актом звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с. 114-119; т. 2 а.с. 108-112).
Таким чином, зазначені вище обставини спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем положень п.п.138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 Податкового кодексу України.
Також, згідно акта перевірки у перевіряємому періоді ТОВ "Галлон Груп" при проведенні фінансово-господарської діяльності користувався послугами страхових компаній на предмет добровільного страхування фінансових ризиків, вантажів та багажу згідно укладених договорів, а саме:
- ТОВ "Страхова компанія "ПРОГРЕС" договір № Г01 30-12 від 30.12.2011р., добровільне страхування вантажів (ПММ) по території України, страхова сума 54 476 599,98 грн., страховий платіж 1519896,02 грн.; договір № Г01 03-05 від 03.05.2012 р. добровільне страхування вантажів (ПММ) по територій України, страхова сума 40930139,66 грн., страховий платіж 1141950,90 грн.; договір № ФР02 01-06 від 01.06.2012р., добровільне страхування вантажів, страхова сума 40003900,36 грн., страховий платіж 2988168,38 грн. (страховим випадком за цим договором є факт отримання збитків страхувальником внаслідок невиконання одним або декількома учасниками Угоди, обумовлених угодою зобов'язань згідно переліку); (т. 1 а.с. 145-167)
- ТОВ "Страхова компанія "ПРОФЕСІОНАЛ" договір № Г02/07-01 від 02.07.2012р., добровільне страхування вантажів (ПММ) по території України, страхова сума 21991668,40 грн., страховий платіж 6503372,54 грн.; договір № Г01/10-01 від 01.10.2012р., добровільне страхування вантажів (ПММ) по території України, страхова сума 25013392,73 грн., страховий платіж 1000535,71 грн.; договір № Ф01/10-04 від 01.10.2012р., добровільне страхування фінансових ризиків (сума дебіторської заборгованості по покупцям станом на 01.10.2012р.), страхова сума 27266154,87 грн., страховий платіж 1498173,01 грн.; (т. 1 а.с. 120-144)
- ПАТ "Страхова компанія "ПЛАНЕТА" договір № 07011014ФР від 01.10.2014р., добровільне страхування фінансових ризиків (сума дебіторської заборгованості по покупцям станом на 01.10.2014р.), страхова сума 33571820,57 грн., страховий платіж 3021463,85 грн. (т. 1 а.с. 168-172)
Предметом договорів страхування фінансових ризиків є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з матеріальними збитками страхувальника внаслідок невиконання, неналежного виконання контрагентом страхувальника своїх зобов'язань з ними, між ними за укладеними угодами з підприємствами: КП "ШЛЯХРЕМБУД", код ЄДРПОУ 03359182, ТОВ "ПАРКІНГ+", КОД ЄДРПОУ 32868719, КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", код ЄДРПОУ 11557119, КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ", код ЄДРПОУ 03361715, ТОВ "БК"УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ" код ЄДРПОУ 35679845, ТОВ "РЕАЛ - НП", код ЄДРПОУ 37180256.
Постійними перевізниками ППМ, нафтопродуктів були ТОВ "Транспортна компанія "Дніпротранснафта", код ЄДРПОУ 37425507, ФОП ОСОБА_2, код НОМЕР_1.
Усі істотні умови договорів страхування (страхова сума, страховий платіж, строк дії договору, об'єкт договору страхування, страхові ризики та ін.) узгоджувались сторонами у кожному окремому договорі.
В ході виконання наведених договорів страхування, сторонами були складені та підписані акти виконань зобов'язань, що підтверджується їх копіями в матеріалах справи. (т. 1 а.с. 125-129,140-144, 152-155,160-167)
ТОВ "Галлон Груп" до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у перевіреному періоді були віднесені страхові платежі на загальну суму 11770560,69 грн., в тому числі: І квартал 2012 р. - 1519896,02 грн.; II квартал 2012р. - 4130119,28 грн.; III квартал 2012 р. - 600372, 54 грн.; IV квартал 2012 р. - 2498709,00 грн.; 2014р. - 3021463,85 грн.
Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період на підприємстві не було жодного випадку страхового відшкодування і зроблено висновок, що ризики відсутні і проведені фінансово-господарські операції не потребують страхування, таким чином не встановлено зв'язок проведених операцій зі страхування з фінансово-господарською діяльністю підприємства.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно пп. 9, 18 ч.4 ст. 6 Закону України "Про страхування" видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); страхування фінансових ризиків.
Слід зазначити, що факт надання послуги страхування не пов'язаний безпосередньо з настанням страхового випадку. Визначення страхування як форми захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування, не включає такої ознаки, як обов'язкове і неминуче настання відповідної події. З моменту вступу в силу договору страхування (сплати страхової премії) і впродовж усього терміну дії договору страхування, послуга страхування є зробленою (наданою), адже упродовж усього терміну дії такого договору застрахований інтерес страхувальника є захищеним.
А отже, висновок відповідача щодо порушення позивачем п. 138.1, п, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим, завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму страхових платежів які були задекларовані ТОВ "Галлон Груп" у складі витрат операційної діяльності (собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 11770560,69 грн., є необґрунтованим.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що оскільки висновки податкового органу про заниження податкового кредиту та заниження податку на прибуток не знайшли свого підтвердження, суд вважає необґрунтованим висновки про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014р. в сумі 944 392 грн.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення - рішення №0002042201, № 0002052201 та № 0002962201 від 21.07.2015р. підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 18.02.2016р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. по справі № 820/11841/15 залишити без змін.
Стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 3433117) судовий збір у розмірі 76 746 (сімдесят шість тисяч сімсот сорок шість) гривень 97 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Старостін В.В. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 17.05.2016 р.
Судове рішення № 57728573, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/11841/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: