Ухвала суду № 57727632, 12.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13963/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Карпушової О.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Солом'янської районної в м. Києві Державної адміністрації про зобов'язання відповідача прийняти до розгляду заяву від 12 березня 2015 року та додані до неї документи щодо приватизації кімнати площею 16,1 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1 та прийняти по ній рішення по суті.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, з проханням скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року у цивільній справі №2-3263/10 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної у м. Києві ради, 3-я особа Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, про визнання право користування житловим приміщенням визнано за позивачами у цій справі право користування кімнатою, житловою площею 16,1 кв.м в квартирі АДРЕСА_2.

При цьому у вказаному рішенні судом зазначено про те, що позивачі набули право користування спірним жилим приміщенням в згаданій кімнаті НОМЕР_1, в яке вселилися відповідно до рішення житлової комісії Київського КЕУ МО України, у віданні якої на час надання житла перебувало спірне житлове приміщення, постійно проживають сім'єю в цьому приміщенні протягом тривалого часу, фактично виконують обов'язки наймачів цієї квартири, які витікають з договору найму жилого приміщення, і за весь цей час право позивачів на користування спірним житлом ніким не оспорювалося.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2010 року у цивільній справі №2-3685/11 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, зареєстрований 27 серпня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Очаківського районного управління юстиції Миколаївської області за актовим записом №77.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року у цивільній справі №760/20912/13-ц (провадження №2-5830/13 року) за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, визнано відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3.

12 березня 2015 року, як вбачається із наданого до суду опису документів, позивачем оформлена та подана до центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації заява на приватизацію кімнати у комунальній квартирі АДРЕСА_4 з додатками:

- довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

- паспорт громадянки України та їх копії (стор. 1,2,3 та всі сторінки починаючи з 11);

- довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) про період реєстрації/прописки та щодо невикористання або використання права на приватизацію державного житлового Фонду. У разі у часті у приватизації - довідка з АТ «Ощадбанк» про залишок житлового чека;

- технічний паспорт на квартиру, житлове приміщення в гуртожитку, виготовлений в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та його копія;

- довідка № 10210 від 04 березня 2015 року;

- копія свідоцтв про зміну імені;

- довідка № 43/01 -17 від 17 лютого 2015 року;

- нотаріально посвідчена заява від 11 березня 2015 року;

- рішення суду від 10 вересня 2010 року № 2-3263/10;

- рішення суду від 09 червня 2011 року № 2-3685/11;

- рішення суду від 14 листопада 2013 року №2-5830/13.

Листом від 22 березня 2015 року № 108-3678/01 Солом'янською районною в місті Києві державна адміністрація за результатами розгляду заяви позивача від 12 березня 2015 року повідомлено, що згідно із п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396, громадянином до органу приватизації подається копія ордера про надання жилої площі.

В наданих позивачем документах, як зазначено у вказаному листі, відсутня копія ордера, довідка з AT „Ощадбанк" про належну позивачу та ОСОБА_4 суму невикористаних коштів по житловому чеку після участі в приватизації житла в м. Очакові, розмір якої необхідний для розрахунків при приватизації кімнати в комунальній квартирі та списання з депозитного рахунку за приватизаційним платіжним дорученням. Між тим, зауважено, що довідка, видана управлінням з питань житлово-комунального господарства Очаківської міської ради від 17.032.2015 р. №43/01-17, оформлена неналежним чином, а саме: не вказано адреси, за якою була приватизація житла; відсутня інформація про назву органу приватизації, номер та дату видачі розпорядження про передачу в приватну власність житла. З огляду на наведене відповідачем повідомлено про неможливість оформлення свідоцтва про право власності на кімнату в даній комунальній квартирі.

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач оскаржив оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі по тексту - Закон №2482-ХІІ) до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. При цьому, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

За приписами п. 1 та п. 3 ст. 8 вищезазначеного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом (п. 10 ст. 8 Закону № 2482-ХІІ).

З наведеного вбачається, що результатом розгляду заяв громадян щодо приватизації державного житлового фонду повинно бути відповідне рішення органу приватизації про передачу квартир (будинків) у власність або про відмову в цьому у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 5, 6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними однокімнатні квартири.

Згідно пункту 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року (далі - Положення передбачено, що передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади). При цьому орган місцевого самоврядування відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» має прийняти рішення щодо залишення цілісного майнового комплексу (будівлі, будинку) у статусі «гуртожиток» та дозволити приватизацію його жилих та нежилих приміщень.

Громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках правомірно і тривалий час (не менше п'яти років).

Передача квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитках, кімнату в комунальній квартирі, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення (п. 16 Порядку).

Пунктом 17 Положення визначено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Перелік документів необхідний для вчинення вказаних дій передбачено п. 18 Положення.

Разом з тим, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (п. 20 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за місцем проживання в АДРЕСА_6 право на безоплатну приватизацію житла ОСОБА_3, ОСОБА_4 використано у розмірі 11,72 кв. м при нормі 23 кв. м, свідоцтво НОМЕР_2 на право власності на квартиру АДРЕСА_7 видано виконкомом Очаківської міської ради на підставі розпорядження від 31 травня 1993 року №15.

Довідка ПАТ «Державний ощадний банк України» від 02 грудня 2015 року №696 про те, що ОСОБА_3 значиться у списках на отримання житлового чеку за адресою АДРЕСА_5 та станом на 02 грудня 2015 року має залишок по житловому чеку в сумі 2,06 грн. Аналогічного змісту довідку видано і на ім'я ОСОБА_4.

Тобто, як вбачається, житловий чек використано позивачем частково, не перевищивши санітарну норму.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного суду України від 10 червня 2010 року № 15-рп\2010 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації майна у державному житловому фонді, і у його власність передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

З наведеного слідує, що якщо площа займаної квартири ( будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири (будинку) державного житлового фонду, наймачем якої він є.

Відповідно, як вірно зазначив суд першої інстанції в даному випадку позовні вимоги про зобов'язання Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації прийняти повторно до розгляду заяву ОСОБА_3 від 12 березня 2015 року та додані до неї документи щодо приватизації кімнати площею 16,1 кв. м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1 та прийняти по ній рішення по суті є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що зобов'язання вчинити дії, про які вказано в оскаржуваному судовому рішенні, не являється втручанням в дискреційні повноваження, як помилково зазначив відповідач. При цьому суд не зазначив, яке конкретно рішення за наслідками поданих позивачем документів повинен прийняти відповідач, оскільки прийняття рішення за наслідками звернення є виключною компетенцією районної державної адміністрації.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем належними та допустимими доказами по справ доведено правомірність своїх вимог. При цьому, відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Карпушова О.В.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлений 12 травня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Карпушова О.В.