Постанова № 57727374, 16.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2016 рокусправа № 804/6285/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Олефіренко Н.А. Білак С.В.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Копань А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р. в справі № 804/6285/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпропетровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.10.2014 р. № 11049-15 про визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2013 р. на суму 41147,33 грн., № 11048-15 про визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2012 р. на суму 41147,33 грн., податкового повідомлення-рішення від 12.06.2014 р. № 7764-15 про визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку фізичних осіб на суму 41147,33 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 р. до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, притягнуто Дніпропетровську міську раду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апелянт вказує, що стаття 102 Податкового кодексу України не дає підстав для нарахування контролюючому органу сум податків, а лише визначає підстави, коли такий орган має право самостійно визначати суму грошового зобов'язання при чітко обумовлених обставинах. Судом не надана правова оцінка тому факту, що контролюючим органом не доданий до податкових повідомлень-рішень розрахунок сум земельного податку. На думку апелянта, судом першої інстанції не надана правова оцінка тому факту, що дані земельного кадастру не містять відомостей відносно земельної ділянки, якою вона користується; відсутності підтвердження направлення контролюючим органом позивачу податкових повідомлень-рішень до 01 липня 2011, 2012, 2013, 2014 років; невідповідність розрахунку частки земельної ділянки, якою вона користується, частині площі будівлі, що знаходиться у її користуванні.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник земельного податку з фізичних осіб.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2008 р. в справі № 2-3046/2008 визнано право власності на приміщення літ. А-4, літ. А-1, літ. а, а1, а2 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративним приміщенням, загальною площею 3426,2 кв.м, літ. Б навіс, літ. В навіс по АДРЕСА_1, розташованому на земельній ділянці площею 0,2241 га без додаткового акту введення в експлуатацію: за ТОВ «Форум Плаза» (ідентифікаційний код 35680431) - на частину будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями з прибудовою літ. А'-l, всього загальною площею 2372 кв.м., а саме: у цокольному поверсі приміщення №№ 3-7, 10-19, 22-26, загальною площею 848,8 кв.м.; на першому поверсі приміщення №№ 102-116, 126, 127, балкон І, загальною площею 774,6 кв.м.; на другому поверсі приміщення №№ 202-227, 230, 231, балкон 1, балкон II, загальною площею 748,6 кв.м., а також ганки літ. а, а1, а2, літ. 1-1V мостіння, огорожа №1, 2, навіс літ. Б. навіс літ. В; за ОСОБА_3 - на частину будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями, загальною площею 589,1 кв.м., а саме: приміщення на третьому поверсі №№ 302-315, 317-329, загальною площею 584,6 кв.м, балкон І площею 4.5 кв.м., покрівля; у спільній власності - частина будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями, загальною площею 465,1 кв.м, а саме на цокольному поверсі приміщення №№ 1, 2, 8, 9, 20, 21, загальною площею 118,5 кв.м, на першому поверсі приміщення №№ 101, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 128, 129, загальною площею 158,2 кв.м; на другому поверсі приміщення №№ 201, 228, 229, загальною площею 42,4 кв.м; на третьому поверсі приміщення №№ 301, 316, загальною площею 40,8 кв.м, в надбудові приміщення №№ 401, 402, 403, загальною площею 105,2 кв м.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 198/8 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у спільну оренду ТОВ «Форум Плаза» визначено, що загальна площа земельної ділянки, на якій розташовано будівля багатофункціонального комплексу, складає 0,2241 га., розмір частки земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «Форум Плаза», складає 79% або 0,1770 га.

На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2008 р. в справі № 2-3046/2008 зареєстровано право власності на приміщення літ. А-4, літ. А-1, літ. а, а1, а2 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративним приміщенням, загальною площею 3426,2 кв.м, літ. Б навіс, літ. В навіс по АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 0,2241 га, у зв'язку з чим, на думку суду першої інстанції, з моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості у позивача виник обов'язок сплачувати земельний податок.

У 2014 році позивачу за земельну ділянку площею 0,0471 га (із розрахунку 0,2241 га * 21%) нараховано земельного податку за 2012-2014 р.р. у сумі 123441,99 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 11048-15 від 15.10.2014 р. за 2012 рік, податкового повідомлення-рішення № 11049-15 від 15.10.2014 р. за 2013 р., податкового повідомлення-рішення № 7764-15 від 12.06.2014 р. за 2014 р.

Приймаючи до уваги зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що не зважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, проте вважає про неврахування судом першої інстанції недотримання контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення приписів п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2008 р. в справі № 2-3046/2008, є власником частини будівлі багатофункціонального комплексу, що розташований у АДРЕСА_1. Державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна проведена 27.10.2008 р. (а.с. 12).

Зазначеним судовим рішення визнано право власності на приміщення літ. А-4, літ. А-1, літ. а, а1, а2 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративним приміщенням, загальною площею 3426,2 кв.м, літ. Б навіс, літ. В навіс по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, розташованому на земельній ділянці площею 0,2241 га без додаткового акту введення в експлуатацію, за ТОВ «Форум Плаза» - на частину будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями з прибудовою літ. А'-l, всього загальною площею 2372 кв.м., а саме: у цокольному поверсі приміщення №№ 3-7, 10-19, 22-26, загальною площею 848,8 кв.м.; на першому поверсі приміщення №№ 102-116, 126, 127, балкон І, загальною площею 774,6 кв.м.; на другому поверсі приміщення №№ 202-227, 230, 231, балкон 1, балкон II, загальною площею 748,6 кв.м., а також ганки літ. а, а1, а2, літ. 1-1V мостіння, огорожа №1, 2, навіс літ. Б. навіс літ. В; за ОСОБА_3 - на частину будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями, загальною площею 589,1 кв.м., а саме: приміщення на третьому поверсі №№ 302-315, 317-329, загальною площею 584,6 кв.м, балкон І площею 4.5 кв.м., покрівля; у спільній власності - частина будівлі літ. А-4 багатофункціонального комплексу з виставковою залою та адміністративними приміщеннями, загальною площею 465,1 кв.м, а саме на цокольному поверсі приміщення №№ 1, 2, 8, 9, 20, 21, загальною площею 118,5 кв.м, на першому поверсі приміщення №№ 101, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 128, 129, загальною площею 158,2 кв.м; на другому поверсі приміщення №№ 201, 228, 229, загальною площею 42,4 кв.м; на третьому поверсі приміщення №№ 301, 316, загальною площею 40,8 кв.м, в надбудові приміщення №№ 401, 402, 403, загальною площею 105,2 кв м.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 198/8 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у спільну оренду ТОВ «Форум Плаза» визначено, що загальна площа земельної ділянки, на якій розташовано будівля багатофункціонального комплексу, складає 0,2241 га, розмір частки земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «Форум Плаза», складає 79% або 0,1770 га.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не здійснювалось оформлення у встановленому законом порядку права власності (користування) земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, а також не здійснювалось внесення плати за землю протягом 2012-2014 років.

ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник земельного податку з фізичних осіб.

15.10.2014 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення № 11049-15 про визначення суми позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2013 р. в розмірі 41147,33 грн., № 11048-15 про визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2012 р. на суму 41147,33 грн.; 12.06.2014 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 7764-15 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з земельного податку фізичних осіб на суму 41147,33 грн.

Судом першої інстанції правильно визначені норми права, які регулюють спірні правовідносини, зокрема, що питання виникнення права власності або права користування земельними ділянками урегульоване Земельним кодексом України, а відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, у тому числі зі сплати земельного податку та орендної плати, порядок їх адміністрування, визначаються Податковим кодексом України.

За змістом пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

В силу вимог пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Таким чином, обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності та користування земельною ділянкою на час виникнення у позивача права користування земельною ділянкою оформлювалось відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України.

Вказаними нормами встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

За правилами п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно зі ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

У відповідності до п. 274.1 ст. 274 цього кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності чи користування на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда, відповідно у такої особи виникає обов'язок зі сплати земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 07.07.2015 р. в справі № 826/12388/13-а, та полягає у тому, що не зважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу, обов'язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Доводи апелянта, що стаття 102 Податкового кодексу України не дає підстав для нарахування контролюючому органу сум податків, а лише визначає підстави, коли такий орган має право самостійно визначати суму грошового зобов'язання при чітко обумовлених обставинах, є незмістовними, оскільки п. 102.1 чітко визначено про наявність у контролюючого органу компетенції на самостійне визначення суми грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 цього кодексу облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

За приписами п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Отже, контролюючий орган має право на нарахування фізичним особам сум земельного податку в межах строку давності, який дорівнює 1095 дням, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Сукупність приведених норм податкового законодавства свідчить про безпідставність доводів апелянта про відсутність у відповідача компетенції на визначення податкового зобов'язання із земельного податку через порушення строків прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано приписи п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України.

Пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відтак, законодавець пов'язує розмір земельного податку, що підлягає нарахуванню особам, у власті або користування яких знаходиться земельна ділянка, із розміром (частиною) площі будівлі, що знаходиться у їх користуванні.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.09.2008 р. в справі № 2-3046/2008, яким за позивачем та ТОВ «Форум Плаза» визнано право власності на нерухоме майно, не визначено, яка саме частка будівлі перебуває у власності позивача, яка частка - у власності ТОВ «Форум Плаза», а яка у спільній власності. При цьому судовим рішенням не встановлено вид спільної власності (спільній частковій чи спільній сумісній). Також у витягу про реєстрацію права власності на нерухому майно (а.с. 12) та інформації з реєстру права власності на нерухоме майно (а.с. 34-36) відсутні дані про частину будівлі, яка знаходиться у власності позивача.

Як зазначено вище, рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 р. № 198/8 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у спільну оренду ТОВ «Форум Плаза», передано земельну ділянку площею 0,2241 га у спільну оренду строком на 15 років ТОВ «Форму Плаза» по фактичному розміщенню частини будівлі багатофункціонального комплексу по АДРЕСА_1, в тому числі 0,1379 га (79% від - 0,1745 га) за рахунок земель, раніше наданих Громадській організації «Фонд сприяння розвитку водних видів спорту, туризму, риболовства та охорони водного середовища «Срібна хвиля»; 0,0391 га (79% від 0,0486 га) за рахунок земель загального користування.

Вказане рішення стосується виключно прав та обов'язків ТОВ «Форум Плаза» та не встановлює будь-яких прав та обов'язків для позивача.

Сукупність зазначених обставин дає підстави для висновку, що у зв'язку з відсутністю визначення частки об'єкта нерухомого майна, яке перебуває у власності позивача, а також у спільній власності позивача та ТОВ «Форум Плаза», встановлення судом першої інстанції, що ОСОБА_3 як співвласник нерухомого майна користується 21% земельної ділянки є безпідставним та таким, що не підтверджено належними у розумінні ст. 70 КАС України доказами.

Відсутність належних доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 користується саме 21% земельної ділянки, вказує на необґрунтованість визначення позивачу податкового зобов'язання із земельного податку спірними податковими повідомленнями-рішеннями, виходячи саме з 21% земельної ділянки, а відповідно, податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Також є доречними доводи апелянта про порушення контролюючим органом приписів податкового законодавства в частині не направлення позивачу розрахунку податкового зобов'язання.

Згідно з абз. 3 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Тобто, контролюючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень не дотримано імперативного припису Податкового кодексу України щодо складання та направлення платнику податків розрахунку податкового зобов'язання, що вказує на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом не у спосіб, що передбачений законодавством, що також свідчить про протиправність оскаржуваних позивачем рішень.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про правомірність визначення позивачу податкового зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями є помилковими.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р. в справі № 804/6285/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р. в справі № 804/6285/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпропетровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Постанови в справі № 804/6285/15 нову постанову.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Дніпропетровська міська рада, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 11049-15, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 15.10.2014 р., про визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2013 р. в розмірі 41147,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 11048-15, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 15.10.2014 р., про визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2012 р. в розмірі 41147,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 7764-15, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 12.06.2014 р., про визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2014 р. в розмірі 41147,33 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3202 (три тисячі двісті дві) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 18.05.2016 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак