Рішення № 57723256, 16.05.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6701/15-ц

Провадження № 2/591/177/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року

Зарічний районний суд міста Суми

в складі головуючого судді - Прокудіної Н.Г.

при секретарі - Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м.Суми» , головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м.Суми» ОСОБА_2 про скасування наказу про оголошення догани, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду та свої вимоги мотивує тим, що з 20.12.2005 р. вона працює на посаді головного бухгалтера Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» , є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням. За час роботи на посаді головного бухгалтера до дисциплінарної відповідальності не притягувалась. Комунальний заклад «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» знаходиться за адресою м. Суми, вул. Іллінська 48/50. Вона мешкає в районі ринку СКД в м. Суми. Протягом тривалого часу дістається до роботи маршрутним таксі № 52, яке курсує за певним графіком. 19.08.2015 р. о 7 год. 35, знаходячись на зупинці громадського транспорту СКД, намагалась зупинити маршрутне таксі № 52, однак водій проігнорував вимогу про зупинку і проїхав зупинку громадського транспорту. Наступне маршрутне таксі № 52, яке повинно було йти за графіком, прибувало до роботи з запізненням. Розуміючи необхідність вжиття термінових заходів задля своєчасного прибуття до місця роботи, вона вирішила перейти до іншої зупинки громадського транспорту, яка знаходиться по вул. Харківській. Зважаючи на проблеми із здоровям, зробити це дуже швидко їй не вдалося. Згодом, зупинивши інше маршрутне таксі, вона дісталась до місця роботи. Однак, в холі «Центру первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми», на неї вже чекав Головний лікар відповідача, який повідомив про запізнення. Вона надала письмові пояснення, в яких було вказано причину, обєктивно не залежну від її волі . Наказом Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» № 147 від 19.08.2015 р. їй було оголошено догану. Вважає, що наказ Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» № 147 від 19.08.2015 р. про винесення догани є незаконним і підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало порушення трудової дисципліни, а саме запізнення на роботу 19 серпня 2015 року без поважних причин. Ним був обраний найменш суворий вид стягнення, який він , як роботодавець, має право застосовувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Вважає, що дисциплінарне стягнення щодо позивача було застосовано правомірно, при обранні виду стягнення були враховані всі необхідні обставини, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що з 20.12.2005 р. ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера Комунальної установи «Сумська міська поліклініка № 3», що підтверджується витягом з наказу № 248 к від 20.12.2016 року .

Згідно рішення Сумської міської ради від 10.10.2001 року Сумська міська третя поліклініка перейменована на комунальну установу «Сумська міська поліклініка № 3». На підставі рішення Сумської міської ради від 25.09.2013 року № 2727-МР комунальна установа «Сумська міська поліклініка № 3» 31.12.2013 року реорганізована шляхом перетворення в комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м.Суми » , що підтверджується довідкою Комунального закладу «Центра первинної медико-санітарної допомоги № 3 м.Суми» (а.с. 44).

Комунальний заклад «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» знаходиться за адресою м. Суми, вул. Іллінська 48/50.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням, що підтверджується посвідченням серії АЗ № 459133 (а.с.7).

За час роботи на посаді головного бухгалтера, позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що мешкає в районі ринку СКД в м. Суми, протягом тривалого часу дістається до роботи маршрутним таксі № 52 яке курсує за певним графіком. 19.08.2015 р., позивач о 7 год. 35, знаходячись на зупинці громадського транспорту СКД, намагалась зупинити маршрутне таксі № 52, однак водій проігнорував вимогу про зупинку позивача і проїхав зупинку громадського транспорту. Наступне маршрутне таксі № 52, яке повинно було йти за графіком, прибувало до роботи з запізненням.

Розуміючи необхідність вжиття термінових заходів задля своєчасного прибуття до місця роботи, позивач вирішила перейти до іншої зупинки громадського транспорту, яка знаходиться по вул. Харківській. Зважаючи на проблеми позивача із здоровям, зробити це дуже швидко їй не вдалося. Згодом, зупинивши інше маршрутне таксі позивач дісталась до місця роботи.

В холі «Центру первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми», на позивача вже чекав Головний лікар відповідача, який повідомив про запізнення.

Відповідно до акту № 2 з приводу запізнення на роботу від 19.08.2015 року , який складено головним лікарем ОСОБА_2 в присутності бухгалтера ОСОБА_6, бухгалтера ОСОБА_7, бухгалтера ОСОБА_8, встановлено : 19.08.2015 року , о 08 год.10 хв. ним була проведена перевірка явки на роботу працівників бухгалтерії. В ході перевірки було встановлено , що головний бухгалтер ОСОБА_1 на робочому місці відсутня. ОСОБА_1 спізнилася на роботу на 10 хв., зявилася о 08 год. 10.хв., що встановлено в присутності ОСОБА_6, бухгалтера ОСОБА_7, бухгалтера ОСОБА_8 (а.с.45).

Позивачем ОСОБА_1 19.08.2015 року було надано письмові пояснення, в яких було вказано причину запізнення на 10 хвилин, а саме : маршрутне таксі , на якому вона постійно їде на роботу у визначений час не зупинилося (таксі було переповнене) , добиратись на роботу прийшлось іншим транспортом, що підтверджується пояснювальною ОСОБА_1 від 19.08.2015 року .

Так ст. 148 КЗпП України визначає, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Частиною 2 вказаної статті Закону дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Так Законом визначено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень - догана та попередження. Частиною 2 ст. 149 КЗпП України встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Наказом Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» № 147 від 19.08.2015 р. позивачу було оголошено догану за запізнення на роботу без поважних причин (а.с.30).

За приписами ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю України, такий захід дисциплінарного стягнення як догана, може бути застосований за порушення трудової дисципліни

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю України, працівники зобовязані дотримуватися трудової дисципліни.

Трудовий розпорядок згідно вимог ч. 1 ст. 142 Кодексу законів про працю України, на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

За таких обставин, такий вид дисциплінарного стягнення як догана, може бути застосований до працівника за порушення трудової дисципліни, яка встановлена правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Представниками відповідача до суду було надано завірену копію правил внутрішнього трудового розпорядку Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» (а.с. 46-55).

Відповідно до п. п. 4.1.1, 4.1.2 правил внутрішнього трудового розпорядку, працівник зобовязаний своєчасно прибути на робоче місце і приготуватися до виконання трудових обовязків. Починати роботу згідно з діючим режимом робочого дня.

Як передбачено ст. 57 Кодексу законів про працю України, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Як було встановлено в судовому засіданні, правила внутрішнього трудового розпорядку Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми», а саме п. 3 «Робочий час і час відпочинку та їх використання», не встановлюють час початку та закінчення щоденної роботи, що є порушенням ст. 57 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 66 КЗпП України, працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вказані правила (п. п. 3.11), в порушення ч. 2 ст. ст. 66 КЗпП України, не містять вказівки на конкретну тривалість часу перерви для відпочинку і харчування та її початок і закінчення.

Натомість, представниками відповідача надано до суду табель обліку використання робочого часу (Типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату України № 489 від 05.12.2008 р.).

Однак, слово «табель» у наданому документі виправлене на слово «графік».

Як повідомили представники відповідача в судовому засіданні, жодні інші документи, які встановлюють час початку та закінчення щоденної роботи у комунальному закладі відсутні.

Сам по собі табель обліку використання робочого часу носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень.

Крім того слід зауважити, що вказаний табель ведеться лише для обліку робочого часу на підприємстві.

Таким чином, табель обліку використання робочого часу створений з метою фіксації вже фактично відпрацьованого часу і не може встановлювати початок і кінець щоденної роботи.

Статтею 141 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

В порушення ст. 141, 57, 66 КЗпП України, Комунальний заклад «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми» не здійснив правильної організації праці працівників, а саме, у встановленому законодавством порядку не встановив час початку і закінчення щоденної роботи, в тому числі і час початку і закінчення перерви, не довів належним чином їх до працівників, що в свою чергу виключає можливість вимагати його дотримання, в тому числі і притягувати до дисциплінарної відповідальності за недотримання невстановленого робочого часу.

Крім того слід звернути увагу, що як стверджує відповідач, запізнення відбулось 19.08.2015 р.

Також у судовому засіданні представник позивача зазначив, що згідно церковного календаря, 19.08.2015 р. святкується Преображення Господнє, та недалеко від місця розташування Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м. Суми», та по шляху прямування до нього, знаходиться Пророко-Іллінська церква та ці обставини вплинули на те, що вранці 19.08.2015 р., значно зріс пасажиропотік громадян в напрямку центра міста Суми, в якому знаходяться декілька храмів.

Суд вважає, що під час розгляду справи в суді стороною відповідача не було доведено належними і допустимими доказами факт систематичного порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, з урахуванням вищезазначеного, наказ № 147 від 19 серпня 2015 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.11, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 57, 139, 148-149 КЗпП України , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Скасувати наказ головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 3 м.Суми» № 147 від 19.08.2015 року про оголошення догани головному бухгалтеру ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено та підписано 16 травня 2016 року.

Суддя Н ОСОБА_9