Ухвала суду № 57721791, 10.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/7537/15-ц 10.05.2016

Провадження №22-ц/784/1086/16

Справа № 489/7537/15-ц Головуючий першої інстанції: Губницький Д.Г.

Провадження № 22-ц/784/1086/16 Суддя-доповідач Апеляційного суду: Коломієць В.В.

Категорія 20

УХВАЛА

10 травня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Довжук Т.С., Шолох З.Л.

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.,

за участю: позивачки ОСОБА_2, її представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 (а.с. 63),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ленінського районного суду м Миколаєва від 18 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Південна товарна біржа, про визнання дійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, поділ домоволодіння та визнання права власності.

Позивачка вказувала, що 04 травня 1998 року за договором купівлі-продажу нерухомого майна придбала у ОСОБА_6 27/100 часток домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. Зазначений Договір був укладений на Південній Товарній Біржі та зареєстрований за номером 866. Крім того, цей договір 23 травня 1998 року зареєстрований комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим номером 5052. Як зазначила ОСОБА_2, з часу укладання даного договору вона постійно проживає у даному домоволодінні. У серпні 2015 року вона звернулась з заявою до Державної реєстраційної служби Миколаївського міського Управління юстиції Миколаївської області для проведення державної реєстрації права власності своєї частки у зазначеному домоволодінні в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, однак, їй було відмовлено із посиланням на відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та наявність зазначених у технічному паспорті від 25 грудня 2014 року самочинних забудов.

Іншими співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, якому належить 7/25 часток, та ОСОБА_7, якій належить 9/20 часток домоволодіння.

Посилаючись на викладене, а також на те, що між нею та відповідачем ОСОБА_6 виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування та утримання домоволодіння, ОСОБА_2 просила визнати дійсним договір купівлі-продажу 27/100 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, укладений 04 травня 1998 року між нею і ОСОБА_6, виділити в натурі її частку у домоволодінні та визнати за нею право власності на виділену їй частину домоволодіння.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2016 року вимоги ОСОБА_2 роз'єднано та позовні вимоги про виділення в натурі частки у домоволодінні та визнання права власності - виділені у самостійне позовне провадження.

18 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_7 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу - задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 Заперечуючи проти позову ОСОБА_6, зокрема, посилався на те, що фактично 04 травня 1998 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики та зазначені у договорі 2000грн. як сплачені позивачкою кошти за придбання частки будинку були отримані ним у борг зі строком повернення протягом трьох років. Свій обов'язок по поверненню цих коштів він виконав у 2007 році, про що, за його твердженням, свідчить підпис ОСОБА_2 на примірнику спірного договору, копія якого додана ним до апеляційної скарги.

У судовому засіданні позивачка заперечувала проти факту укладання між нею та відповідачем договору позики та стверджувала, що передані нею при укладанні спірного договору в якості оплати за придбану частину будинку 2000грн. ОСОБА_6 їй ніколи не повертав. З метою спростування доводів ОСОБА_6 про укладання із ним договору позики ОСОБА_2 та її представники заявили клопотання про призначення у справі почеркознавчої та судової технічної експертизи документів, проведення якої доручити експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, На вирішення експертизи просили поставити наступні питання:

- Чи виконаний підпис у документі - договорі купівлі-продажу від 04 травня 2016 року № 8668 на звороті (останній рядок) ОСОБА_2?;

- Чи виконані написи від руки, які містяться на звороті документу та датовані 10.07.2007 року від імені ОСОБА_6 і ОСОБА_2 у різний час?;

- Чи виготовлено наданий документ - договір купівлі-продажу від 04 травня 2016 року № 8668 шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

Відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.

Враховуючи предмет і підстави заявленого ОСОБА_2 позову та виходячи з положень ст.ст. 58, 59 ЦПК України щодо належності і допустимості доказів, колегія суддів вважає, що дослідження питань, поставлених в клопотанні про призначення експертизи, не є доцільним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про призначення почеркознавчої та судової технічної експертизи документів.

Керуючись ст.ст. 303, 304 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ленінського районного суду м Миколаєва від 18 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Південна товарна біржа, про визнання дійсним договору купівлі-продажу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: В.В. Коломієць

Судді: Т.С. Довжук

З.Л. Шолох