Рішення № 57721185, 27.04.2016, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 490/4229/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Карікової Л.В.,

за участю секретаря Кописєвої О.Л.,

розглянувши 27 квітня 2016 року у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

12.04.2013 року представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_3, спадкоємця померлого позичальника ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 30.03.2007 року між Акціонерним банком Київська Русь в особі Миколаївської філії АБ Київська Русь, правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Акціонерний банк Київська Русь та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 9550-С, відповідно до умов якого останній отримав споживчий кредит в сумі 7 000 ,00 грн., у строк до 29 березня 2010 року.

Відповідно до пп. 1.1, 2.1, 2.3 кредитного договору, позичальник зобов'язався погашати отриманий кредит, щомісячно згідно з графіком погашення, не пізніше 20- го числа кожного календарного місяця, та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 29 березня 2010 року, а також сплачувати відсотки за користування кредитом, щомісячно, не пізніше 20- го числа місяця, наступного за звітним, а також в день повного погашення кредиту.

Згідно з умовами п.2.10 кредитного договору, у випадку порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом, зазначених в п.2.3 договору, позичальник зобов'язався сплачувати банку штраф в розмірі 25 відсотків від суми прострочених відсотків за кожний випадок прострочення.

Порушення боржником зобов'язання за кредитним договором виявилося у невиконанні зобов'язання у строк, встановлений у кредитному договорі № 9550- С від 30 березня 2007 року.

01.12.2011 року ОСОБА_4 помер.

Після смерті ОСОБА_4, можливим спадкоємцем останнього була його дружина ОСОБА_3, з якої позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 7 687 грн. 28 коп., яка складається з наступного:

- 5 830 грн. заборгованість за кредитом;

- 319 грн. 82 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом;

- 1 537 грн. 46 коп. - штраф.

16.12.2013 року ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва цивільну справу № 490/4229/13-ц за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у відповідності до п.2 ч.1ст.116 ЦПК України було направлено до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01.04.2014 року цивільну справу № 490/4229/13-ц за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

14.04.2015 року представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надав клопотання про заміну відповідача ОСОБА_3 на правонаступника ОСОБА_2, мотивуючи тим, що 23.01.2014 року відповідачка по справі ОСОБА_3 померла.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15.04.2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості замінено відповідача ОСОБА_3 на відповідача- спадкоємця- ОСОБА_2.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак направив на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляду справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за місцем своєї реєстрації, причини неявки суду не повідомила.

Суд ухвалив розглянути справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 30.03.2007 року між Акціонерним банком Київська Русь в особі Миколаївської філії АБ Київська Русь, правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Акціонерний банк Київська Русь та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 9550-С, відповідно до умов якого останній отримав споживчий кредит в сумі 7 000 ,00 грн., у строк до 29 березня 2010 року, зі сплатою 25,5 відсотків річних за користування кредитом щомісячно, не пізніше 20- го числа місяця, наступного за звітним, а також в день повного погашення кредиту (а.с.9,10).

Порушення боржником зобов'язання за кредитним договором виявилося у невиконанні зобов'язання у строк, встановлений у кредитному договорі № 9550- С від 30 березня 2007 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії I-ФП № 153831 від 02 грудня 2011 року, ОСОБА_4 помер 01 грудня 2011 року (а.с.15).

Як вбачається з копії спадкової справи, спадкоємцями померлого позичальника ОСОБА_4 були: дружина померлого позичальника ОСОБА_3 та відповідачка по справі -дочка позичальника ОСОБА_2.

29.05.2012 року ОСОБА_2 прийняла всю спадщину, шляхом подання заяви до нотаріальної контори (а.с.68).

29.05.2012 року ОСОБА_3 відмовилась за всіма підставами, передбаченими чиним законодавством, від прийняття належної їй частки в спадщині, яка залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_4, на користь дочки померлого - ОСОБА_2 (а.с.69).

Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, дружина позичальника ОСОБА_4 ОСОБА_5 померла 23.01.2014 року (а.с.64,65).

Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника.

Спадкування обов'язків відбулось відповідно до ч. 1ст.1269 ЦК України, так як відповідачка подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до ст.ст.608,1218,1219 ЦК України, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємця.

Аналізуючи зібрані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі, а, отже з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість перед позивачем в розмірі 7 687 грн. 28 коп.

На підставі ч.3ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки також судові витрати на користь позивача.

Керуючись ст. ст.10,11,60,80,209,212,213,215 ЦПК України, ст.ст.608,1218,1219,126 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Банк Київська Русь (ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092, рах. № НОМЕР_1) заборгованість за кредитним договором № 9550- С від 30 березня 2007 року в сумі 7 687 (сім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн., 28 коп., з яких 5 830 грн. - заборгованість за кредитом, 319 грн. 82 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 1 537 грн. 46 коп.-штраф та судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 7 916 грн. 68 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення позивачем може бути апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення, або позивачем - апеляційної скарги.

Суддя Л.В.Карікова

27.04.16