Ухвала суду № 57718337, 16.05.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9862/14-ц

Провадження № 2-п/639/41/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі -Луценко С.М.,

розглянувши заяву представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі № 639/9862/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_4 С.В. звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі № 639/9862/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так суд при ухваленні рішення не дотримався умов проведення заочного розгляду справи, рішення ухвалено без належного повідомлення відповідачів, в матеріалах справи містяться заперечення на позов від обох відповідачів, є клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про розгляду справи за його відсутності.

Заявник зазначає також, що рішення було ухвалено з порушенням вимог ст. 224 ЦПК України, оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про розгляд справи у заочному порядку, питання про можливість розгляду справи у заочному порядку судом взагалі не вирішувалось , що вбачається з журналу судового засідання від 21.10.2015 року. Крім того, судом не було прийнято до уваги, що неявка відповідача у судове засідання після оголошення перерви у справі не є підставою для ухвалення заочного рішення, оскільки представники відповідачів брали участь у попередніх засіданнях, вони висловлювали свою думку і ставлення до позовних вимог. Що стосується доказів,на які посилається представник відповідачів як на такі, що мають істотне значення для вирішення справи, зазначає, що позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, на які він посилається, і які б свідчили про наявність у нього права на звернення до суду, серед інших таких, як нотаріально засвідчені копії підтверджувальних документів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні або оригінали таких документів. Також заявник вказує на те, що у звязку з порушенням боржником виконання зобовязання за кредитним договором, позивач не довів, що використав право достроково стягнути з поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту і повязаних з ним платежів. Оскільки матеріали справи не містять даних про предявлення вимоги до поручителя шляхом направлення(вручення) йому вимоги про погашення, вважає, що у позові до поручителя слід відмовити.

Належним чином повідомлені відповідно до ч.5 ст. 76 ЦПК України, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2С.у судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреностей від 04.06.2014 року та 16.03.2015 року , пітримала вказану заяву про перегляд заочного рішення , посилаючись на обставини викладені у заяві ( а.с. 174-179).

Представник позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 29.01.2016 року, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення від 21.10.2015 року, посилаючись на ухвалення рішення з дотриманням вимог закону та на безпідставність заяви представника відповідачів. При цьому представник позивача зазначила, що відповідачі були повідомлені належним чином про розгляд справи , а представником відповідачівне зазначено обставин, які мають істотне значення для перегляду заочного рішення та не надано жодного доказу для підтвердження заперечення проти вимог позивача, які відповідач зобовязаний додати саме до заяви про перегляд заочного рішення, а не після його скасування. Стосовно посилань представника відповідачів про відсутність у справі акту приймання-предачі документів по договору купівлі-продажу кредитного портфелю зазначила, що договір купівлі-продажу кредитного портфелю починає діяти з дати підписання. Відносини щодо передачі документів ПАТ «ОТП Банк» покупцю «ОТП Факторинг Україна» кредитного портфелю, всіх документів і не доведення останнім виконання п.п.4.1,4.3 договору купівлі-продажу, не є предметом даного спору. Щодо посилання представника відповідачів на відсутність в матеріалах справи повідомлень сторін про заборгованість за кредитним договором, зазначила, що шляхом подачі позову позивач повідомив сторони про розмір заборгованості за кредитним договором, яка склалася станом на 28.10.2013 року. Сторонами копії позовної заяви отримані, але добровільно сума заборгованості не погашена.

Суд, вислухавши пояснення представникавідповідачів, представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.10.2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 3517499 грн.00 коп. та судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп. в рівних частках по 1827,00 грн. з кожного.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_2, були направлені судові повістки про виклик у судове засідання, призначене на 21.10.2015 року, однак зазначені повістки повернулися до суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання (а.с. 151-154).

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обовязки. У звязку з чим, виходячи з вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Крім того, суд вважає, що відповідачі бьули повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки повідомлення представників відповідачів про час та місце слухання справи, призначеної на 21.10.2015 року , відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК України, вважається врученням належним чином повістки і самим відповідачам (а.с.155).

Враховуючи, що представники відповідачів брали участь у попередніх судових засіданнях, та висловлювали свою думку і ставлення до позовних вимог, що підтверджується журналом судових засідань , а після оголошення перерви у судовому засіданні представниками відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_7 були подані відповідні заяви про розгляд справи без участі представників відповідачів, які містяться в матеріалах справи ( а.с.149, 155), справа підлягала розгляду у загальному порядку. Таким чином, відповідачі були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК Україхни, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Таким чином, згідно ст. 44 ЦПК України представники відповідачів , що діяли на підстві довіреності, вчинили від імені відповідачів відповідну процесуальну дію, що має право вчиняти відповідач, а саме згідно ч.2 ст. 158 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Виходячи з вимоги ч.1ст. 232 ЦПК України,для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причини неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Однак, представником відповідачів до заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, не доведено, що обставини, на які посилається представник відповідачіву заяві про скасування заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування вказаного заочного рішення , передбачених ст. 232 ЦПК України.

У відповідності до п. 1 ч. 3, ч.4 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення, у цьому разі заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

З урахуванням наведеного вище суд вважає необхідним відмовити представнику відповідачів у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст.231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити представнику відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі № 639/9862/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.М.Гаврилюк