Ухвала суду № 577176, 12.03.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

12.03.07 Справа № 2/243

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Ковалишин Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Новоселицької МДПІ від 17.01.07 № 242/9/10-007

на постанову господарського суду Чернівецької області від 20.12.06

у справі 2/243

за позовом - СК »Новоселицький»

до відповідача - Новоселицької МДПІ

проскасування податкового повідомлення- рішення

за участю представників сторін:

Від позивача_ - Пустовіт Ю. дор. у справі

Від відповідача_- Дармонук В. І. дор. у справі

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

Встановив

Постановою господарського суду Чернівецької області від 20.12.06 по даній справі задоволено позов СК »Новоселицький». Скасовано податкове повідомлення- рішення від 11.04.06 № 634/24.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та в позові відмовити з підстав порушення норм матеріального права. Зокрема апелянт зазначає, що за результатами проведеної перевірки позивача (акт перевірки № 196/23-03575403 від 5.04.06) за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. встановлено , що позивач маючи податковий борг у сумі 193 134,62грн. відповідно до податкової накладної № З від 15.03.2005р. та протоколу засідання правління № 2 від 14.03.2005р. реалізував дробілку на суму 37 177,20грн., яка значилась на рахунку № 152 "придбання основних засобів" фізичній особі без письмового узгодження з податковим органом.

Також встановлено факт наявності у позивача податкового боргу, який станом на 05.03.2005р. становив 193124,62грн., а тому відповідно до п.п. 1.2, 1.3 ст. 1, ст.. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу було надіслано першу податкову вимогу від 31 жовтня 2001 року № 1/29 та другу податкову вимогу від 27 листопада 2001 року № 2/209, якими попереджено про те, що на всі активи товариства виникло право податкової застави та про необхідність погашеним податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашеним. У зв'язку з наявністю у СГК "Новоселицький" податкового боргу, у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), все рухоме і нерухоме майно боржника взято у податкову заставу, яку зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з 20 лютого 2003 року за № 1191 -451 - все рухоме майно (запис про реєстрацію застави дійсний до 19 лютого 2008 року) та з 19 травня 2003 року за № 1 1 91-660 - все нерухоме майно. Також на виконання вище згаданих норм, на адресу СК "Новоселицький" було надіслано лист-застереження № 254/10/024-007 від 29.01.2004 року, в якому містились дані про наявність податкового боргу в сумі 122 тис.гри., а також надавався перелік операцій, що потребують обов'язкової згоди податкового органу. Однак, позивачем здійснено відчуження активів без згоди податкового боргу на суму 37 177,20грн., а тому податковим повідомленням-рішенням від 11 квітня 2006 року № 634/24 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 37 177,20грн., зокрема за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами).

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив постанову суду залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Актом від 05.04.2006р. за № 197/24 про проведення перевірки стану збереження активів платника податків (кооператив "Новоселицький"), які перебувають у податковій заставі, встановлено, що позивач маючи податковий борг у сумі 193134,62грн. відповідно до податкової накладної № З від 15.03.2005р. та протоколу засідання правління № 2 від 14.03.2005р. реалізував дробілку на суму 37177,20грн., яка значилась на рахунку № 152 "придбання основних засобів" фізичній особі без письмового узгодження з податковим органом.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 11 квітня 2006 року за № 634/24, яким позивачу визначено до сплати 37177,20 грв. штрафних санкцій.

Як вбачається із бухгалтерської довідки СК "Новоселицький" від 14.12.20С6р. за № 61 на придбану останнім у 2000 році дробілку марки КДМ-1200, яка була відчужена кооперативом у березні 2005 року, амортизація не нараховувалась, оскільки з моменту ЇЇ придбання і до відчуження вона не була введена в експлуатацію і рахувалась у незавершеному виробництві, що свідчить про те, що дана дробілка була саме товаром, який не використовувався в господарській діяльності, а тому відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, реалізація якого не потребувала узгодження з податковим органом.

Слід зазначити, що вартість майна позивача, яке перебуває у податковій заставі становила 2 399 893грн. і перевищувала у 12 разів суму податкового боргу.

Згідно рішення № 2-р/п/2005 від 24.03.05 Конституційного суду України положення ст.. 8 Закону 2181 втратило чинність у частині поширення податкової застави на все майно боржника. Даним рішенням, Конституційний суд України передбачив, що в даних правовідносинах слід визначати конкретний вид майна, яке перебуває у податковій заставі з урахуванням суми податкового боргу, оскільки "Поширення права податкової застави на будь-які види актів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення".

З урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України, згідно п. 8.3 Закону України 2181, відповідач зобов'язаний був внести зміни в реєстр застав, визначивши конкретне майно у розмірі, який не перевищує двократного розміру податкового боргу позивача та повідомити про це позивача.

Апелянтом в силу ст. 71 КАС України, не надано жодних документів, що дробильня була включена в перелік майна, яке перебувало на момент її відчуження у податковій заставі.

Так як встановлено колегією, що спірна дробілка була товаром, який не використовувався позивачем в підприємницькій діяльності та на нього не нараховувалась амортизація то відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" реалізація даної дробілки не потребувала узгодження з ДПІ .

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Чернівецької області від 20.12.06 у справі № 2/243 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк