Рішення № 57714128, 18.04.2016, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5077/15-ц

Провадження № 2/456/538/2016

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

18 квітня 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Саса С. С. ,

при секретарі Петренко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи виконавчий комітет Стрийської міської ради, відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Стрийського МРВ ГУ МВС України у Львівській області про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, та уточнивши позовні вимоги просить надати дозвіл на виїзд неповнолітніх дітей за межі України без згоди батька та надати дозвіл на виготовлення проїзних документів дітей для виїзду за кордон без згоди батька. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що від шлюбу з відповідачем, який розірваний 06.09.2012 року, у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу діти залишились проживати з позивачем. Позивач самостійно займається вихованням дітей, дбає про їхній фізичний, інтелектуальний та духовний розвиток, матеріально забезпечує. Відповідач жодної участі у вихованні та утриманні дітей не бере, аліментів не сплачує. На даний час між сторонами склалися неприязні стосунки, відповідач уникає зустрічей з позивачем, в телефонних розмовах відмовляється надати дозвіл на виїзд дітей за кордон для їх відпочинку та оздоровлення, про своє місце проживання та реєстрації не повідомляє, що робить неможливим отримання від нього, як батька дітей, будь-яких необхідних дозволів. Водночас, діти позивача часто хворіють застудними захворюваннями, для лікування та профілактики яких за рекомендацією лікарів необхідне періодичне перебування на морі. Але не зважаючи на це, відповідач безпідставно не надає згоди на виїзд дітей за межі України, при цьому жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову, він не наводить. Такі дії відповідача не мають жодних логічних пояснень, суперечать інтересам дітей та позбавляють позивача можливості здійснювати піклування про здоров'я, фізичний та духовний розвиток дітей.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, просить позов задоволити та не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, а тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи органу опіки і піклування виконавчого комітету Стрийської міської ради Кухар З.Р., проти задоволення позову не заперечила та просить прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Представник Стрийського МВ ГУ ДМС України у Львівській області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі їхнього представника, просить прийняти рішення згідно чинного законодавства України.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника органу опіки і піклування, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.09.2012 року. (а.с.6).

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_1 від 18.09.1999 року та серії НОМЕР_2 від 13.04.2007 року. (а.с.7-8).

На даний час діти знаходяться на утриманні позивача, яка займається їхнім вихованням, дбає про їх фізичний та духовний розвиток. З метою оздоровлення, підвищення духовного та інтелектуального розвитку дітей позивач має намір та можливість їздити на відпочинок за межі України, але для цього необхідно оформити проїзний документ дитини та мати дозволи обох батьків на тимчасовий виїзд за кордон. Відповідач діючи всупереч інтересам дітей, безпідставно чинить перешкоди позивачу у здійсненні заходів, спрямованих на покращення здоров'я дітей, що полягає у його небажанні добровільно надати дозвіл на виїзд дітей за кордон.

Згідно ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Такий порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року №57 «Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року №231 (із змінами).

Згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ №231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою КМУ від 27.01.1995 року №57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ №231 від 31 березня 1995 року (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

П. 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітніх дітей за кордон, а лише встановлено певний порядок їх виїзду за кордон за згодою батьків, або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Оскільки у позивача є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дітей за кордон, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд неповнолітніх дітей за межі України для тимчасового перебування, суд приходить до висновку про доцільність задоволення частково позовних вимог ОСОБА_1 та надання дозволу на виїзд дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за межі України до країн, членів Шенгенської угоди та Європейського Союзу, а також Туреччини, Єгипту, Болгарії, без згоди батька та оформлення проїзних документів терміном на один рік.

Керуючись ст.ст. 10, 58 - 61, 154, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, ст. 313 ЦК України, ст.ст. 141, 150, 154, 155, 157 СК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Надати дозвіл на виїзд за межі України до країн, членів Шенгенської угоди та Європейського союзу, а також Туреччини, Єгипту, Болгарії, згідно з візами, що проставлені в проїзному документі або в паспорті громадянина України для виїзду за кордон малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період часу з 18 квітня 2016 року до 18 квітня 2017 року для тимчасових поїздок за кордон тривалістю до 30 днів перебування в кожній з країн Шенгенської угоди та Європейського союзу, а також Туреччини, Єгипту, Болгарії, у супроводі її матері ОСОБА_1, без дозволу та згоди батька, ОСОБА_2.

Надати дозвіл ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виготовлення проїзних документів для виїзду за кордон та віз для тимчасових поїздок за кордон для виїзду за межі України до країн, членів Шенгенської угоди та Європейського союзу, а також Туреччини, Єгипту, Болгарії, без дозволу та згоди батька, ОСОБА_2, в період часу з 18 квітня 2016 року до 18 квітня 2017 року.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Стрийського міськрайонного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його отримання.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з часу його проголошення.

Суддя Сас С.С.