Вирок № 57712181, 17.05.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/2480/15-к

№ 1-кп/336/268/16

17 травня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.

при секретарі Чернишовій І.В.,

за участю прокурора Ящук А.М.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Запоріжжя, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не працює, не одружений, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 28.10.2010 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч.3, ст. 289 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 02.11.2011 року мовно-достроково на невідбутий термін 6 місяців 21 день;

- 25.11.2013 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 307 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 25.01.2016 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 186 ч. 2, ст. 190 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

8 лютого 2016 року приблизно о 22-00 год. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон «Samsung» young (GT-S 6312), в корпусі білого кольору, імеі 1 - НОМЕР_1, імеі 2 - НОМЕР_2, вартістю 800 гривень, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав відповідні написаному вище свідчення та пояснив, що дійсно 08.02.2016 року приблизно о 22-00 годині він перебував вдома, куди завітала потерпіла, згодом вона пішла, але втратила свій мобільний, загубивши його в коридорі квартири, який він, скориставшись нагодою таємно викрав та продав. Перелік, вартість та найменування викраденого обвинувачений не оспорював. У скоєному щиро розкаявся.

Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, судом визнано його щире каяття.

При призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги вищевказану обставину, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії злочинів середньої тяжкості, фактичні обставини вчиненого, зокрема, наслідки злочину - спричинення матеріальної шкоди потерпілій, суд враховує і особу винного, склад його сім'ї та стан здоров'я: раніше неодноразово судимий, не одружений, не працює, не інвалід, на обліках у лікаря-психіатра, нарколога не перебуває, має постійне місце проживання.

Суд при цьому також враховує і суб'єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінально-караного діяння - у скоєному щиро розкаявся, критично ставиться до вчиненого.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі.

На думку суду, покарання, що призначається, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, тобто досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Зважаючи на те, що у справі встановлена лише одна обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченому, судом не встановлено підстав для застосування при призначенні покарання положень ст. 69 КК України, як і не встановлено підстав для звільнення обвинуваченого від покарання, враховуючи те, що він неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, положення ж про випробування до нього вже судом застосовувалися, але він його не витримав.

Крім того, зважаючи на те, що обвинувачений вироком суду від 25.01.2016 року був засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі і таке покарання не відбув, йому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у відповідності до вимог ст. 71 КК України.

Під час судового розгляду клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надійшло.

Оскільки проведення по справі експертизи здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 439,80 гривень.

Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1(один) рік 6 (шість) місяців.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом складання призначеного покарання з частиною невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2016 року, призначити ОСОБА_1за сукупністю вироків остаточне покарання до відбуття у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1рахувати від дня його фактичного затримання - з 28 квітня 2016 року.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung» young (GT-S 6312), в корпусі білого кольору, імеі 1 - НОМЕР_1, імеі 2 - НОМЕР_2, що переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Шевченківського ВП Ленінського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути потерпілій ОСОБА_2 за належністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 439,80 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін