Ухвала суду № 57706266, 10.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/18122/14-ц Номер провадження 22-ц/786/934/16Головуючий у 1-й інстанції Кулешова Л. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2016 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа - ОСОБА_2, про визнання договорів поруки припиненими, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 рокуПАТ «Банк Форум» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 грудня 2007 року з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0001/07/25-Nm, за яким остання отримала кредит у розмірі 35 900 доларів США з кінцевим терміном повернення 24 грудня 2032 року зі сплатою 12,5% річних та з щомісячним поверненням кредитних коштів у розмірі 119,66 доларів США на придбання квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1. 10 березня 2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладена додаткова угода № 1, якою змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами - 10% річних та змінено розмір щомісячного погашення кредиту - з лютого 2009 року по січень 2010 року у сумі 70 доларів США, а починаючи з лютого 2010 року не менше 121,47 доларів США. 10 лютого 2010 року укладена додаткова угода № 2, якою розмір щомісячного погашення кредиту з лютого 2010 року по січень 2011 року становив не менше 70 доларів, а з лютого 2011 року не менше 123,82 доларів США. 13 вересня 2010 року укладена додаткова угода № 3, якою змінено номер рахунків, на які повинні здійснюватися погашення кредиту та сплата відсотків. Боржник не виконала умови договору, станом на 11 листопада 2014 року має заборгованість у сумі 30 382,84 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 28 125 доларів США, в тому числі прострочена - 1 032,48 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом 2 257,84 доларів США, в тому числі прострочена - 1 890,65 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 11 750,69 грн. Належне виконання Кредитного договору забезпечено укладеними договорами поруки : № 0001/07/25-Nm/S-3 від 25 грудня 2007 року з відповідачем ОСОБА_3, № 0001/07/25-Nm/S-2 з відповідачем ОСОБА_4 Відповідачам були направлені повідомлення про наявність заборгованості та необхідність її погашення. Проте, відповідачі заборгованість не сплатили. Позивач просить стягнути достроково з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 382,84 доларів США та 11 750,69 грн., стягнути достроково з відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором в сумі 30 382,84 доларів США та 11 750,69 грн., стягнути достроково з відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором в сумі 30 382,84 доларів США та 11 750,69 грн.

18 серпня 2015 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися в суд з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Банк Форум» про визнання договорів поруки недійсними. Свої вимоги обґрунтовували тим, щов якості забезпечення належного виконання кредитного договору № 0001/07/25-Nm, укладеного між ОСОБА_2 та банком 25 грудня 2007, з ними були укладені договори поруки від 25 грудня 2007 року - з ОСОБА_4 № 0001/07/25-Nm/S-2, з ОСОБА_3 № 0001/07/25-Nm/ S-3. Разом з тим, в договорах поруки не встановлено строк їх дії відповідно до вимог ч.1 ст.252 ЦК Украйни в роках, місяцях, днях. Позичальник останній платіж за процентами здійснила 18 лютого 2014 року, за кредитом - в лютому 2014 року. З 01 березня 2014 року виникла прострочена заборгованість. Згідно з ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. Позивач протягом 6 місяців не пред'явив до них вимоги. Крім того, з ОСОБА_2 були укладені додаткові угоди, якими були змінені зобов'язання без їх згоди, внаслідок чого було збільшено обсяг їх відповідальності. Додаткові угоди з ними не укладалися, що є підставою для припинення поруки. Просили визнати договори поруки припиненими, стягнути витрати посплаті судового збору (т.1 а.с.128-129).

16 листопада 2015 року від ОСОБА_2 до суду надійшла зустрічна позовна заява про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з метою придбання житла вона з 25 грудня 2007 року з відповідачем уклала кредитний договір № 0001/07/25-Nm, згідно з яким банк надав їй кредит у сумі 35 900 доларів США, що по кусу НБУ на день укладення договору складало 181 295 грн. Забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором є договір іпотеки однокімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_2, укладений між нею та банком. У зв'язку з різким зростанням курсу долара в лютому 2009 року та лютому 2010 року вона зверталася до банку із заявами про реструктуризацію кредитної заборгованості та до березня 2014 року вона виконувала свої зобов'язання . Разом з тим, кредитний договір було укладено з порушенням вимог Закону України " Про захист прав споживачів". Так, в порушення вимог ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" та п.п.2.1-2.4,3.8 Правил надання банками України інформації про сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, їй, як споживачу, не надано в письмовій формі інформацію про умови кредитування, зокрема, про наявні форми та валюту кредитування, тип відсоткової ставки, можливість дострокового повернення кредитних коштів, а також відповідальність сторін за невиконання або порушення умов договору, в тому числі і з боку банку. Також вона не була попереджена про валютні ризики під час виконання зобов'язань, не надано інформації щодо методики, яка використовується банком, для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами (т. 1 а.с. 160-169).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2016 року позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0001/07/25-Nm від 25 грудня 2007 року, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 28 125 доларів США, що еквівалетно 728 156,25 грн., заборгованості за процентами у сумі 2 257,84 доларів США, що еквівалентно 58 455,47 грн., та пені у сумі 11 750,69 грн., а всього 30 382,84 доларів США, що еквівалентно 786 611,72 грн. та 11 750,69 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0001/07/25-Nm від 25 грудня 2007 року, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 28 125 доларів США, що еквівалетно 728 156,25 грн., заборгованості за процентами у сумі 2 257,84 доларів США, що еквівалентно 58 455,47 грн., та пені у сумі 11 750,69 грн., а всього 30 382,84 доларів США, що еквівалентно 786 611,72 грн. та 11 750,69 грн.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_2 про визнання договорів поруки припиненими за безпідставністю.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір на користь держави по 1 218 грн. з кожного.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила відповідач ОСОБА_2,яка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги за зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання договору поруки припиненим, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до неї, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити, стягнути з ПАТ «Банк Форум» на її користь судові витрати, пов'язані з поданням зустрічного позову про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним та апеляційної скарги, на користь ОСОБА_4 судові витрати, пов'язані з поданням зустрічного позову про визнання договорів поруки припиненими.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 25 грудня 2007 року акціонерний комерційний банк "Форум", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство " Банк Форум", та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №0001/07/25-Nm, згідно з яким банк надав в ОСОБА_2 кредит у сумі 35 900 доларів США на придбання квартири зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних строком на 300 місяців по 24 грудня 2032 року, з поверненням кредиту частинами щомісячно у сумі не менше 119 доларів США 66 центів ( а.с.11-12).

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено сплату позичальником неустойки у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів.

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 35 900 грн., що еквівалентно 181 295 грн. на час отримання коштів ( а.с.16).

10 березня 2009 року до вказаного кредитного договору укладена додаткова угода № 1, за умовами якої пункт 2.3 кредитного договору викладено в наступній редакції: "Позичальник здійснює повернення кредиту частинами, щомісячно, з лютого 2009 року по січень 2010 року частинами у сумі не менше 70 доларів США, починаючи з лютого 2010 року в сумі не менше 121,47 доларів США» ( а.с.13).

10 лютого 2010 року укладена додаткова угода № 2, за умовами якої пункт 2.3 кредитного договору викладено в наступній редакції :" Позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно, з лютого 2010 року по січень 2011 року частинами в сумі не менше 79 доларів США, починаючи з лютого з лютого 2011 року в сумі не менше 123,82 доларів США» ( а.с.14).

13 вересня 2010 року укладений додатковий договір № 3 до кредитного договору ( а.с.15), за умовами якого пункти договору були викладені в наступній редакції :

- п.1.1 "Банк надає позичальнику кредит у сумі 35900 доларів США на придбання однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 житловою площею 16,4 кв.м., загальною площею 30,2 кв.м.";

- п.1.3. "За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 10 процентів річних";

- п.2.3 "Позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 70 доларів США.

Згідно з розрахунком на а.с.8-10 у відповідача ОСОБА_2 утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 17 листопада 2014 року: заборгованість за кредитом 28 125 доларів США, в тому числі прострочена - 1 032,48 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом 2 257,84 доларів США, в тому числі прострочена - 1 890,65 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 11 750,69 грн., а всього заборгованість у сумі 30 382,84 доларів США та 11 750,69 грн.

Належне виконання зобов'язань за кредитним договором, забезпечено договорами поруки, укладеними 25 грудня 2007 року : з ОСОБА_4 № 0001/07/25-Nm/S-2, з ОСОБА_3 № 0001/07/25-Nm/ S-3 ( а.с.17,19).

Пунктом 4.1 договорів поруки передбачені підстави для припинення поруки, серед яких є припинення поруки, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови договору, через що утворилася заборгованість за кредитним договором.

Позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором з кожного відповідача окремо.

Враховуючи, що умовами договорів поруки передбачена солідарна відповідальність поручителів з боржником, тому стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порячдку з кожним із поручителів не є порушенням прав позивача на отримання коштів від кожного відповідача у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, в якому посилається на порушення її прав при укладенні кредитного договору, як споживача, у зв'язку з чим просить визнати договір недійсним.

Відповідно до п. 7.2 кредитного договору, укладеного між позивачем та банком, сторони зафіксували свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови; умови кредитування відповідно дост. 11 Закону України "Про захист прав споживачів"позичальником отримано до укладення договору.

Відповідно до п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цьогокодексута інших актів цивільного законодавства. Крім того, підписання кредитного договору свідчить про згоду позивача з умовами укладеного кредитного договору.

Згідно положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Однією з несправедливих є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Доводи позивача про те, що позивач не могла передбачати зміну курсу валют та не була попереджена про валютні ризики є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, приписам чинного законодавства, а відтак не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні. Стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплено. Таким чином, при укладенні кредитного договору в іноземній валюті та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором усвідомлюють, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому позивач повинна була передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання договорів поруки припиненими посилаючись на те, що банк протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання за кредитним договором - з 01 березня 2014 року не пред'явив до поручителів вимогу та укладеними з ОСОБА_2 додатковими угодами банк збільшив обсяг їх відповідальності.

Встановлено, що належне виконання кредитного договору № 0001/07/25-Nm від 25 грудня 2007 року, укладеного з ОСОБА_2, забезпечено договорами поруки від 25 грудня 2007 року, укладеними з ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Частиною першою ст. 554 ЦК України визначено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається із договорів поруки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поручилися перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 25 грудня 2007 року, який було укладено між кредитором та боржником у повному обсязі.

Із додаткової угоди № 1 від 10 березня 2009 рокудо кредитного договору від 25 грудня 2007 року вбачається, що кредитодавець та кредитор уклали додаткову угоду щодо п. 2.3 кредитного договору, яку виклали у наступній редакції: пункт 2.3 Кредитного договору викладено в наступній редакції : "Позичальник здійснює повернення кредиту частинами, щомісячно, з лютого 2009 року по січень 2010 року частинами у сумі не менше 70 доларів США, починаючи з лютого 2010 року в сумі не менше 121,47 доларів США ( а.с.13).

Із додаткової угоди № 2 від 10 лютого 2010 року вбачається, що п. 2.3 кредитного договору викладено у новій редакції: " Позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно, з лютого 2010 року по січень 2011 року частинами в сумі не менше 79 доларів США, починаючи з лютого з лютого 2011 року в сумі не менше 123,82 доларів США ( а.с.14).

За змістом ч.1 ст.559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, здійснені без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, зокрема : підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (постанова Верховного Суду України від 18 червня 2012 року у справі № 6-73цс12).

Проте, додатковими угодами не було змінено ні суму кредиту, ні відсотки, ні строк погашення кредиту, ані штрафні санкції за невиконання умов договору.

Згідно з ч. 4ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Задовольняючи позов банку, місцевий суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови договору, у зв»язку з чим утворилася заборгованість, позов є доведеним та підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову відповідача ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що умови кредитного договору від 25 грудня 2007 року не є несправедливими, що позичальнику перед укладенням договору банком, на дотримання ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", надано як споживачу фінансової послуги всю повноту необхідної інформації. Немає підстав вважати, що положення вищевказаного договору дійсно є несправедливими або нерозумними, а оцінка надана позивачем, є суто суб'єктивною та випливає з її особистої зацікавленості, як сторони договору, у зменшенні своїх грошових зобов'язань. Кредитний договір відповідає вимогам ч. 1ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 3 "Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", затверджених Постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168. Відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, так як судом встановлено, що під час укладення кредитного договору № 0001/07/25-Nm від 25 грудня 2007 року позичальник була ознайомлена з усіма його умовами та погодилася з ними. Позичальник приукладенні кредитного договору в іноземній валюті повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним тате, що зміна цього курсу можливо настане, а тому позичальник повинен був передбачати та враховувати підвищення валютного ризику за договором. Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлено підстав для визнання недійсним кредитного договору оскільки на момент укладення даного договору сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_3, місцевий суд виходив з того, що додатковими угодами не було змінено ні суму кредиту, ні відсотки, ні строк погашення кредиту, ані штрафні санкції за невиконання умов договору. Доводи зустрічного позову про те, що порука припинила свою дію, оскільки банк звернувся до суду з вимогою до них про повернення кредиту після спливу шестимісячного строку після припинення виконання зобов»язання основним боржником, який повинен відраховуватися з 01 березня 2014 року, не заслуговуюбть на увагу, т.я. зі змісту договору поруки, підписаного ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбачається, що сторони узгодили умови припинення поруки у разі, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов»язання за договором не пред»явить вимоги до поручителя (п.4.1. договору).

Як встановила колегія суддів, такі висновки місцевого суду є правильними, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи відповідача ОСОБА_2 щодо недотримання банком законодавства України в момент вчинення правочину та визнання кредитного договру недійсним не заслугоувують на увагу, оскільки кредитний договір підписаний нею та його умови вона виконувала з моменту його укладення протягом 6-ти роки, зустрічний позов пред»явлено нею після пред»явлення банком первісного позову, ОСОБА_2 самостійного позову на захист порушених прав до цього не пред»являла. Законних підстав для задовлення зустрічного позову ОСОБА_2 не вбачається.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача ОСОБА_2 щодо визнання договорів поруки припиненими, оскільки ОСОБА_2 не є стороною договорів поруки, безпосередньо поручителями рішення суду не оскаржене. Згідно п. 7.3 кредитного договору договір набрав чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань. Згідно п.4.1 договорів поруки, порука припиняється якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов»язань за кредитним договором не пред»явить вимоги до поручителя. Вимоги про дострокове виконання зобов»язань на ім»я поручителів направлені банком 09.10.2014 року (т.1 а.с.31-32, 33-34), позов пред»явлено банком до суду 04.12.2014 р. Договори поруки є чинними і підстав для визнання їх припиненими відсутні.

Згідно правової позиції у справі № 6-1599цс15 від 03.02.2016 р., яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК Україн є обов»язковою для судів, за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі не встановлення такого строку порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Умови договору поруки про її дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не означають установлення строку припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в такому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. З огляду на положення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що під час вирішення справи про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів суд повинен перевірити наявність правових підстав для такого стягнення з урахуванням вимог цієї норми. При цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі статті 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: