Ухвала суду № 57703531, 12.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9872/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Провадження № 22-ц/773/571/16 Категорія: 25 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Русинчука М. М., Матвійчук Л. В.,

з участю:

секретаря - Лимаря Р. С.,

представника позивача - Верещака В. М.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. Позов мотивовано тим, що 06.09.2013 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АС/4175507, за яким було застраховано цивільно-правову відповідальність водія автомобіля Опель, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 02.03.2014 року на автодорозі "Устилуг-Луцьк-Рівне", а саме в с. Підгайці Луцького району Волинської області в напрямку м. Рівне сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля, за кермом якого знаходився відповідач, та автомобіля Фольксваген державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6 Наслідком ДТП стало пошкодження транспортних засобів. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. 18.08.2014 року на адресу ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" надійшла регресна вимога ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням застрахованого ними транспортного засобу - автомобіля Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Розмір страхового відшкодування, який ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" виплатило на підставі вимоги ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" становить 16746 гривень 46 копійок, згідно платіжного доручення № 0006561 від 17.02.2015 року. Позивач вказував, що відповідач не виконав обов'язок повідомити позивача про ДТП у визначені ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у строки та за відповідних умов. З метою досудового врегулювання спору, представник позивача звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 31.03.2015 р., проте вона залишилась без відповіді. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" суму відшкодування в порядку регресу в розмірі - 16746,46 грн. та понесені витрати в розмірі 243,60 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Верещак В. М. підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу позивача не визнав та просив її відхилити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції, з наявних у матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні письмових доказів встановлено, що 06.09.2013 року між ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_5 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АС/4175507, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність водія автомобіля Опель, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 (а.с. 6 ). 02.03.2014 року на автодорозі "Устилуг-Луцьк-Рівне" в с. Підгайці Луцького району Волинської області в напрямку м. Рівне відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Опель, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля Фольксваген державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6 (а.с. 30). Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.04.2014 року у справі № 161/4614/14-п ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 30 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мало місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

18.08.2014 року на адресу ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" надійшла регресна вимога ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА" про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням застрахованого ними транспортного засобу - автомобіля Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 7). Вказана подія визнана страховою, у зв'язку з чим 12.02.2015 року складено Страховий акт № 1001/39/43063/Р/1 від 16.02.2015 року та визначена сума матеріального збитку 17246,46 грн., яка з урахуванням розміру франшизи до виплати склала 16746,46 гривень (а.с. 33 -35). Зазначений розмір страхового відшкодування ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" виплатила ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА", що підтверджується платіжним дорученням № 0006561 від 17.02.2015 рок (а.с. 32).

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не виконав обов'язку повідомити позивача про дорожньо-транспортну пригоду в строк до трьох днів, оскільки, після настання ДТП перебував в стані вкрай емоційного схвилювання, переживаючи не тільки за дорожньо-транспортну подію, а і за підопічну особу, яка не здатна до самообслуговування, про що надав підтверджуючі документи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом "ґ" підпункту 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Судом у розглядуваній справі встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Відповідач подав докази на підтвердження поважності причин пропуску строку повідомлення страхової компанії про ДТП. Як вбачається з вищевказаного Закону, строк повідомлення про ДТП встановлений законодавцем з метою запобігання чи зменшення виникнення подальшої шкоди. Позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що неповідомлення відповідачем про ДТП призвело до збільшення шкоди, на що посилається позивач в апеляційній скарзі. Розмір матеріальної шкоди визначено на підставі ремонтної калькуляції № 00138018 від 29.04.2014 року, яка відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, і яка не заперечується позивачем.

Отже, суд першої інстанцій правильно застосував положення підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 і підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також правову позицію, висловлену Верховним Судом України в постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищенаведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, вони були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм дана правильна правова оцінка.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ впродовж двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: