Ухвала суду № 57703056, 29.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/9776/13-к Номер провадження 11-кп/775/1032/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Левандовича О.О.

суддів Акуленка В.В., Опрі Л.О.

при секретарі Кірнос Є.В.

за участю прокурора Красної Є.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене у ЄДРДР за № 12013050390002210 за апеляціями потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 25 вересня 2013 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Краматорська Донецької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працюює, одружений, має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, -

- визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, з ізоляцією засудженого та поміщенням його до кримінально - виконавчої установи закритого типу.

Встановила:

Згідно вироку, 13.06.2013 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходився на площадці восьмого поверху під'їзду № 2 будинку № 38 по вул. Хабаровській в м. Краматорську Донецької області, де зустрів свого знайомого ОСОБА_2. Тут на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел, не бажаючи позбавити ОСОБА_2 життя, ОСОБА_1 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому три удари кулаком правої руки в область черевної порожнини зліва.

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: множинні синці грудної клітки, тупа травма живота, що супроводжувалася двофазним розривом селезінки з внутрішньочеревною кровотечею (2,5 літра гемолизированої крові і згустків крові в черевній порожнині на момент операції), ускладнена розвитком гострої постгеморагічної анемії, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

В апеляції:

- потерпілий ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з призначенням ОСОБА_1 занадто суворого покарання. Тому просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі.

- обвинувачений ОСОБА_1 вважає що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, у зв'язку з його суворістю. Вважає, що суд при прийнятті рішення не врахував ряд фактів, які могли вплинути на його висновки. А саме, той факт, що обвинувачений раніше не притягався до кримінальної відповідальності, ніяких правопорушень ніколи не скоював, тому немає підстав вважати, що він в подальшому скоїть злочин, також вказує, що у нього є малолітня дитина, до матеріалів справи долучена позитивна характеристика. Також вказує, що суд при призначенні покарання не послався на обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Тому просить вирок суду змінити та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважає, що вирок суду необхідно залишити без змін, обвинуваченого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив вирок суду змінити та застосувати до нього положення ст. 75 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а вирок суду зміні, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При апеляційному розгляді висновки суду о винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України учасниками процесу не оскаржуються, у зв'язку з чим апеляційним судом не перевіряються.

В той же час колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції розглянув справу в межах пред'явленого обвинувачення та правильно встановив фактичні обставини справи, які виклав у мотивувальній частині вироку та дав їм належну правову оцінку і дії обвинуваченого кваліфікував за ч. 1 ст. 121 КК України.

Мотивуючи своє рішення, суд виклав у рішенні, що при призначенні покарання враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, працює неофіційно, має неповнолітню дитину. Також судом враховано часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, як обставину, що пом'якшують покарання.

В той же час, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано обставини, що пом'якшують покарання, це щире каяття та сприяння у розкриттю злочину, що суттєво знижує суспільну небезпеку обвинуваченого.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням фактичних обставин справи, думки потерпілого, а також даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працював на момент скоєння злочину, позитивно характеризується, має стійкі соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину, добровільно відшкодував шкоду потерпілому, та на теперішній час надає йому матеріальну дорогу, претензій до обвинуваченого у потерпілого не має, та ОСОБА_1 повністю визнає свою вину та щиро кається в скоєному, сприяв у розкритті злочину, що свідчить то те, що обвинувачений усвідомив протиправність своєї поведінки, суд призначив йому суворе покарання, яке за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі винного.

Тому, вказані обставини в сукупності виключають можливість скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 нового злочину і колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, тому апеляційні скарги потерпілого та обвинуваченого підлягають задоволенню, а вирок суду зміні. Колегія суддів вважає, що обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно звільнити від відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Порушень кримінального чи кримінального процесуального закону, які б потягнули скасування вироку, судом першої інстанції допущено не було.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 404 - 405, 407 ч. 1 п. 2, 408 ч. 1 п. 1 КПК України, -

Ухвалила:

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 25 вересня 2013 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України - змінити та ОСОБА_1 вважати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України з призначенням покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки і покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Судді: