Постанова № 57702528, 10.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2016 р. Справа № 922/312/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача- Хоміч А.А. (довіреність №163 від 01.04.2016 року),

відповідача- Демура І.Б. (довіреність від 05.05.2015 року),

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.1143Х/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2016 року

за позовом: Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", м. Харків

про стягнення 107793,27 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Компані "Плазма" (далі - відповідач) звернулась Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_1 (далі - позивач). У позові останній просив суд стягнути з відповідача 107793,27 грн. заборгованості, яка складається з:

- сума заборгованості по кредиту - 75221,00 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 50150,00 грн.;

- сума заборгованості по процентам - 16891,52 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 14470,60 грн.;

- сума заборгованості зі сплати комісії - 2708,00 грн., в тому числі прострочена заборгованість - 2437,20 грн.;

- сума заборгованості з оплати пені - 11468,25 грн., в тому числі за прострочення основного боргу - 8554,91 грн., за прострочення процентів - 2469,76 грн., за прострочення по комісії - 443,58 грн.;

- сума з оплати штрафних санкцій - 1504,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2016 року (суддя Погорелова О.В.) зупинено провадження по справі №922/312/16 до набрання законної сили рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі №640/21434/15-ц за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_1, м. Київ до ОСОБА_2 про стягнення 107793,27 грн. за кредитним договором №20Хрк від 30.04.2013 року.

Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Харківської області.

В судовому засіданні 10.05.2016 року позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував з тих підстав, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є правильною, провадження у справі має бути зупиненим для виключення можливості банку подвійного стягнення суми боргу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.04.2013 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ТОВ «Компані «Плазма» укладено кредитний договір №20Хрк (а.с.8).

В забезпечення виконання вказаного вище кредитного договору, 30.04.2013 року між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №20ХРК/ПОР.

Позивач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача, ТОВ "Компані "Плазма", 107793,27 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором №20Хрк від 30.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2016 року порушено провадження у справі №922/312/16 (а.с.2).

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 14.03.2016 року про зупинення провадження у даній справі, обґрунтовуючи його тим, що ухвалою Київського районного суду м.Харкова порушено провадження у справі № 640/21434/15-ц за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (поручителя за договором поруки №20ХРК/ПОР) про стягнення 107793,27 грн. за кредитним договором №20Хрк від 30.04.2013 року.

Таким чином, на думку заявника, стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя у вказаній цивільній справі в подальшому унеможливить розгляд питання щодо стягнення заборгованості у даній справі з боржника, а отже, в процесі розгляду вказаної цивільної справи можуть бути встановлені факти, що будуть мати преюдиційне значення для справи, що розглядається, у звязку з чим провадження у даній справі підлягає зупиненню до набрання законної сили рішенням Київського районного суду м.Харкова по справі № 640/21434/15-ц.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/21434/15-ц. В ухвалі зазначено, що справа №922/312/16, яка розглядається, повязана із справою №640/21434/15-ц та результати її розгляду можуть вплинути на цю справу.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне

значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, повинен зазначити в мотивувальній частині ухвали яким чином справа по якій зупиняється провадження у справі, повязана зі справою, що розглядається іншим судом, а також чітко вказати в чому полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

Однак, зупиняючи провадження у даній справі, господарський суд не зазначив яким чином справа № 922/312/16 повязана зі справою №640/21434/15-ц.

В оскаржуваній ухвалі суду також не зазначено, які саме обставини у цивільній справі № 640/21434/15-ц впливатимуть на збирання та оцінку доказів у даній справі і, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Судом першої інстанції не досліджувалося питання і не вказано в оспорюваному судовому акті, які обставини чи факти суд у даній справі не може встановити самостійно, в чому саме полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, а лише зазначив про необхідність зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 640/21434/15-ц, оскільки результати її розгляду можуть вплинути на цю справу.

Судова колегія вважає, що вказаний висновок зроблено судом передчасно.

Також колегія суддів приймає до уваги наступне.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, договором в будь-якому разі не може бути передбачена субсидіарна відповідальність боржника.

Відповідач у даній справі є боржником за кредитним договором.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У розгляді справ за окремими позовами до боржника та поручителя як солідарних боржників необхідно виходити з того, що чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено (п. 4.1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів»).

Таким чином, законом передбачено право позивача звернутися в суд з позовом і до боржника, і до поручителя окремо.

Крім того, предметом спору у вказаних справах є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором; між кредитором і поручителем за договором поруки.

При цьому, якщо кредитор подав позов до поручителя, то останній відповідно до абзацу першого частини першої статті 555 ЦК України зобов'язаний подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.04.2016 року у справі №640/21434/15-ц ТОВ «Компані «Плазма» залучено до участі в цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, оскільки реалізація права сторони на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя за кредитним договором не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі, тобто за позовом банку до боржника.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 14.03.2016 у справі №922/312/16 є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, у звязку з чим підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду Харківської області, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2016 року у справі №922/312/16 скасувати.

Справу надіслати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 16.05.2016 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.