Постанова № 57702403, 05.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2016 р. Справа№ 04/5026/803/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

при секретарі Найченко А.М.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС 2012" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2016р.

у справі № 04/5026/803/2012 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ_Жашківський цукровий завод"

про визнання банкрутом

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні боржника: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС-2012"

2) ОСОБА_4

3) ОСОБА_5

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-КР"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Жашківської міської ради

за участю представників:

від ТОВ "ЛВС 2012": Татаринов О.С. - дов. № б/н від 01.02.2016р.

від ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод": Василенко С.І. - дов. № б/н від 18.04.2016р.

ліквідатор Левченко О.А. - посвід. № 1367 вид. 23.07.2013р.

від Прокуратури м. Києва: Лиховид О.С. - посвід. № 041073 вид. 03.02.2016р.

від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Фурсов В.А. - дов. № 010-01/5352 від 06.08.2013р.; Мусієнко Г.І. - дов. № 010-01/509 від 28.01.2016р.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні боржника ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-КР": не з"явились

від Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі: не з"явились

від Жашківської міської ради: не з"явились

від НАК «Нафтогаз України»: Юзвенко В.Г. - дов. № 180/16 від 27.04.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.03.2016р. у справі № 04/5026/803/2012: 1. Скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора банкрута від 02.06.2015 №176-04/252 задоволено повністю.

Усунено арбітражного керуючого Левченко Олену Аркадіївну, призначену постановою суду від 18.04.2014 ліквідатором банкрута, від виконання обов'язків останнього.

2. Клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 17.08.2015 №176-04/420 задоволено.

Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну (АДРЕСА_1, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого /розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора/ від 10.04.2013 №548, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1).

3.Позовну заяву від 28.10.2015 №176-04/559 задоволено повністю.

Визнано недійсними результати аукціону з продажу майнового комплексу ТОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод" по лоту №1, проведеного товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна" 06.10.2015 у м. Києві по вул. Льва Толстого, буд.57 о 9 год. 00 хв.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.10.2015, укладений між ТОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод" та ТОВ "ЛВС-2012" та інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2016р. у справі № 04/5026/803/2012 в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 04/5026/803/2012 на 19.04.2016р.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВС 2012" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2016р. у справі № 04/5026/803/2012 в частині визнання недійсними результатів аукціону з продажу майнового комплексу ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" по лоту № 1, та в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.10.2015, укладеного між ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" та ТОВ "ЛВС-2012".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2016р. прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС 2012". та призначено розгляд справи № 04/5026/803/2012 на 19.04.2016р.

Встановлено, що в судове засідання 19.04.2015р. представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-КР", Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі та Жашківська міська рада не з"явились, причини неявки суду не повідомили.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 18.04.2016р. представником Жашківської міської ради Черкаської області було подано письмове пояснення.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 19.04.2016р. представником ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" були подані відзиви на апеляційні скарги, в яких просить суд ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2016р. залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

У межах строків, передбачених ст.102 ГПК України, на підставі п.1 ст.77 ГПК України господарський суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі нез"явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

У зв'язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується представником ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" в судовому засіданні 19.04.2016р. подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, строк розгляду справи підлягає продовженню на 15 днів та розгляд справи підлягає відкладенню.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016р. продовжено строк вирішення спору у справі № 04/5026/803/2012 на п'ятнадцять днів та відкладено на 05.05.2016р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.05.2016р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС 2012" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" у справі № 04/5026/803/2012 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2016р. у справі № 04/5026/803/2012 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС 2012" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 05.05.2016р. представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-КР", Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі та Жашківська міська рада не з"явились, причини неявки суду не повідомили.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 04.05.2016р. представником ТОВ «Віг Жашківський цукровий завод» був поданий відзив на апеляційні скарги.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 05.05.2016р. представником ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" було подано доповнення до відзиву на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Левченко О.А., в якому просить суд ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.03.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Встановлено, що в судове засідання 05.05.2015р. представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-КР", Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі та Жашківська міська рада не з"явились, причини неявки суду не повідомили.

Представник ТОВ "ЛВС 2012" в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Ліквідатор Левченко О.А. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Місцевим судом були встановлені факти допущених порушень після перевірки дотримання порядку проведення інвентаризації майна боржника, оцінки майна боржника, визначення організатора аукціону, отримання згоди на продаж заставного майна, погодження з комітетом кредиторів віднесених до їх компетенції питань, оприлюднення оголошень про проведення аукціонів і причини їх скасування, проведення двох перших аукціонів з продажу майна, проведення повторного і другого повторного аукціонів з продажу майна шляхом вивчення поданих учасниками провадження у справі про банкрутство боржника письмових заяв та пояснень, письмових доказів та наданих у судових засіданнях усних пояснень, а саме:

1.Після визнання боржника банкрутом постановою суду від 18.04.2014 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Левченко О.А. 5- 8 травня 2014 року проведено інвентаризацію майна (а.с.117 т.32). Однак акт інвентаризації не містить усіх відомостей передбачених чинною на час проведення інвентаризації Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за №202/412 (зокрема, проведено інвентаризацію основних засобів /рухомого та нерухомого майна/, однак відомостей передбачених пунктами 12.9-12.12 /про інвентаризацію інших активів/ немає), що є її порушенням.

2.Відповідно до ст. 11, 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Однак, баланс банкрута (як результат проведеної інвентаризації і як документ, який вказує на фінансові складові боржника як цілісного майнового комплексу) та визначає вартість його активів у справі відсутній і згідно з поясненнями ліквідатора банкрута не був ним складений, що є порушенням ч.1 ст.11 і ч.3 ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За відсутності балансу у ліквідатора банкрута відсутній склад цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК). Як вбачається з оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод", призначеного на 16.12.2014 - 31.12.2014, розміщеного на сайті Вищого господарського суду України за адресою http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d= 11393&v=f57f8dbea8&t=7, на продаж було виставлено ЦМК (лот №115577, початкова вартість 645564977,26 грн., аукціон проводиться вперше), однак він складається з: нерухомого майна загальною площею 11448,2 кв. м., що розташоване за адресою: 19200, Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Маслозаводська, 8; нерухомого майна загальною площею 32568,3 кв. м., що розташоване за адресою: 19200, Черкаська область, Жашківський район, м. Жашків, вул. Радгоспна, 7; рухомого майна (Перелік колісних транспортних засобів згідно Додатку 1; Перелік обладнання та інших малоцінних активів згідно Додатку 2). Відомості ж про інші активи, які відображаються у балансі, відсутні. Зокрема, відсутній такий актив, як вимоги до ТОВ "ВВІКО" (дебіторська заборгованість) у сумі 2278118,00 грн., які надалі були визнані ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2014 у справі про банкрутство ТОВ "ВВІКО".

Усього ж за даними балансу станом на 31.12.2013 вартість активів боржника складала 92962 тис. грн., (з них вартість основних засобів складає більше 29 млн. грн., дебіторська заборгованість складає більше 38 млн. грн. - а.с.92 т.38). Надалі вартість основних засобів боржника була оцінена на суму 43790 тис. грн.

Отже в порушення ч.1 ст.43 Закону-4212 на продаж виставлено не ЦМК, а його частину.

3. Реалізацію майна боржника розпочато до проведення його оцінки. Так відповідно до ч.1 ст.44 Закону-4212 ліквідатор здійснює продаж майна банкрута після проведення інвентаризації та оцінки майна. Оголошення ж про продаж майна розміщені на сайті Вищого господарського суду України 08.10.2014 за №9767, 20.10.2014 за №10212, 17.11.2014 за №11393, а оцінку майна проведено 31.03.2015, що є порушенням вищевказаної норми закону.

4.Після проведення аукціону з продажу майна боржника, призначеного на 16.12.2014 - 31.12.2014, на сайті Вищого господарського суду України відсутнє повідомлення організатора аукціону про результати його проведення, що є порушенням абз.2 ч.5 ст.51 Закону-4212.

5. Відповідно до ч.1 і 3 ст.65 Закону-4212, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон; початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Частиною 5 ст.44 Закону-4212 визначено, що ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді ЦМК; у разі якщо продати майно боржника у вигляді ЦМК не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Отже, якщо майно продається як ЦМК, то початкова вартість є сукупністю вимог кредиторів. При цьому: продаж ЦМК має здійснюватися разом із часткою, яку складає заставне майно; для продажу заставного майна у складі ЦМК потрібна згода заставного кредитора або суду (ч.4 ст.42 Закону-4212); для продажу ЦМК рішення комітету кредиторів про визначення його складу не потрібно;

якщо ж майно продається частинами, то початкова вартість частин (чи частини) визначається ліквідатором банкрута, а склад цих частин має бути визначений рішенням комітету кредиторів (абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212). Для продажу заставного майна у складі частини майна, крім рішення комітету кредиторів, потрібна згода заставного кредитора чи суду (яка повинна була бути отримана раніше для продажу ЦМК). Тобто: якщо відбувається продаж частини активів (наприклад без дебіторської заборгованості чи інших відображених у балансі активів), то тоді його продаж підпадає під дію абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212, згідно з якою визначення складу майна в разі продажу частини майна має здійснюватись за рішенням комітету кредиторів; якщо відбувається продаж частини активів (яка в собі містить також частину у вигляді заставного майна) ліквідатор банкрута на час звернення до комітету кредиторів вже повинен мати згоду заставного кредитора чи суду на продаж заставного майна.

Наступний аукціон, який закінчено без визначення переможця, було проведено згідно з оголошенням про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", призначеного на 15.06.2015 - 30.06.2015, про що здійснено публікацію на сайті Вищого господарського суду України за адресою http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=17951&v= f51c427669&t=7. На продаж було виставлено майновий комплекс (лот №200235, початкова вартість 43790077,00 грн. без можливості зниження вартості на тому ж аукціоні, аукціон проводиться вперше). Однак майновий комплекс згідно з оголошенням складається з того ж майна, яке було виставлено на продаж на аукціоні, який проводився 16.12.2014 - 31.12.2014.

Якщо за лотом №200235 ліквідатором банкрута виставлено на продаж ЦМК (як він стверджує), то за правилами ч.1 і 3 ст.65 Закону-4212: а) початковою вартістю мала б бути ціна на 20% нижча від 645564977,26 грн. (тобто 516 451 981,81 грн.); б) аукціон мав би бути вказаний в оголошенні як повторний, однак цих вимог не дотримано.

Якщо ж за лотом №200235 ліквідатором банкрута виставлено на продаж частину майна (відповідно до ч.5.ст.44 Закону-4212, оскільки продати майно боржника у вигляді ЦМК не вдалося), то за правилами абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212 склад цієї частини має бути визначений рішенням комітету кредиторів, однак такого рішення немає.

Суд вважає, що за лотом №200235 на продаж було виставлено частину майна боржника (оскільки, як вказано вище, фактично ЦМК на продаж взагалі не виставлявся), склад якої не погоджено з комітетом кредиторів, що є порушенням абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212.

Факт непогодження ліквідатором банкрута продажу частини майна з комітетом кредиторів підтверджується відсутністю у матеріалах справи такого рішення комітету кредиторів (протоколу) та поясненнями ліквідатора банкрута і голови комітету кредиторів (ПАТ " Укрексімбанк ").

На наступні аукціони, які було закінчено (а саме: перший повторний аукціон з 30.06.2015 по 15.07.2015, лот №200686, початкова вартість 41600000,00 грн.; другий повторний аукціон 06.10.2015, лот №1, початкова вартість 33280000,00 грн.), також на продаж було виставлено частину майна боржника, склад якої не погоджено з комітетом кредиторів, що є порушенням абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212.

6. 13.05.2015 на сайті Вищого господарського суду України за адресою http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=17951&v=f51c427669&t=7 було здійснено оголошення про продаж майна банкрута за ціною експертної оцінки майна 43790077,00 грн., а 14.05.2015 (аступного дня) було проведено збори комітету кредиторів, протоколом №8 яких оформлено рішення, зокрема, про зобов'язання ліквідатора банкрута: "надати на розгляд та затвердження пропозиції щодо подальшого продажу активів ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З." (формування лотів, включення до їх складу майна банкрута, а також пропозиції щодо встановлення початкової вартості лотів)"; надати членам комітету кредиторів договір з організатором аукціону; скликати наступні збори комітету кредиторів 29.05.2015.

Ліквідатор банкрута вимог комітету кредиторів не виконав, написав окрему думку, згідно з якою вважає вимоги комітету кредиторів нікчемними, прийнятими поза межами його повноважень та не підлягаючими виконанню.

Рішення комітету кредиторів про скликання зборів комітету кредиторів на 29.05.2015 у цьому протоколі спростовує доводи ліквідатора банкрута про те, що до нього не надходило вимог про скликання зборів комітету кредиторів. Як вбачається з матеріалів справи збори комітету кредиторів у визначену дату не відбулися.

Згідно з протоколом зборів комітету кредиторів від 04.06.2015 №9 (а.с.224 т.35) прийнято рішення:

"визнати неправомірними дії ліквідатора банкрута в частині ненадання членам комітету кредиторів на розгляд та затвердження пропозицій щодо подальшого продажу активів ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З" (формування лотів, включення до їх складу майна банкрута, а також пропозиції щодо встановлення початкової вартості лотів), ненадання всім членам комітету кредиторів договору, який був укладений між ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З" та торгуючою організацією на проведення торгів з реалізації майна підприємства-банкрута, а також незабезпечення організації проведення 29 травня 2015 року зборів комітету кредиторів ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З";

"визнати дії ліквідатора ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З" в частині реалізації майна ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З" неправомірними та такими, що порушують вимоги чинного законодавства України";

"дії ліквідатора під час ліквідаційної процедури ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З" визнати неналежними у зв'язку з чим звернутись до господарського суду Черкаської області з клопотанням про усунення ліквідатора ТОВ "ВІГ-Ж.Ц.З" арбітражного керуючого Левченко О.А. від виконання ним своїх обов'язків"

Незважаючи на вказане рішення комітету кредиторів від 04.06.2015, у якому прямо вказано на порушення порядку реалізації майна, на подання скарги до суду 04.06.2015 ПАТ "Укрексімбанк" на дії ліквідатора банкрута, ліквідатором банкрута продовжуються дії з реалізації майна боржника (оголошення про реалізацію від 12.06.2015, 15.06.2015, 08.07.2015, 04.09.2015).

7.Згідно із наказами ліквідатора банкрута від 30.06.2014 №21/1-Б на суму 29108616,64 грн., від 30.06.2014 №21/2-Б на суму 18228,10 грн., від 05.09.2014 №38-Б на суму 2859,88 грн., на підставі відповідних актів на списання дебіторської заборгованості (а.с.199-214 т.35), було списано дебіторську заборгованість третіх осіб перед боржником на загальну суму 29129704,62 грн. З них, у зв'язку із проведенням взаємозаліку взаємної заборгованості, було списано заборгованість перед боржником таких кредиторів ФГ "Сівач" (328,51 грн.), ФГ "Базис" (30549,75 грн.), ТОВ "Агрофірма "Софіївка" (2564,00 грн.), СТОВ "Деметра" (1474,62 грн.), ТОВ "Ввіко" (8555406,14 грн.), ДТГО "Південно-Західна залізниця" (2859,88 грн.), ТОВ "Тікич-Агро" (132120,90 грн.), ТОВ "Інтерагросервіс" (433774,23 грн.), ОСОБА_14 (212,00 грн.)

7.1. При цьому кредиторами боржника ухвалами суду були визнані лише останні 4 (ДТГО "Південно-Західна залізниця", ТОВ "Тікич-Агро", ТОВ "Інтерагросервіс", ОСОБА_14). ТОВ "Ввіко", а також ФГ "Сівач", ФГ "Базис", ТОВ "Агрофірма "Софіївка", СТОВ "Деметра" будь-яких заяв з вимогами до боржника у цю справу не подавали.

Отже, вони не є кредиторами боржника згідно з реєстром вимог кредиторів і їх вимоги у процедурі банкрутства у цій справі погашенню не підлягають, проте у порушення ст. 45 Закону-4212 ліквідатор банкрута фактично здійснив їх погашення шляхом проведення взаємозаліку, відмовившись від вимог до цих кредиторів.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2014 у справі №911/77/14 про банкрутство ТОВ "Віко" боржник був визнаний кредитором ТОВ "Віко" на суму 2278118,00 грн..

7.2.Ліквідатор банкрута пояснював, що йому не було передано бухгалтерську та іншу документацію боржника, що "інформація про дебіторську заборгованість містилась лише на одному паперовому аркуші "Звіт по залишкам дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 26.09.2012 року" (а.с.6 т.38). У судових засіданнях ліквідатор банкрута на запитання суду пояснив, що керівник боржника не передав йому бухгалтерських документів фінансово-господарської документації; що документів про право вимоги цих осіб до боржника у нього немає; що керівництвом йому були надані довідки про заборгованість боржника перед цими особами і ці особи були вказані в бухобліку як дебітори боржника; що взаємозалік заборгованості був проведений до визнання боржника банкрутом, але борги не були списані. На вимогу суду ліквідатором банкрута документів такого взаємозаліку не було надано чи пред'явлено.

Списання боргу це є факт визнання боргу та його прощення. Однак, для визнання боргу у ліквідатора банкрута відсутні будь-які первинні документи. Отже, відсутність первинних документів свідчить про відсутність у ліквідатора банкрута законних підстав для визнання суми боргу, для визнання факту настання строку сплати та для визнання вимог однорідними (що є порушенням ст.601 Цивільного кодексу України). Відсутність у ліквідатора банкрута документів про проведення взаємозаліку "попереднім керівництвом" свідчить також про недостовірність зазначення ліквідатором банкрута про взаємозалік у актах на списання.

7.3.Крім того, списання (прощення) боргів є дією з відчуження частини майна, при якій кредитори позбавляються можливості отримати задоволення за рахунок нього. Дебіторська заборгованість є частиною активу боржника і входить до складу вартості цілісного майнового комплексу згідно з його балансом. Тому відчуження частини майна боржника шляхом списання з балансу є дією, яка підлягає погодженню з комітетом кредиторів відповідно до абз.9 ч.8 ст.26 Закону-4212. Відсутність такого погодження є порушенням вказаної норми.

7.4. Відповідно до ч.8 ст.45 погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів. При цьому ліквідатор банкрута докази отримання згоди кредиторів, з якими проведено взаємозалік, не надав. Відсутність згоди кредиторів є порушенням вказаної норми.

7.5.Також проведення взаємозаліку вимог є порушенням черговості задоволення вимог кредиторів (ст. 45 Закону-4212) - такий взаємозалік порушує права кредиторів попередніх черг, оскільки кошти, які ліквідатор банкрута отримав би від стягнення дебіторської заборгованості, в тому числі і від осіб, які визнані кредиторами четвертої черги у цій справі, пішли б на погашення вимог кредиторів попередніх черг.

Зарахування зустрічних взаємних вимог можливе лише у тому випадку, якщо ліквідатор банкрута приступив до погашення вимог кредиторів тієї черги, з якими проводиться зарахування однорідних зустрічних вимог. Проведеним взаємозаліком порушено принцип пропорційності погашення вимог кредиторів однієї черги.

8.Боржник придбав у власність об'єкти соціальної сфери згідно з двома договорами купівлі продажу нерухомого майна від 03.03.2011, укладеними із ТОВ "Оберіг", згідно з якими боржнику були передані у власність зокрема такі об'єкти: 9) нежитлова будівля (трансформаторна), позначена на плані літерою І, площа 34,2 кв.м.; 29) нежитлова будівля (трансформаторна №8), позначена на плані літерою О2, площа 14,8 кв.м.; 54) нежитлова будівля (трансформаторна№10) площа 22,3 кв.м.; 58) будівля (їдальня, гуртожиток з підвалом та ганками) 9) позначеної на плані літерою У, площа 833,8 кв.м.; 64) гуртожиток з підвалом, позначений на плані літерою Я, площа якого 1055,4 кв.м. Вказані об'єкти були предметом іпотеки згідно з іпотечним договором від 03.03.2011 №151311Z6, укладеним між ПАТ "Укрексімбанк" і боржником (а.с.142 т.11) . Також вказані об'єкти реалізовані боржником ТОВ "ЛВС-2012" згідно з договором купівлі продажу від 06.10.2015 (а.с.13 т.39).

За таких обставин суд вважає, що у прокурора відсутні підстави стверджувати, що ліквідатором банкрута продано один з цих гуртожитків (який знаходиться у м. Жашкові, по вул. Новосельській, 1) як власність Жашківської міської ради.

Однак суд вважає, що ліквідатором банкрута здійснено реалізацію цих об'єктів соціальної сфери у порушення ч.1 ст.42 Закону-4212.

Так, відповідно до ч.1 ст.42 Закону-4212 усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури (далі - майно соціальної сфери), що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно із ч.4 ст.42 Закону-4212 майно банкрута, що є предметом забезпечення (далі - заставне майно), не включається до складу ліквідаційної маси, однак реалізується у порядку передбаченому цим Законом.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновків: що склад "ЦМК" і склад "ліквідаційної маси" не є тотожними, якщо у складі ЦМК є заставне майно та/або майно соціальної сфери, оскільки і заставне майно, і майно соціальної сфери включаються до балансу боржника; що хоча заставне майно і не включається до складу ліквідаційної маси, однак воно не виключається із балансу ЦМК - тобто заставне майно залишається складовою ЦМК.

Вирішуючи питання чи може вважатися ЦМК те майно, яке залишається після виокремлення з усього майна боржника його частин (виключення з ліквідаційної маси): заставного майна; майна соціальної сфери суд виходить з того, що виключення (витяг) із ЦМК будь-якої частини майна, позбавляє решту майна статусу ЦМК.

Однак, Закон-4212 визначає, що заставне майно реалізується у порядку визначеному цим Законом, з чого слід зробити висновок, що продаж заставного майна у складі ЦМК або у складі іншої частини майна можливий (у зв'язку з чим суд відхиляє доводи ПАТ "Укрексімбанк" про те, що продаж заставного майна ліквідатором банкрута мав здійснюватись окремо від іншого майна). Що ж стосується питання про те як має продаватися ЦМК у разі виключення з його складу майна соціальної сфери, то в даному випадку Закону-4212 не містить відповідної норми. Тому суд вважає, що для одночасного дотримання обох норм Закону-4212 (ч.1. ст.42 та ч.5 ст.44) цілісним майновим комплексом слід вважати усе його майно, але без майна соціальної сфери (як наприклад, зроблено виключення у ч.3 ст.33 Закону-4212).

Таким чином, виставляючи на продаж майно банкрута (чи як ЦМК чи частинами) ліквідатор банкрута повинен був спочатку виключити з його складу майно соціальної сфери навіть незважаючи на те, що воно є предметом іпотеки, оскільки норми Закону-4212 в даному випадку мають пріоритет над будь-якими іншими нормами чи умовами договору іпотеки/застави.

Що стосується доводі прокурора, то якщо він, чи Жашківська міська рада вважають гуртожиток по вул. Новосельській, 1 своє власністю, то вони не позбавлені права пред'явлення вимоги про його витребування з чужого незаконного володіння.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що порушення, допущені ліквідатором банкрута, є неналежним виконанням ним свої обов'язків і є підставою для задоволення скарги ПАТ "Укрексімбанк" та усунення арбітражного керуючого Левченко О.А. від їх виконання на підставі п.1 абз.2 ч.3 ст.114 Закону-4212, а також допущені порушення порядку проведення аукціону. Відповідно до ч.3 ст.55 Закону-4212: результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними; визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Оскільки ПАТ "Укрексімбанк" у позовній заяві заявлено вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного 06.10.2015 товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна", та договору купівлі-продажу майна від 06.10.2015, укладеного між боржником та ТОВ "ЛВС-2012", то вони підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що назва заяви як "позовна заява" не змінює її юридичної суті як заяви, яка подана для розгляду у межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

Відповідно до абз.6.ч.8 ст.26 Закону-4212 до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

Частиною 3 ст.114 передбачені підстави для усунення арбітражного керуючого з посади, на яку він призначений.

Вимоги ліквідатора банкрута у скарзі на дії ПАТ "Укрексімбанк" задоволенню не підлягають, оскільки рішенням комітету кредиторів (протокол від 20.08.2014 №4 (а.с.118 т.39) задекларовано створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, однак не визначено правил його формування та порядоку використання його коштів. Крім того, вказане рішення комітету кредиторів не є документом, з якого у ПАТ "Укрексімбанк" виникають цивільні зобов'язання. ч.6 ст.115 Закону-4212 та ухвала суду від 02.09.214 також не є актами, з яких у ПАТ "Укрексімбанк" виникають зобов'язання зі сплати коштів боржнику.

Чинними правовими актами підстави для зобов'язання ПАТ "Укрексімбанк" надати ліквідатору банкрута реквізити для перерахування грошових коштів не передбачені і такі акти ліквідатором банкрута не вказані.

Щодо доводів ПАТ "Укрексімбанк" то місцевим судом вони були відхилені, з чим погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

В платіжному дорученні на перерахування коштів у розмірі 70 тис. грн. цільовим призначенням не визначено оплата за проведення експертної оцінки майна (а.с.30 т.38);

Відповідність вартості майна, яке виставлялось на продаж, спростовується висновками про оцінку майна від 31.03.2015 на суму 43789383,00 грн. та від 31.03.2015 на суму 694,00 грн. (разом 43790077,00 а.с.33,44 т.38);

Участь у зборах комітету кредиторів є правом, а не обов'язком ліквідатора банкрута - обов'язком ліквідатора банкрута є надання інформації на вимогу комітету кредиторів;

При вирішенні питання про те, чи потрібна згода заставного кредитора для продажу заставного майна для кожного аукціону, суд виходить з того, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону-4212 продаж заставного майна здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Оскільки суду не надано доказів повідомлення ліквідатора банкрута про проведення перевірки іпотечного майна за 5 днів до проведення перевірки. Так, Іпотечним договором від 03.03.2011 №151311Z6 п.2.1.1 передбачено право іпотекодержателя перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та користування Предметом іпотеки за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця. П 2.2.3 передбачено обов'язок іпотекодержателя не менше ніж за п'ять днів письмово попередити іпотекодавця про намір здійснити перевірку документально та в натурі наявності, стану, умов збереження та користування Предметом іпотеки. П.2.4.6 передбачено обов'язок заставодавця не перешкоджати реалізації іпотекодержателем його права перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та користування Предмета іпотеки відповідно до його призначення, надавати іпотекодержателю всі документи, необхідні для такої перевірки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до Предмета іпотеки з урахуванням п. 2.2.3 цього договору.

Щодо доводів ліквідатора банкрута, то місцевим судом вони були відхилені, з чим погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Зняття обмеження на предмет іпотеки/застави ухвалою суду, тягне за собою лише виключення його з відповідного реєстру обтяжень, але не припиняє дію укладеного договору іпотеки/застави, тому право на перевірку умов збереження заставного майна ПАТ "Укрексімбанк" має;

Факт визнання боржника банкрутом, не є фактом припинення юридичної особи, що в свою чергу не тягне за собою припинення договору іпотеки/застави;

При продажу майна як ЦМК (як стверджує ліквідатор банкрута) дебіторська заборгованість до ТОВ "Ввіко" мала бути включена до складу ЦМК, а не оцінюватись і продаватись окремо.

Висновки Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області за результатами позапланової виїзної перевірки діяльності ліквідатора банкрута (відповідно Акт від 01.09.2015 №20 та від 20.11.2015 №38) судом відхилене як докази у справі, оскільки такі висновки не є преюдиційними для суду та оскільки суд приймає рішення на підставі власних висновків, які грунтуються на наданих у справу доказах та установлених обставинах.

В решті доводів і поданих учасниками провадження у справі про банкрутство боржника доказів, відхилене як такі, що не мають значення для вирішення вимог.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, належних доказів на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.03.2016р. у справі № 04/5026/803/2012, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВС 2012" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області у справі № 04/5026/803/2012 від 22.03.2016р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 04/5026/803/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець