Ухвала суду № 57700595, 10.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 травня 2016 року

справа № 808/284/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року

у справі № 808/284/16

за позовом державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані»

про застосування адміністративного арешту,–

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулася у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» про застосування арешту коштів на рахунках платника.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на адресу відповідача направлено запит від 28 липня 2015 року №10089/10/13-06-22-08 про надання інформації та її документального підтвердження.

У зв’язку із ненаданням в повному обсязі запитуваної інформації, державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, видано наказ від 15 грудня 2015 року №727 «Про проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» та відповідне направлення на проведення перевірки №900, які вручені відповідачу 15 грудня 2015 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

17 грудня 2015 року позивачем вручено відповідачу запит №1636/10/13-06-22-08 про надання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, в якому у строк до 06 жовтня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» зобов’язано надати первинні документи.

25 та 28 грудня 2015 року відповідачем складено акти про відмову посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані» у наданні посадовій особі державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, яка проводить перевірку, документів, що підтверджують показники податкової звітності, та інших документів, необхідних для проведення позапланової перевірки №266/22-04/39290561 та №271/22-04/39290561 відповідно.

12 січня 2016 року державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані».

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено. що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому цього пункту, не дозволяється.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно з частиною 1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Зі змісту позовної заяви убачається, що підставою для вимог про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків податковий орган зазначає підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, з посиланням на підпункт 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи приписи пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, така відмова має бути зафіксована відповідним актом.

Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проводилася позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Фішкомпані», що підтверджується запитом від 16 грудня 2015 року №1636/10/13-06-22-08 про надання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, тобто позивача до проведення позапланової перевірки допущено, при цьому доказів, які б свідчили про те, що відповідач не допустив співробітників контролюючого органу до проведення перевірки, або будь-яким іншим чином перешкоджав в її проведенні не надано.

Також слід зауважити, що за змістом даного запиту контролюючим органом не вимагалось проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, у зв’язку з чим посилання на підпункт 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Право контролюючого органу на отримання від платника податків первинних документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків, передбачено нормами підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові наслідки ненадання на вимогу контролюючого органу первинних документів встановлені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що ненадання платником податку на вимогу контролюючого органу витребуваних документів не може бути підставою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків. Така обставина, як відсутність первинних документів, повинна бути відображена контролюючим органом в акті за результатами проведеної перевірки, що тягне в подальшому застосування до платника податків юридичної відповідальності за відсутність таких документів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим