Ухвала суду № 57700163, 12.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 рокусправа № 808/359/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у справі №808/359/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 25 січня 2016 року звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача-1 щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-1 включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати відповідача-2 прийняти рішення про включення позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позов обґрунтовано тим, що бездіяльність відповідача-1 є незаконною та порушує законне право позивача на отримання гарантованої суми вкладу. Не включення відповідачем-1 позивача до переліку, сформованого відповідно до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» призвело до не включення відповідачем-2 ОСОБА_1 і в затверджений фондом реєстр вкладників.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у сфері публічно-правових відносин, однак право позивача на включення його до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відновлене. Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що на час розгляду справи відсутні об'єктивні дані, які б підтверджували, що відповідачем-2 на підставі додатково отриманої інформації щодо включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відмовлено позивачу у включенні її до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо». Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відмова суду першої інстанції у задоволенні позову є наслідком неправильного застосування норм права, яке регулює спірні відносини. Крім того в доводах апеляційної скарги позивач вказує на те, що відмовляючи їй у задоволенні позову з підстав фактичного поновлення прав позивача суд не повідомив позивача про цю важливу обставину і позбавив можливості скористатися правом на відмову від позовних вимог і як наслідок повернення судових витрат.

12 травня 2016 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1, згідно з якою остання просить прийняти відмову від адміністративного позову та вирішити питання про відшкодування нею понесених судових витрат.

Заява мотивована тим, що у відповідності до листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» від 19.02.2016 року позивача включено до переліку осіб, які мають отримати відшкодування за рахунок Фонду, тобто вимоги позивача задоволено вже після подання адміністративного позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відмову від адміністративного позову, перевіривши заяву на предмет суперечливості її закону та порушення прав і інтересів позивача, оскільки враховуючи положення частини 3 статті 157 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 17.09.2014 року між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» укладено договір № ЗФ-05/908 строкового банківського вкладу (депозиту) CLASSIC в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, сума вкладу за яким становить 14000 доларів США. Строк розміщення вкладу складає 33 дні: з 17.09.2014 року по 20.10.2014 року. З метою розміщення депозиту, вкладнику відкривається вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1. Проценти на вклад нараховуються щомісячно і сплачуються в день повернення вкладу разом із сумою вкладу. Повернення вкладу та нарахованих процентів відбувається у готівковій формі через касу банку або у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний/картковий рахунок Вкладника (за його заявою) (а.с. 10).

Зарахування грошових коштів у сумі 14000 доларів США на депозитний рахунок ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 17.09.2014 року № 1 (а.с. 11).

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 року № 782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с. 35-36).

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 року № 140, яким з 05.12.2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Камбіо» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 05.12.2014 року по 04.03.2015 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо» Бондаря Юрія Миколайовича (а.с. 37-38).

27.02.2015 року Постановою Правління Національного банку України № 144 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» (а.с. 39).

Відповідно до рішення № 46 від 02.03.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 02.03.2015. Крім того, зазначеним рішенням призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 року по 01.03.2016 року (а.с. 40-41).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 212 від 22.02.2016 року, продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» на два роки по 01.03.2018 року та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І. до 01.03.2018 року включно (а.с. 42).

Листом від 13.03.2015 року позивач звернулась із заявою до ПАТ «Банк Камбіо» про повернення вкладу.

Листом № 19/1509 від 10.04.2015 року відповідач-1 повідомив про блокування виплат по рахунку ОСОБА_1 у зв'язку з проведенням перевірки операцій по рахунку та про наявність зареєстрованого кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Також було повідомлено, що після закінчення перевірки, будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.

Позивач звернулась із вимогою про включення її до переліку вкладників та забезпечення виплати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але отримала відповідь від 10.06.2015 року про те, що дані позивача відсутні в переліку вкладників, у зв'язку з чим проведення виплат не можливе.

Інші звернення позивача були також залишені без задоволення (а.с. 12-20). Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, ОСОБА_1 не було включено до переліку вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо». Детальний порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) коштів за вкладами фізичних осіб визначений Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 3-6 розділу ІІІ Положення, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Згідно з пунктом 2 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру вкладників; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру вкладників.

При цьому, повний перелік вкладників, який формується та направляється до Фонду уповноваженою особою Фонду, є підставою для формування загального реєстру вкладників. В свою чергу, зміни до загального реєстру вкладників можуть вноситись Фондом на підставі додаткової інформації про вкладників, наданої уповноваженою особою Фонду.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І. від 19.02.2016 року № 01/522, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надано доповнення та зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, серед яких зокрема надано додаткову інформацію про включення до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 (а.с. 43-44).

Факт надання відповідачем-1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнень та змін до переліку вкладників додаткової інформації про включення до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.34).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Конституції України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 року у справі № 800/134/15.

Враховуючи те, що відповідачем-1 надано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення та зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, серед яких зокрема надано додаткову інформацію про включення до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції, зробив висновок про те, що право позивача на включення його до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поновлено відповідачем-1, а отже не є порушеним.

Пунктом 2 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи те, що право позивача на включення його до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поновлено відповідачем-1, а отже не є порушеним, відмова позивача від адміністративного позову не суперечить закону та не порушує прав і інтересів позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти відмову ОСОБА_1 від адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 203 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи те, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а з заявою про відмову від адміністративного позову позивач звернувся під час розгляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року визнати нечинною, а провадження у справі №808/359/16 закрити.

Щодо вимог позивача у заяві про відмову від адміністративного позову про вирішення питань про відшкодування понесених нею судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 95 КАС України у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано порядок розподілу судових витрат в разі відмови позивача від адміністративного позову.

Разом з тим, єдиною та необхідною правовою підставою для стягнення з відповідача судових витрат, які були понесені позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом, від якого в наступному позивач відмовився, є задоволення відповідачем вимог позивача після подання останнім такої позовної заяви. В усіх інших випадках судові витрати підлягають сплаті позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 25.01.2016 року, а вимоги позивача, які стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом та становлять його зміст, а саме щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та до загального реєстру таких вкладників, були задоволені у лютому 2016 року, тобто після подання адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність повернення сплаченого ОСОБА_1 судового збору шляхом стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 1653,60 грн., сплаченого згідно з квитанціями №0.0.495017409.1 від 25.01.2016 року і №0.0.500608714.1 від 05.02.2016 року та суму судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1818,96 грн. сплаченого згідно з квитанцією №15960370 від 07.04.2016 року (а.с. 2-а, 25-а, 65).

Керуючись статтями 95, 157, частиною 2 статті 203, статтею 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову ОСОБА_1 від адміністративного позову до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати нечинною постанову постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року.

Провадження у справі №808/359/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму сплаченого судового збору у розмірі 3472 (три тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 56 копійок.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко