Ухвала суду № 57700143, 11.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2016 рокусправа № П/811/1972/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Система безпеки К» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Система безпеки К» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Система безпеки К» звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000272202, 0000282202 від 03 лютого 2015 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подано апеляційну скаргу, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не врахована наявність всіх первинних документів на підтвердження реального здійснення господарських операцій з ПП «Глобал-торг», ПП «Артсіті», ПП «Віста Торг», ПП «Інтеко Трейд», ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Спец-торг», ТОВ «Бізпромсервіс».

Представники позивача апеляційну скаргу підтримали.

Представник відповідача не з'явився, повістка вручена 18.04.2016.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 19 січня 2015 року №11/11-23-22-02/37795656 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2015 року №0000272202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 978 345,грн. (за основним платежем - 782 676грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 195 669 грн.);

№0000282202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 982 596грн. (за основним платежем - 786077,грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 196 519 грн.)

Актом перевірки встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 782 676грн.; пунктів 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138, підпунктів 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряє мий період в сумі 799 532грн.

В описовій частині акту зазначено, що вказані порушення є наслідком неправомірного формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Глобал-торг», ПП «Артсіті», ПП «Віста Торг», ПП «Інтеко Трейд», ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Спец-торг», ТОВ «Бізпромсервіс» в перевіреному періоді.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Система безпеки К» надало до суду копії договору поставки від 26 липня 2013 року №01/07 укладеного, з ТОВ «Бізпромсервіс», договору №5 від 01 квітня 2013 року, укладеного з ПП «Віста торг», договору поставки №51 від 30 січня 2013 року, укладеного з ТОВ «Фірма Пром-Інвест», договору поставки від 29 січня 2013 року, укладеного з ПП «Спец-торг», договору купівлі-продажу №13, укладеного 02 листопада 2011 року з ТОВ «Глобал-торг» та договору купівлі-продажу №21 від 13 листопада 2011 року, укладеного з ПП «Артсіті».

Судом першої інстанції було встановлено, що специфікації до таких договорів відсутні, а предметом договору зазначено «різне»; у деяких договорах графа «предмет договору» не заповнена, а на посвідчення факту вчинення господарських операцій з зазначеними контрагентами, позивачем надані до суду лише податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення.

Також, судом першої інстанції зазначено про недоведеність і факту наявності ділової мети позивача на укладення правочинів з ПП «Глобал-торг», ПП «Артсіті», ПП «Віста Торг», ПП «Інтеко Трейд», ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Спец-торг», ТОВ «Бізпромсервіс», оскільки належних доказів використання придбаних товарів у власній господарській діяльності не надано, первинні акти обстеження охоронюваних об'єктів у матеріалах справи відсутні, так само не надані позивачем і докази включення у вартість наданих охоронних послуг вартості придбаного та встановленого на охоронюваних об'єктах обладнання.

За висновками суду першої інстанції, відповідачем надано достатні докази, які свідчать, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. У свою чергу, у межах принципу змагальності, установленого статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не довів суду обгрунтованості своїх вимог.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції зроблені вірні висновки, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Система безпеки К» з ПП «Глобал-торг», ПП «Артсіті», ПП «Віста Торг», ПП «Інтеко Трейд», ТОВ «Фірма Пром Інвест», ТОВ «Спец-торг», ТОВ «Бізпромсервіс», оскільки на посвідчення факту вчинення господарських операцій з зазначеними контрагентами, позивачем надані до суду лише податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення.

В той же час відповідачем по справі було надано суду першої інстанції докази про безтоварність господарських операцій позивача з зазначеним и контрагентами: акт перевірки ПП «Інтеко Трейд» від 26.05.2014, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Пром Інвест» від 29.08.2013, акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Артсіті» від 15.04.2014, акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Глобал-торг» від 21.05.2013, акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Віста Торг» від 26.05.2014.

Вірними є висновки суду першої інстанції щодо недоведеності факту наявності ділової мети позивача на укладення правочинів з зазначеними контрагентами, оскільки використання придбаних товрно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивачем не було доведено, оскільки у матеріалах справи відсутні докази включення у вартість наданих охоронних послуг вартості придбаного та встановленого на охоронюваних об'єктах обладнання.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Система безпеки К» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Система безпеки К» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров