Ухвала суду № 57699334, 12.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/830/16

У Х В А Л А

12 травня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

за участю секретаря Мороз А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника департамента Державної архітектурно будівельної інспекції в Одеській області про залишення адміністративного позову без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: Одеська міська рада про скасування наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 10 СК від 23.02.2015 року.

До суду за вхід. № 8973/16 від 07.04.2016 р. надійшло клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, у звязку із пропуском строку звернення до суду, мотивуючи тим, що Департаментом було направлено супровідний лист від 23.02.2015 за вих. № 01/11-1839 на адресу позивача з наказом № 10 «СК» від 23.02.2015 року про скасовання декларації від 17.09.2013 року № ОД 082132600710 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: м. Одеса, вулиця Довга, 58 (копія додається).

Твердження позивача, що йому стало відомо про оскаржуваний наказ лише у ході розгляду справи № 522/6069/15-а у Приморському районному суді м.Одеси безпідставні, оскільки вищевказаний лист Департаменту від 23.02.2015 за вих. № 01/11-1839 було отримано ОСОБА_1 28.05.2015 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510702903423.

Отже, строк звернення до суду закінчився 28.08.2015 року

Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання та в обґрунтування заявленої правової позиції зазначила, що позивачка не отримувала вказану кореспонденцію, оскільки вона направлялась за адресою: м. Одеса, вулиця Довга, 58 за місцем знаходження спірного житлового будинку, тоді як зареєстрована ОСОБА_1, згідно паспорту КМ 407449 за адресою: АДРЕСА_1 де і проживає.

Розглянувши клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Виходячи з рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п.3 ст. 7 КАС України), правила ст. 99 КАС України поширюються і на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Приписами ч. 2 ст. 99 КАС України, визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з позовом про визнання протиправними дії головного державного інспектора інспекційного відділу у м. Одесі Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2, щодо проведения, перевірка за адресою: м. Одеса, вулиця Довга 58, складання Акту перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складання протоколу про адміністративне правопорушення та припису від 19.02 2015 року у відношенні ОСОБА_1 та скасування Постанови №145 по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2015 року Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

У ході розгляду справи у Приморському районному суді м. Одеси позивачці стало відомо, що Департамент ДАБІ в Одеській області 23 лютого 2015 року, на підставі позапланової перевірки від 19.02.2015 року, видав Наказ №10 СК, яким скасував реєстрацію декларації від 17.09.2013 року № ОД 082132600710 про початок виконання будівельних робіт з реконструкцією житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зміни геометричних розмірів та цільового призначення за адресою: м. Одеса, вул. Довга, 58.

Приморський районний суд м. Одеси розглянув вказаний позов та рішенням від 17 червня 2015 року задовольнив заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Департамент ДАБІ в Одеській області подав апеляційну скаргу. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, рішення Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін.

Після отримання Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду позивачка звернулася до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування Наказу №10 СК від 23.02.2015 р.

Листом від 12.01.2016 року позивачці відмовлено у задоволенні заяви, посилаючись на те, що визнання судом протиправними дій та скасування постанови Департаменту від 06.03.2015 року № 145 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не є підставою для скасування вищезазначеного наказу.

З огляду на викладені обставини Одеським окружним адміністративним судом ухвалою від 28.03.2016р. було задоволено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк звернення до суду із позовом.

Дослідивши доводи представника відповідача щодо направлення 23.02.2015 за вих. № 01/11-1839 на адресу позивача м. Одеса, вулиця Довга, 58, наказу № 10 «СК» від 23.02.2015 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за адресою, на яку був направлений оскаржуваний наказ, ОСОБА_1 не проживає, там знаходиться спірний житловий будинок.

ОСОБА_1 як зареєстрована ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 де і проживає.

При цьому, слід звернути увагу на те, що листування Департаменту ДАБІ в Одеській області з позивачкою здійснювалось за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується листом № 4--703/-/90-9/189 від 12.01.2016 р. (а/с. 13-14).

Представник позивача вказує, що департамент ДАБІ в Одеській області направляв кореспонденцію за місцем реєстрації позивачки (АДРЕСА_1), яка була отримана, в підтвердження вказаного надано копію конверту (а/с. 68).

Крім того, представник позивача надала розписку працівника пошти ОСОБА_4, яка обслуговує дільницю № 5 до якої відноситься адреса: вул. Довга, 58, яка повідомила, що з лютого 2015 р. по березень 2016 р. записки про отримання заказної пошти залишала у почтовій скринці, однак адресат не з'являвся (а/с. 69).

З урахуванням викладеного у суду відсутні належні правові підстави для задоволення клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 133, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду відмовити повністю.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Суддя Потоцька Н.В.