Постанова № 57698472, 18.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ18 квітня 2016 р. Справа № 804/16448/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріДраготі С.А. за участю: представника позивача представника відповідача Чернети В.Є. Колупаєва О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФІС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАФІС» (далі-ТОВ «ПАФІС», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001112204 від 12.11.2013 року, №0001972204 від 25.12.2013 року, №0001902204 від 27.12.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено камеральні перевірки даних ТОВ «ПАФІС» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за серпень 2013 року, за вересень 2013 року, за жовтень 2013 року, за результатами яких, складено акти перевірки №539/224/33668302 від 23.09.2013 року, №848/22-4-16/33668302 від 25.10.2013 року та №1125/22-4-16/33668302 від 09.12.2013 року. У зазначених актах перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення п. 192.1 ст. 192 ПК України, оскільки позивач не мав підстав для коригування (збільшення) податкового кредиту по декларації за 2010 рік з податку на додану вартість (№9006429467 від 20.01.2011 року), та як наслідок неправомірне включення залишку суми від'ємного значення до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2013 року, за вересень 2013 року та жовтень 2013 року. На підставі вищезазначених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001112204 від 12.11.2013 року, №0001972204 від 25.12.2013 року, №0001902204 від 27.12.2013 року. ТОВ «ПАФІС» не погоджується із викладеними ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська висновками в актах перевірки №539/224/33668302 від 23.09.2013 року, №848/22-4-16/33668302 від 25.10.2013 року та №1125/22-4-16/33668302 від 09.12.2013 року, оскільки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було порушено термін проведення камеральних перевірок та безпідставно перевірялась правомірність формування податкового кредиту по декларації 2010 року. Представник позивача, що з'явився у судове засідання позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та надав письмові заперечення, обґрунтовані наступним.

За результатами камеральних перевірок ТОВ «ПАФІС» за серпень 2013 року, за вересень 2013 року та за жовтень 2013 року, податковим органом було виявлено порушення п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, внаслідок чого відбулося завищення залишку від'ємного значення за серпень 2013 року, за вересень 2013 року та за жовтень 2013 року, оскільки відповідно до норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України, контролюючим органом камеральні перевірки були проведенні протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Таким чином, податковий орган під час проведення камеральних перевірок діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська засобами поштового зв'язку було отримано від позивача звітні податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року №1300025402 від 20.09.2013 року, у якій підприємство задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 351331,00 грн. (ряд. 24 декларації), за вересень 2013 року №1300028510 від 21.10.2013 року - 331279,00 грн. (ряд. 24 декларації) та за жовтень 2013 року №1300033200 від 05.12.2013 року - 310987,00 грн. (ряд. 24 декларації).

Фахівцем ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціям з податку на додану вартість за серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року.

За результатами проведених перевірок відповідачем складено акти №539/224/33668302 від 23.09.2013 року, №848/22-4-16/33668302 від 25.10.2013 року та №1125/22-4-16/33668302 від 09.12.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних ТОВ «ПАФІС» (код ЄДРПОУ 33668302) з питань добросовісності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, вересень 2013 року та жовтень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення підприємством пункту 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, оскільки позивачем безпідставно відображено у рядку 16 декларації за грудень 2010 року коригування (збільшення) податкового кредиту у сумі 791302,00 грн., внаслідок чого ТОВ «ПАФІС» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за серпень 2013 в сумі 351331,00 грн., за вересень 2013 року- 331279,00 грн. та за жовтень 2013 року - 310987,00 грн.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (чинним на момент виникнення правовідносин).

Виходячи зі змісту п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді;

Судом встановлено, що ТОВ «ПАФІС» було подано звітні податкові декларації з податку на додану вартість до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, а саме:

- за серпень 2013 року №1300025402 від 20.09.2013 року, якою визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 351331,00 грн. (рядок 21), та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 351331,00 грн.;

- за вересень 2013 року №1300028510 від 21.10.2013 року, якою визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 331279,00 грн. (рядок 21), та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 331279,00 грн.;

- за жовтень 2013 року №1300033200 від 05.12.2013 року, якою визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 310987,00 грн. (рядок 21), та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 310987,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем до податкового органу Додатку 2 по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (№1300025403 від 20.09.2013 року), за вересень 2013 року (№1300028512 від 21.10.2013 року) та за жовтень 2013 року (№1300033202 від 05.12.2013 року) «Про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», підприємством зазначено період, у якому виникла сума від'ємного значення - грудень 2010 року.

Згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (№9006429467 від 20.01.2011 року) зазначено, що від'ємне значення з ПДВ виникло за рахунок відображення коригування податкового кредиту у рядку 16 (та 16.4) у сумі ПДВ 791302,00 грн. Крім того, згідно з наданим розрахунком коригування сум ПДВ №900644458 від 20.01.2011 року до податкової декларації з ПДВ №9006429467 від 20.01.2011 року встановлено, що ТОВ «ПАФІС» зазначено підставу для коригування податкового кредиту по податковій накладній - «не вчасно отримана податкова накладна».

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Пунктом 192.3 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно із положеннями розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України N 678 від 13.11.2013р. - залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарі (послуг) є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи відповідно до п.п. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, з урахуванням вищезазначено, суд приходить до висновку, що ТОВ «ПАФІС» не мало підстав відображати в рядку 16 декларації за грудень 2010 року (№9006429467 від 20.01.2011 року) коригування (збільшення) податкового кредиту у сумі 791302,00 грн. на підставі податкової накладної від 01.01.2008 року на суму 791302,00 грн., оскільки включення суми податкового кредиту у відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України право на включення податкового кредиту зберігалось за ним до 01.01.2009 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що суми податкового кредиту ТОВ «ПАФІС» підлягають відповідному коригуванню в деклараціях з ПДВ протягом 365 днів, а тому доводи позивача щодо правомірного зазначення у рядку 16 декларації з податку на додану вартість за 2010 рік (№9006429467 від 20.01.2011 року) коригування (збільшення) податкового кредиту в сумі 791302,00 грн., оскільки позивачем порушено строк зазначення суми залишку від'ємного значення, який підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 24) та не правомірно включено до складу податкового кредиту по податкових деклараціях за серпень 2013 року, вересень 2013 року та вересень 2013 року.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд вважає, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкових повідомлень - рішень №0001112204 від 12.11.2013 року, №0001972204 від 25.12.2013 року, №0001902204 від 27.12.2013 року, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2016 року

Суддя Р.А. Барановський