Постанова № 57698355, 09.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 р. Справа № 804/12740/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткомтрейд" про зупинення видаткових операцій, заборона відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткомтрейд" (далі- ТОВ «Меткомтрейд», підприємство, відповідач), у якому просить суд:

зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткомтрейд» (код ЄДРПОУ 37374707) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу);

заборонити відчуження таким платником податків майна;

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткомтрейд» (код ЄДРПОУ 37374707) виконати вимоги податкового керуючого, а саме - допустити податкового керуючого для описа майна у податкову заставу та подати документи, необхідні для опису активів у податкову заставу.

Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у ТОВ «Меткомтрейд» податкового боргу у розмірі 27 046, 75 грн., заходів щодо погашення якого підприємство не вживає, а також відмовою платника надати документи для здійснення опису майна в податкову заставу. На думку позивача, навдене створює першкоди податковому керуючому у виконання повноважень, передбачених Податковим кодексом України та є законодавчою підставою для зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків - ТОВ «Меткомтрейд».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем заперечень на позовну заяву та доказів сплати податкової заборгованості до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ "Меткомтрейд" (код ЄДРПОУ 37374707) зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 02.11.2010р. та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган, позивач) як платник податків та зборів від 04.11.2010р.

За обліковими даними ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ТОВ «Меткомтрейд» має наступні розрахункові рахунки у банківських установах: р/р №26001060762476, №26006060366316 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299; р/р №26005001313313, №26050001313313 у ПАТ «Актабанк», МФО 307394; р/р №26005011366467, №26051011366615 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 та р/р №37510000224475 у Казначействі України, МФО 899998.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні (далі-ПК), та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 09.11.2015р. підприємство має непогашену заборгованість перед державним бюджетом у вигляді боргу по по податку на прибуток в сумі 27 046, 75 грн., в тому числі за основним зобов'язанням- 26 417, 00 грн. та за нарахуванням пені в сумі 629, 75 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок несплати ТОВ «Меткомтрейд» узгоджених сум податкового зобов'язання, самостійно визначених у поданій декларації з податку на прибуток №9081230389 від 27.02.2015р. на суму 39 000, 00 грн. та нарахованої пені внаслідок порушення строків сплати сум задекларованих податкових зобов'язань у розмірі 629, 75 грн.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п. 14.1, п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, несплачених у встановлені законодавством строки, яка нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вимог ст. 59 ПК, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська складено податкову вимогу форми "Ю" №376-23 від 31.03.2015р., яка була направлена на адресу ТОВ «Меткомтрейд» 09.04.2015р. та отримана підприємством разом із рішенням про опис майна у податкову заставу та запитом про надання активів для реєстрації податкової застави і документів для такого опису - 14.04.2015р.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК - податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Докази оскарження вказаної вимоги у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 91.1 статті 91 ПК, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно (пункт 91.3 статті 91 ПК).

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК: з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.87.1 та п. 87.2 ст.87 ПК: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.1, п. 88.2 ст.88 ПК).

Відповідно до підпунктів 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК - право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Також відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК: майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

31.03.2015р. контролюючим органом було прийнято рішення про опис майна ТОВ «Меткомтрейд» у податкову заставу.

09.04.2015р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська разом із рішенням про опис майна платника у податкову заставу, податковою вимогою №376-23 від 31.03.2015р. було також направлено на адресу підприємства запит від 31.03.2015 року за вих. №7213/10/23-с, у якому податковий орган також повідомив ТОВ «Меткомтрейд» про необхідність протягом п'яти робочих днів з дня отримання листа надати документи, необхідні для опису майна у податкову заставу із зазначенням балансової вартості.

Запит від 31.03.2015 року за вих. №7213/10/23-с разом із рішенням про опис майна платника у податкову заставу та податковою вимогою №376-23 від 31.03.2015р. відповідачем отримано - 14.04.2015р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Так, станом на 28.08.2015р. ТОВ «Меткомтрейд» відповіді на зазначений запит контролюючого органу підприємством не було надано до контролюючого органу, як і витребуваних документів для виконання приписів п. 89.4 ст. 89 ПК та п.91.4 ст.91 ПК.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що - у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Аналогічні положення містяться у Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 р. №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. за № 1841/24373.

28.08.2015 р. податковим керуючим складено Акт відмови від опису майна в податкову заставу за №2537/230, у якому зазначено, що ТОВ "Меткомтрейд" (код ЄДРПОУ 37374707) за наявності законодавчих підстав не надано документи, необхідні для такого опису.

Згідно з підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до абзацу другого п. 91.4 ст. 91 ПК, контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Податковим керуючим у відповідності до п.91.4 ст.91 ПК, складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим на підставі Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів України 10.10.2013 року № 578 зареєстрованого Міністерством юстиції України 31.10.2013 року за номером 1841/24373.

З огляду на те, що відповідачем за наявності податкового боргу не надані документи для здійснення податковим керуючим опису майна платника податків у податкову заставу, а також створено перешкоду податковому керуючому у виконанні його повноважень шляхом не надання документів для здійснення опису майна в податкову заставу, про що складено вищезазначений акт, відповідно до п.20.1 ст.20 ПК - у контролюючого органу виникло право на звернення до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Слід зазначити, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами пп. 20.1.15, 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 ПК, п. 89.4 ПК), слід розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому, в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Крім того, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне у контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки адміністративний арешт майна (у тому числі коштів) є засобом забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань.

Отже, арешт може стосуватися лише щодо того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Орган державної фіскальної служби звертається до суду щодо із позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але повинен бути не більше двох місяців.

Зважаючи на наведене, а також з урахуванням доведеності наявності у відповідача непогашеного податкового боргу та відмови відповідача у проведенні опису майна у податкову заставу, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню в частині щодо зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) та належать ТОВ «Меткомтрейд», саме у межах суми податкового боргу відповідача у розмірі 27 046, 75 грн. строком на один місяць, а також заборони відчуження відповідачем майна та зобов`язання відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, що полягає у його допуску для опису майна у податкову заставу та наданні документів, необхідних для проведення такого опису.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутність спростування з боку відповідача будь-якими належними доказами правомірності вимог, зазначених у заявленому позові контролюючого органу, позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткомтрейд" про зупинення видаткових операцій, заборона відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зупинити строком на один місяць видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткомтрейд» (код ЄДРПОУ 37374707) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) в межах суми податкового боргу у розмірі 27 046, 75 грн.

Заборонити відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «Меткомтрейд» (код ЄДРПОУ 37374707) майна в межах суми податкового боргу у розмірі 27 046, 75 грн.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткомтрейд» (код ЄДРПОУ 37374707) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В іншій частині позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський