Ухвала суду № 57685768, 11.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3772/16 Справа № 201/15019/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г. В. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Глущенко Н.Г., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2016 року у справі за поданням Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2016 року відмовлено у задоволенні подання Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України.

Вважаючи ухвалу суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню Жовтневий ВДВС посилається на те, що суддею порушені норми процесуального права та не враховані обставини у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду у межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні подання суд виходив із того, що 09 березня 2016 року до суду надійшло подання ВДВС Дніпропетровського МУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, яке було передано судді 12 березня 2016 року. Оскільки вимоги відповідних виконавчих документів (зведене виконавче провадження) боржником не виконуються, тому заявник просив суд тимчасово обмежити виїзд ОСОБА_2 за межі України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості даного подання та необхідності відмови у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження вжиття державним виконавцем заходів щодо з'ясування наявності у боржника рухомого та/або нерухомого майна, за рахунок реалізації якого можливо виконання відповідних судових рішень.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги про те, що суд не викликав заявника, не витребував матеріали виконавчого провадження, та неправильно застосував норми законодавства без врахування обставин у справі.

Відповідно до пункту 12.1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Але в матеріалах справи відсутні відомості про те, що державний виконавець повідомив боржника про направлення до суду цього подання.

Також не повністю проведені виконавчі дії щодо визначення наявності майна у боржника. Так в матеріалах справи є подання до суду від 03 березня 2016 року про визначення частки боржника ОСОБА_2 у спільному нерухомому майні подружжя - частини квартири АДРЕСА_1, з метою виконання рішення суду про стягнення із боржника грошових коштів, але це подання ще не розглянуте судом (т.2 а.с.29-30).

Тобто, за рахунок реалізації цього майна можливо виконання відповідних судових рішень.

За таких обставин ухвалу суду необхідно залишити без змін, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: