Рішення № 5768250, 15.04.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2009 р.Справа № 10-8/18-09-698 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 1650,31 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Зиньковський М.М. за довіреністю від 16.02.2009р. №185

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Котовський хлібозавод»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 1650,31 грн., з яких, 512,67 грн. - основний борг за продукцію, що поставлена позивачем на виконання умов укладеного з відповідачем договору поставки від 11.08.2006р. №274; 1137,64 грн. штраф, що нарахований відповідачу відповідно до умов п.6.5. договору поставки за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

Під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 1137,64 грн., про що представник позивача надав до суду відповідну заяву, яка залучена судом до справи 15.04.2009р.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.08.2006р. між ТОВ «Котовський хлібозавод»(постачальник, позивач) і ФОП ОСОБА_2 (покупець, відповідач) укладений договір поставки №274, згідно з яким, відповідач зобовязується прийняти і оплатити хлібобулочні вироби (товар) в кількості, асортименті і по цінам передбаченими специфікаціями, які надаються позивачем.

Згідно з п.2.3. договору доставка товару здійснюється за рахунок позивача транспортом відповідача або на умовах самовивозу, а відповідно до умов п.2.3.1. договору вартість доставки не входить у вартість товару, що поставляється.

У п.2.4. договору встановлено, що приймання товару по кількості і якості здійснюється в момент його передачі від позивача відповідачу, а моментом поставки вважається момент підписання накладної на передачу товару.

Згідно з п.5.2. договору відповідач зобовязаний оплатити позивачу повну вартість кожної партії поставленого товару один раз в три дні, а відповідно до умов р.6.5. договору за прострочення оплати поставленого товару відповідач сплачує відповідачу неустойку у вигляді штрафу, який розраховується в розмірі 5% від несплаченої своєчасно суми за кожний день прострочення.

У п.7.1. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до тих пір поки одна із сторін письмово за 2 місяці не заявить про припинення договірних відносин.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4074,34 грн., а саме у серпні 2008 року позивач поставив відповідачу товар на суму 651,35 грн., у вересні 2008 року позивач поставив відповідачу товар на суму 1631,72 грн., у жовтні 2008 року позивач поставив відповідачу товар на суму 1413,54 грн., у листопаді 2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 377,73 грн.

За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково в сумі 3161,67 грн.

09.01.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією №20, в якій заявив вимогу сплатити борг за поставлений товар в сумі 912,67 грн. та надав відповідачу на підписання відповідний акт звірки розрахунків. Вказану претензію відповідач одержав 14.01.2009р., що підтверджується підписом відповідача на вказаній претензії. Також відповідачем підписаний акт звірки розрахунків, згідно з яким, борг відповідача за поставлений позивачем товар становить 912,67 грн.

В подальшому відповідач сплатив позивачу частину боргу в сумі 400 грн. та підписав акт звірки розрахунків згідно з яким, станом на 16.03.2009р. сальдо на користь позивача становить 512,67 грн., а також підписав гарантійний лист від 16.03.2009р., згідно з яким, відповідач визнав наявність боргу перед позивачем в сумі 512,67 грн. та зобовязався його сплатити в строк до 20.03.2009р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір. В силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з яким, відповідач зобовязався прийняти і оплатити товар, а саме оплачувати кожну партію поставленого товару один раз в три дні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання щодо оплати поставленого позивачем товару виконував не належним чином, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 512,67 грн., що підтверджується гарантійним листом останнього від 16.03.2009р. та підписаним відповідачем актом звірки розрахунків. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 512,67 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу, то від цієї частини позовних вимог позивач відмовився, про що 15.04.2009р. надав до суду відповідну заяву.

Із врахуванням того, що дії позивача щодо відмови від позову не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, що вказана заява підписана уповноваженим представником позивача, господарський суд приймає відмову позивача від позову і припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1137,64 грн. на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справ пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Косовський хлібозавод»задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (66300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/рахунок НОМЕР_2 в АКБ «Укрсиббанк»м. Котовськ, МФО 352758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібозавод»(66300, м. Котовськ, пр. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 26364417, р/рахунок 26002010112535 в Філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Одеса, МФО 000328618) борг в сумі 512 (пятсот дванадцять) грн. 67 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 31 (тридцять одна) грн. 62 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 36 (тридцять шість) грн. 58 коп.

3.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1137,64 грн. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 16 квітня 2009 року.

Суддя Смелянець Г.Є.