Постанова № 57682469, 16.05.2016, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/534/16-а

Провадження №2-а/702/14/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Шковира А.М.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Копіюватська сільська рада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Копіюватської сільської ради с.Копіювата Монастирищенського району Черкаської області про визнання протиправними дії голови Копіюватської сільської ради, скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач 27.04.2016 року звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дії голови Копіюватської сільської ради, скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Підставою звернення із позовом вважає те, що постановою Монастирищенського районного суду від 28.03.2016 року її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 5 100 грн. з конфіскацією винагороди від роботи в дільничій виборчій комісії в розмірі 385, 84 грн. Вказана постанова суду вступила в законну силу. Копіюватською сільською радою Монастирищенського району Черкаської області в особі сільського голови П.Іщука (надалі відповідач), на підставі ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування" та п.7 ст.36 КЗпПУ прийнято розпорядження №8 від 12.04.2016 року «Про звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1», п.1 якого, головного бухгалтера Копіюватської сільської ради ОСОБА_1, звільнено з посади з 12 квітня 2016 року в зв'язку з набуттям законної сили постанови суду №3/702/69/16 від 28.03.2016 року про притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення посадової особи. Зазначене розпорядження прийняте із порушенням закону та не відповідає дійсним обставинам справи, у зв'язку із чим підлягає скасуванню із наведених нижче підстав. Так, ст.36 КЗпП України, передбачено підстави припинення трудового договору. Пункт 7 зазначеної статті, на підставі якого прийнято рішення передбачає підставу припинення трудового договору, у зв'язку з набранням законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи. Вище вказаною постановою Монастиршцєнського районного суду від 28.03.2016 року, її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, а не у вчиненні кримінального правопорушення. Накладене адміністративне стягнення ніяким чином не виключає можливість продовження нею роботи. Відносно неї не розслідувалось та не розслідується жодного кримінального провадження, відповідно вони не розглядались судом і вироки по них не приймались. З огляду на вказане, дії сільського голови Іщука П.П. при прийнятті рішення про звільнення її з роботи є протиправними, а розпорядження Голови Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області №8 від 12.04.2016 року суперечить вимогам ст.36 КЗпП України та підлягає скасуванню.Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач звільнив її без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст.235 КЗпП України зобов'язаний поновити її на попередній роботі. Згідно ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Крім того, відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення її не було нараховано середньомісячну заробітну плату відповідач при поновленні її на раніше займаній посаді зобов»язаний виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу. Також, слід зазначити, що вказані дії з боку відповідача є порушенням її законних прав на працю, які завдали їй моральних страждань. Моральна шкода, завдана їй в результаті незаконного звільнення, полягає у наступному. Так, згідно ст.43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Проте, відповідач позбавив її гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі на життя. Вказані незаконні дії відповідача призвели до її моральних переживань, вона втратила душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя. Всі зазначені моральні страждання нанесені їй незаконними діями відповідача негативно відобразились на її здоров'ї. Зокрема, вона є інвалідом 2 групи, перебуваючи в пригніченому душевному стані внаслідок незаконного звільнення, вона дуже хвилювалась, у зв'язку із чим різко погіршилось її здоров'я, і вона потребувала лікування. Її стан погіршився до такого ступеню, що у неї був діагностований гіпертонічний криз, який виник у зв'язку із її переживаннями та нервовим збудженням. Вона лікувалась в Копіюватській лікарській амбулаторії з 13.04.2016 по 22.04. 2016. Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому, враховуючи викладені обставини, а також положення ст.237-1 КЗпП України, відповідач повинен відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 2 тисячі гривень. Згідно положень чинного законодавства України відповідач зобов'язаний поновити її на попередній роботі та виплатити їй заробітну плату за весь час вимушеного прогулу починаючи з 12.04.2016 року, а також відшкодувати їй завдану незаконним звільненням моральну шкоду у розмірі 2 тисячі гривень. У відповідності до положень ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. У відповідності до положень ст.18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. У разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача. Згідно ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Вона, ОСОБА_1, визнана інвалідом 2 групи та відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я та необхідністю постійного лікування, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України просить суд розглянути справу за її відсутності. Просить визнати протиправними дії сільського голови Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Іщука П. П. при звільненні її з роботи та скасувати розпорядження №8 від 12.04.2016 року сільського голови Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області «Про звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1»; поновити її на посаді головного бухгалтера Копіюватської сілької ради Монастирищенського району Черкаської області з 12.04.2016 року та стягнути з Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в сумі 2 тисячі гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та дала пояснення аналогічні обставинам, зазначеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що її інвалідність пов»язана з гіпертонією. Особа, яка видавала їй довідку, є її свахою. Заяву 14.04.2016 року писала вона особисто. Про те, що накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення, є підставою для накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з роботи, їй невідомо. Просить позов задоволити.

У судовому засіданні представник відповідача Копіюватської сільської ради - сільський голова Іщук Петро Пилипович позов не визнав повністю та пояснив, що він отримав у п"ятницю копію постанови суду про вчинення позивачем корупційного правопорушення. У відповідності до Закону він зобов"язаний був в триденний строк зільнити позивача з роботи, а тому в понеділок він видав розпорядження про її звільнення. При виданні розпорядження він допустив помилку, так як мав зазначити п. 7-1, а помилково зазначив п.7 ст.36 КзпП України. Розпорядження про внесення змін до розпорядження у зв"язку з виниклою помилкою не видавав, так як не було кому його вручити. Вважає, що в довідці про захворювання зазначена сумнівна інформація, так як вона видана свахою позивача та 14.04.2016 року позивачем подано заяву , яку , на його думку людина при гіпертонічному кризі написати не зможе. Просить відмовити у задоволенні позову та постановити законне рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного:

- судом встановлено, що згідно постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області від 28.03.2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією винагороди від роботи в дільничній виборчій комісії (а.с.6-8). Дана постанова вступила в законну силу та отримана сільською радою для виконання;

- даний факт не оспорюється та визнається самим позивачем, про що нею також зазначено у позовній заяві;

- згідно розпорядження голови Копіюватської сільської ради №8 від 12.04.2016 року «Про звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1» позивача звільнено з посади головного бухгалтера Копіюватської сільської ради з 12.04.2016 року. Підставою для звільнення в розпорядженні зазначено ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» ст.20, КЗпП України ст.36 п.7 та на підставі постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області №3/702/69/16 від 28.03.2016 року про притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення посадової особи (а.с.10);

- відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;

- згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою;

- відповідно до п.20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року із змінами і доповненнями сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження;

- згідно до ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001 року із змінами і доповненнями, крім загальних підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування , передбачених КзпП України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої ст.11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування; виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування; досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування. Посадові особи місцевого самоврядування, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- відповідно до ч.7 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" «На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови»;

- згідно ч.1 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні"Повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі:

1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

2) припинення його громадянства;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

4) відкликання з посади за народною ініціативою;

5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

6) його смерті;

- відповідно ч.11 ст. 79 даного Закону «Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади: 1) з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт;

2) з підстав, зазначених у пунктах 3, 3-1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду без прийняття рішення відповідної ради;

- оскільки рішенням суду від 28.03.2016 року на позивача не накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то у сільського голови Копіюватської сільської ради не було повноважень приймати рішення про звільнення відповідача з посади, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню;

- суд вважає, що посилання представника відповідача на п.7-1 ст.36 КзпП України як підставу звільнення - вчинення корупційного правопорушення у даному випадку застосуванню не підлягають, так як на час прийняття рішення про звільнення п.7-1 ч.1 ст.36 КЗпП України був у наступній редакції : «укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення»;

- згідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку;

- з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач не правомірно звільнив із займаної посади позивача, а тому позовна вимога про поновлення позивача на посаді головного бухгалтера Копіюватської сільської ради підлягає задоволенню;

- також, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вона є похідною від вимоги про поновлення на роботі;

- разом з тим, суд вважає, що у довідці про середню заробітну плату позивача відповідачем невірно вираховано середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та даних за лютий- березень 2016 року становить 3 442 гривні 40 коп, а не як у довідці - 3328 грн 68 коп, а також середня заробітна плата за 1 день становить : 3442 грн 40 коп : 30 днів = 114 грн 75 коп, а тому до стягнення підлягає сума : 3442,40 грн + 114,75 грн х 5 днів = 573,75 грн + 3442,40 грн =4 016,15 грн;

- згідно ч.2 ст.65 Закону України « Про запобігання корупії» № 1700 -VІІ від 14.10.2014 із змінам і доповненями «Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку»;

- тому, щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, так як позивачем не надано суду доказів її заподіяння. Перебування на лікуванні позивача у зв»язку з зазначеним діагнозом відповідає захворюванню в зв»язку з яким позивач отримала 2 групу інвалідності, судом прийнято рішення про поновлення її порушених прав, рішення підлягає до негайного виконання, а тому вважає, що це є достатньою компенсацією, враховуючи порушення позивачем Закону України « Про запобігання корупції» та вчинення нею корупційного правовопушення, яке тягне за собою наслідок у виді накладення дисциплінарного стягнення;

- постанова суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за 1 місяць підлягає негайному виконанню на підставі ст. 256 КАС України;

- згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа;

-відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу-відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати підлягають стягненню із відповідача на користь держави, відповідно до задоволених вимог, що становить 551 грн 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,2, 10,11,12,13,14,15, 70,71,72, 94,158-163,186, 256 КАС України, ст.36, 235 КЗпП України, Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-III від 07.06.2001 року, із змінами та доповненнями, Законом України « Про запобігання корупії» № 1700 -VІІ від 14.10.2014 із змінам і доповненями, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задоволити частково.

Розпорядження голови Копіюватської сільської ради №8 від 12.04.2016 року «Про звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1», визнати протиправним та скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Копіюватської сілької ради Монастирищенського району Черкаської області з 12.04.2016 року.

Стягнути з Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.04.2016 року до 16.05.2016 року - 4 016 ( чотири тисячі шістнадцять) гривень 15 коп.

Звернути до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Копіюватської сілької ради Монастирищенського району Черкаської області з 12.04.2016 року та стягнення на її користь середньомісячного заробітку в межах суми за 1 місяць в сумі 3 442 ( три тисячі чотириста сорок дві ) гривні 40 коп.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.

Стягнути із Копіюватської сільської ради на користь держави судовий збір в сумі 551 ( п»ятсот п»ятдесят одну) гривню 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з моменту отримання копії повного тексту постанови.

Суддя: Д. С. Ротаєнко