Ухвала суду № 57680841, 12.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/7101/15-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В. С.Провадження № 22-ц/780/2235/16 Доповідач у 2 інстанції Лащенко В. Д.Категорія 24 12.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Лащенка В.Д.,

суддів: Сушко Л. П., Кулішенка Ю. М.,

при секретарі: Волинець Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

встановила:

У квітні 2016 року ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №284001/1134186/12 від 23 лютого 2012 року, згідно якого ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» взяло на себе зобов'язання компенсувати заподіяну шкоду завдану транспортному засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1, в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

27 червня 2012 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем ОСОБА_3 марки «КІА» д.н.з. НОМЕР_1, яким незаконно заволодів, скоїв зіткнення із стоячим автомобілем НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_4 Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України.

У зв'язку із названою подією, згідно звіту про оцінку, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_3, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 123 293,97 грн.

Згідно з умовами договору добровільного страхування №284001/1134186/12 від 23 лютого 2012 року, на підставі страхового акту №00094354 від 26 грудня 2012 року, рахунку зі станції технічного обслуговування та зібраних документів, розмір виплати за пошкоджений автомобіль складає 93 560,00 грн.

В зв'язку із викладеним і відповідно до умов договору страхування, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» відшкодувало вигодонабувачу ТОВ «АВТО ПРОСТО» витрати на ремонт автомобіля в сумі 93 560,00 грн., що були перераховані позивачем на користь вигодонабувача ТОВ «АВТО ПРОСТО».

Посилаючись на викладене, позивач просив відповідно до вимог ст. 933 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування за завданні збитки в порядку регресу в розмірі 93 560 грн., та понесені судові витрати в розмірі 1403,40 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» суму в розмірі 93 560 (дев'яносто три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1403 (одна тисяча чотириста три) грн. 40 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №284001/1134186/12 від 23 лютого 2012 року, згідно якого ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» взяла на себе зобов'язання компенсувати заподіяну шкоду завдану транспортному засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1, в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 4-13, 87).

27 червня 2012 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ОСОБА_3, яким незаконно заволодів, скоїв зіткнення із стоячим автомобілем НОМЕР_2, під керуванням громадянина ОСОБА_4 (а. с. 25-27).

Внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою ВДАІ Деснянського ГУ МВС України в м. Києві від 02 липня 2012 року (а.с.24).

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року встановлено, що ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 та визнано його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України. (а.с.28-30).

03 липня 2012 року було проведено огляд транспортного засобу, про що складено протокол №50Б/07/12 (а.с.43-44).

Загальна вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 123293,97 грн., відповідно до звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу №1939/11/12, складеного 28 листопада 2012 року та звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №50Б/07/12 та ремонтної калькуляції до нього від 21 серпня 2012 року (а.с.31-35, 39-42, 45-52).

Згідно страхового акту №00094354 від 26 грудня 2012 року, сума страхового відшкодування складає 93 560,00 грн. (а.с.54).

Відповідно до наказу начальника Департаменту врегулювання збитків ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», в зв'язку із настанням страхового випадку 27 червня 2012 року з автомобілем НОМЕР_4, який належить ОСОБА_3, і на підставі договору страхування №284001/1134186/12 від 23 лютого 2012 року, останньому виплачено страхове відшкодування в розмірі 93 560,00 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок вигодонабувача ТОВ «Авто Просто» (а.с.55).

Виплату страхового відшкодування в розмірі 93 560,00 грн. проведено 28 грудня 2012 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №045657 від 28 грудня 2012 року (а.с.56).

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст.993 ЦК України та ст.27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідної за заподіяні збитки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно і всебічно з'ясовано обставини справи, на які посилаються сторони та винесено законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Твердження апелянта про те, що здійснена Позивачем виплата грошових коштів у розмірі 93 560 грн. не є страховим відшкодуванням не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та умовах договору, оскільки автомобілем КІА д.н.з НОМЕР_3 на момент ДТП керував саме Відповідач, який незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги щодо здійснення ремонту автомобіля КІА д.н.з НОМЕР_3 за рахунок ОСОБА_2 не підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді