Рішення № 57680804, 11.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3848/15-ц Головуючий у І інстанції Бутенко В. О.Провадження № 22-ц/780/2325/16 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 26 11.05.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

11 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Березовенко Р.В., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Дрозд Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - банк» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - Банк» до ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

встановила:

у вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «КБ «Актив-банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив - Банк», ОСОБА_4, звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що здійснюючи на підставі ст.38 Закону України ««Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірку договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, Уповноваженою особою на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Актив-Банк» було виявлено, що 11 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 укладено договір прощення боргу за кредитним договором №0808/02 від 08.08.2007 року.

Згідно договору прощення боргу позивач простив відповідачу частину боргу за кредитним договором у розмірі 25 796,76 доларів США.

Нормами частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктом 1.19 Положення регламентовано, що Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами, визначеними у пункті 1.18 цієї глави, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

26.03.2015 року Уповноваженою особою на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Актив-Банк» направлено відповідачу повідомлення №917/11 в порядку ст.ст.37,38,48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зазначеним повідомленням позивачем повідомлено відповідача, що Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Актив-Банк» на виконання вимог ст.37,38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виявлено факт нікчемності правочину, що укладений між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_5, а саме договору прощення боргу за кредитним договором №0808/02 від 08.08.2007 року.

Також повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Актив - Банк» містить вимогу, адресовану відповідачу, щодо невідкладного здійснення оплати на користь ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» грошових коштів в сумі 25 796,76 дол. США.

Позивач просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору прощення від 11 вересня 2013 року укладеного між ПАТ «КБ «Актив - Банк» та відповідачем, шляхом стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив - Банк» (місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) з відповідача прощеної частини заборгованості за Кредитним договором №0808\2 від 08.08.2007 року в розмірі 25 796,76 доларів США.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02грудня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «Актив - банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, таким що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Позивач просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2015року і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення щодо обставин, які не оскаржувались, тобто суд першої інстанції самостійно вийшов за межі позовних вимог.

Також, судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення було залишено без уваги та не дано жодної оцінки обставинам щодо нікчемності правочину спрямованого на прощення боргу та право ПАТ «КБ «Актив - Банк» на стягнення заборгованості з відповідача.

Крім того, апелянт, посилається на те, що згідно з договором прощення боргу «ПАТ «КБ «Актив - Банк» простив відповідачу частину боргу за кредитним договором № 0808/02 від 08.08.2007 р. у розмірі 25 796,76 дол. США.В результаті укладення зазначеного договору та прощення боргу на суму 25 796,76 доларів США., ПАТ «КБ «Актив - Банк» фактично відмовився від грошових вимог до відповідача на суму 25 796,76 доларів США.

Оскільки, часткове прощення боргу не застосовується до всіх позичальників позивача, отже при вчиненні правочину відповідачу надано перевагу прямо не встановлені чинним законодавством України чи внутрішніми документами ПАТ «КБ «Актив - Банк».

Апелянт, вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги та не застосував норми Закону України «Про систему гарантування вкладів» та норми ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, не повністю дослідив обставини справи та вийшов за межі позовних вимог, що призвело до винесення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст.213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції лише встановив, що між відповідачем таПАТ «КБ «Актив - Банк» був укладений договір прощення боргу від 11 вересня 2013 року, процитував ч.2 ст. 215ЦК України і прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому суд першої інстанції взагалі не встановив які правовідносини виникли між сторонами, якими нормами матеріального права вони регулюються, не навів мотивів, з яких він не погодився з позивачем щодо нікчемності укладеного міжПАТ «КБ «Актив-Банк» і ОСОБА_2 - ОСОБА_3 договору про прощення боргуі можливості застосувати наслідки нікчемності цього правочину у обраний позивачем спосіб.

Згідно з ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 09 березня 2011 року, стягнуто з ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на користь ПАТ «КБ «Актив-Банк» 422 773,73 грн. заборгованості за кредитним договором від 08.08.2007 р., що складається з 395 222,45грн. заборгованість за кредитом, 17 193,93грн. заборгованість за відсотками, 8 765,04грн., штраф, пеня в розмірі 1 592,31грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2011 року касаційна скарга ПАТ «КБ «Актив-Банк» відхилена, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 09 березня 2011 року, залишені без змін.

11 вересня 2013 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» і ОСОБА_2 - ОСОБА_3 укладений договір про прощення боргу за кредитним договором №0808/02 від 08.08.2007 року в якому в п.1 зазначено, що сторони визнають, що відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року заборгованість ОСОБА_2 - ОСОБА_3 становить 422 773,73 грн. заборгованості за кредитним договором, що складається з 395 222,45грн. заборгованість за кредитом, 17 193,93грн. заборгованість за відсотками, неустойка 10 357,35грн.

Відповідно до п.2 договору сторони підтверджують, що ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сплатив частину заборгованості в сумі 200 000грн.

Згідно до п.3 вище зазначеного договору сторони погодили, що зобов'язання ОСОБА_2 - ОСОБА_3 щодо повернення ПАТ «КБ «Актив-Банку» заборгованості за кредитним договором №0808/02 від 08.08.2007 року в розмірі 25 706,76 доларів США припиняються шляхом прощення боргу.

Крім того ПАТ «КБ «Актив-Банк», відповідно до п.4 договору зобов'язується припинити всі заходи примусового стягнення заборгованості.

02.09.2014 р. постановою Правління Національного банку України №545 ПАТ «КБ «Актив-Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

03.09.2014 р. рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №79 від 02.09.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Актив-Банк».

Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків регулюється Законом України від 23.02.2012 р. №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який набув чинності 22.09.2012 р.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку є Фонд.

Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 р., що діє зі змінами і доповненнями, абзацами 5 та 6 пункту 1.18 глави 1 розділу 3 (далі - Положення), передбачено перелік правочинів виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану неплатоспроможного банку, який повністю відповідає переліку зазначеному в ч.3. ст.38 Закону.

Здійснюючи на підставі статті 38 Закону перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Актив - Банк» на виконання вимог ст.ст.37,38, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виявлено факт нікчемності правочину, що укладений між ПАТ «КБ «Актив - Банк» та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, а саме: договору прощення боргу за кредитним договором №0808/02 від 08.08.2007 року.

Нормами частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктом 1.19 Положення регламентовано, що Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами, визначеними у пункті 1.18 цієї глави, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

26.03.2015 р. Уповноваженою особою на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Актив-Банк» на адресу ОСОБА_2 - ОСОБА_3, було направлено повідомлення про нікчемність правочину,а саме Договору прощення боргу і вимога про здійснення оплати на користь Банку грошових коштів в сумі 25 796,76 доларів США.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом першої інстанції не вимагається.

Враховуючи вище зазначене колегія суддів вважає, що укладений між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_2 - ОСОБА_3,договір прощення боргу від 11 вересня 2013 року є нікчемним із підстав передбачених п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки банк відмовився від своїх майнових вимог до відповідача.

Разом із тим, судова колегія не може погодитись із позивачем в частині застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч.1,4,5 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Таким чином, виходячи із системного аналізу наведених норм ЦК України правовим наслідком нікчемного правочину є повернення сторін до попереднього стану, який існував на день його укладення.

На час укладення договору прощення боргу, між сторонами цього договору існували договірні відносини за кредитним договором від 08.08.2007р.

РішеннямСвятошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року суду був визначений розмір кредитної заборгованості в сумі 422 773,73 грн. Також встановлено, що боржник ОСОБА_2 - ОСОБА_3.,частково погасив заборгованість у розмірі 200 000 грн. Тобто у ОСОБА_2 - ОСОБА_3,перед ПАТ «КБ «Актив-Банк» існувала заборгованість у розмірі 25 706,76 доларів США.

Оскільки пунктом 1.19 Положення регламентовано, що Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами, визначеними у пункті 1.18 цієї глави, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням, а за договором прощення боргу відповідачу від 08.08.2007 р., не передавались будь які кошти, вказана норма не може бути застосована до виниклих правовідносин і на підставі неї з відповідача не може бути стягнуто 25 706,76 доларів США.

Проведення такого стягнення суперечить вимогам ст.216 ЦК України, п. 1.19 Положення, оскільки вказані кошти боржник має сплатити банку на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2010 рокуі у випадку задоволення позову буде проведене подвійне стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Оскільки рішення суду першої інстанції не відповідає наведеним вимогам закону, оскільки воно не містить в собі мотивів з яких виходив суд відмовляючи у позов судова колегія вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - банк» задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - банк» до ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді