Ухвала суду № 57676649, 10.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/153/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.05.2016 Справа № 908/5768/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі, про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 р. у справі №908/5768/15.

за позовом Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж, м. Мелітополь Запорізької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі, м. Мелітополь Запорізької області,

про стягнення 1 518 582,82 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №81 від 31.12.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №39 від 14.01.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.01.2016р. у справі №908/5768/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі (вул. Луначарського, 61, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ідентифікаційний код 05541114) на користь Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж (вул. Луначарського, 106, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, р/р 2600111111136 у філії Запорізьке РУ ПАТ КБ Приватбанк, МФО 313399) 108167,03 грн. (сто вісім тисяч сто шістдесят сім грн. 03 коп.) пені, 79147,02 грн. (сімдесят девять тисяч сто сорок сім грн. 02 коп.) 3% річних, 1152452,88 грн. (один мільйон сто пятдесят дві тисячі чотириста пятдесят дві грн. 88 коп.) інфляційних втрат та 20096,50 грн. (двадцять тисяч девяносто шість грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору. Відстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016р. у справі № 908/5768/15 строком до 01.05.2016 р.

05.02.2016р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/5768/15 від 18.01.2016р. видано відповідний наказ.

27.04.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 р. у справі №908/5768/15 строком на шість місяців.

Необхідність надання відстрочки відповідач обґрунтовує складним фінансовим становищем та недостатністю коштів для виконання рішення суду, оскільки відповідач є товариством, основною діяльністю якого є надання послуг з централізованого опалення мешканців м. Мелітополя. Значна більшість споживачів державні підприємства та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розрахуватися за отримані послуги. Станом на 01.04.2016р. заборгованість споживачів складає 41526963,75 грн. Також відповідач має заборгованість по невиплаченій заробітній платі та податків у розмірі 4287987,91 грн. Майже 92% коштів примусово стягується за природний газ та штрафні санкції на користь НАК «Нафтогаз України».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2016р. прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.05.2016р.

В судовому засіданні 10.05.2016р. були присутні представники позивача та відповідача, за заявою яких фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні надав відзив на заяву про відстрочку виконання рішення, у якому не погодився з відстрочкою. Посилається на те, що боржником не застосовано жодних засобів по виконанню рішення суду, а також на те, що позивач теж знаходиться в скрутному фінансовому становищі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлену заяву про відстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи та заяви, заслухавши пояснення представників, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відстрочку з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктами 7.1.2 та 7.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення відповідач посилається на відсутність коштів та скрутний фінансовий стан.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження свого фінансового стану відповідачем надано звіт про фінансові результати за 2015 рік, баланс станом на 31.12.2015р. Також відповідачем надано довідку про стан заборгованості по невиплаченій заробітній платі та податкам станом на 01.04.2016р., довідку про рух коштів за перший квартал 2016р., а також постанови про накладення арешту коштів боржника.

З вищевказаних документів вбачається, що відповідач має збиток в розмірі 5172 тис. грн., що підтверджується звітом про сукупний дохід за 2015р., а згідно звіту про фінансовий стан на 31.12.2015р. нерозподілений прибуток на кінець звітного періоду склав 30159 тис. грн.

Як зазначив відповідач у заяві про відстрочку виконання судового рішення, Державною виконавчою службою України неодноразово накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках ТОВ «Мелітопольські теплові мережі». Даний факт відповідачем підтверджено постановою про арешт коштів боржника від 04.02.2016р. ВП №42771610 та від 04.02.2016р. ВП №46994227. Згідно довідки про рух коштів за перший квартал 2016р. майже 92% коштів примусово стягується за природний газ та штрафні санкції на користь НАК «Нафтогаз України».

Арешт банківських рахунків відповідача призводить до невиплати заробітної плати працівникам та до несплати податків та відрахувань до пенсійного фонду України. Відповідно до наданої відповідачем довідки станом на 01.04.2016р. заборгованість по невиплаченій заробітній платі та податків складає 4287987,91 грн.

Враховуючи викладене, у відповідача відсутні кошти для виконання рішення суду в повному обсязі на даний час.

За приписами ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 виконання всіма субєктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обовязковість виконання судових рішень є обовязковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невідємна частина судового розгляду. У рішенні від 17.05.2005 р. у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обовязком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду, яке набрало законної сили, є обовязковим до виконання та має бути виконане.

У заяві про відстрочку виконання рішення відповідач просить суд відстрочити виконання рішення строком на шість місяців. Разом з тим, відповідач не обґрунтував і документально не підтвердив необхідність надання відстрочки саме на шість місяців, а суд не вбачає необхідності в наданні відповідачу відстрочки виконання рішення саме строком на шість місяців.

Враховуючи досліджені судом докази на підтвердження майнового стану відповідача та інші обєктивні обставини, що перешкоджають виконанню рішення суду в повному обсязі на даний час, з урахуванням існуючого фінансового стану боржника, значного розміру стягнутого у справі боргу, враховуючи інтереси стягувача, а також раніше вже надану відстрочку строком до 01.05.2016 р. суд дійшов висновку частково задовольнити заяву боржника про надання відстрочки виконання рішення строком на три місяці.

Відстрочка виконання рішення сприятиме як відновленню господарської діяльності, так і можливості отримання боргу позивачем.

Суд також розяснює, що розгляд даної заяви не позбавляє відповідача права за наявності відповідних виняткових обставин та належних доказів на звернення до суду в порядку ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 р. у справі №908/5768/15 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016р. у справі №908/5768/15 про стягнення 108167,03 грн. (сто вісім тисяч сто шістдесят сім грн. 03 коп.) пені, 79147,02 грн. (сімдесят девять тисяч сто сорок сім грн. 02 коп.) 3% річних, 1152452,88 грн. (один мільйон сто пятдесят дві тисячі чотириста пятдесят дві грн. 88 коп.) інфляційних втрат та 20096,50 грн. (двадцять тисяч девяносто шість грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору строком на три місяці - до 10.08.2016 р.

Суддя Т.В.Мойсеєнко