Ухвала суду № 57672208, 11.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/242/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

11 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Борисюк Л.П.

Собківа Я.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Музею історії міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Музею історії міста Києва про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся до суду з позовом до Музею історії міста Києва про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Музею історії міста Києва (код 05534195) за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі міста Києва шляхом відключення джерел електроспоживання, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері Музею історії міста Києва за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Музей історії міста Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Управлінням з надзвичайних ситуацій у Шевченківському районі Головного управління Державної надзвичайної служби України у місті Києві, на підставі наказу від 19.11.2015 року №93 та посвідчення на перевірку від 03.12.2015 року №541, проведено перевірку додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб Музейно виставкового центру «Музей історії України» (місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 7).

За результатами вказаної перевірки Управлінням з надзвичайних ситуацій у Шевченківському районі Головного управління Державної надзвичайної служби України у місті Києві складено Акт від 21.12.2015 року №363, в якому зафіксовано ряд порушень, виявлених під час здійснення останньої:

- на підприємстві з високим ступенем ризику не створено пожежно-технічну комісію згідно з п.1.1 Типового положення про пожежно-технічну комісію, затвердженого наказом МНС від 20.05.2009 року №347;

- керівником підприємства не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;

- не наданий акт прийняття в експлуатацію об'єкту згідно з ПКМУ від 13 квітня 2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», або декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, згідно з п.1 ПКМУ від 05.06.2013 № 440 «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки»;

- посадові особи та працівники підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створена добровільна пожежна дружина згідно з п.8 Порядку функціонування добровільної пожежної охорони, затвердженого ПКМУ від 17.07.2013 № 564;

- на підприємстві не встановлено терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітропроводів , фільтрів, обладнання вентиляційних систем, та не визначено порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення пожежі або аварії;

- для кожного приміщення об'єкту не розроблені та не затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

- до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників;

- не надано журнал проведення протипожежних інструктажів;

- не надано акти прийняття виконаних робіт з монтажу протипожежних дверей складських (підсобних) приміщень, електрощитових, серверної, венткамери, фондосховища згідно з п.12.4 наказу МНС від 29.09.2011 № 1037 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення»;

- двері складського (підсобного) приміщення № 126 не замінено на протипожежні дверні блоки 2-го типу ЕІ 30 згідно з п.2.14 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- ліфтова шахта не відділена протипожежними дверми або протипожежним екраном (завісою) 2-го типу, що автоматично зачиняє дверні прорізи ліфтових шахт під час пожежі на 4, 3, 2 поверхах згідно з п.4.31 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- двері сходових кліток не обладнані пристроями для самозачинення дверей та не ущільненні в притулах згідно з п.5.20 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- на шляхах евакуації сходові марші (клітина СК1) з різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу згідно з п. 5.30 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- з 4, 3-го поверху 2-й евакуаційний вихід до зовнішньої сходової клітини П2 захаращений сторонніми матеріалами;

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції (протипожежної перешкоди) за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати тепло ізолювальної спроможності);

- в евакуаційних виходах (з 4,3,2-го поверху до сходової клітини СК1 та до зовнішньої сходової клітини П2; з приміщень каси, охорони та серверної до холу) влаштовано пороги, які мають висоту більш як 5 см. та перешкоджають вільній евакуації людей згідно з п. 5.29 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- в об'ємі сходової клітини СК 1 між 3 та 4 поверхами влаштовано двері, які при відкриванні перешкоджають вільній евакуації людей;

- висота у просвіті евакуаційних виходів (дверей) з 4-го поверху вцілому, з приміщень 3-го, 2-го поверхів до сходової клітини СК1 менша за 2,0 м згідно з п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- ширина евакуаційних виходів (дверей) з 4-го, 3-го, 2-го поверхів до зовнішньої сходової клітини П2 менше 0,8 м згідно з п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- допускається захаращування шляхів евакуації з 4-го поверху до сходової клітини СК 2. меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- на 1-му поверсі під сходовою клітиною допускається улаштування гардеробу, вішалок для одягу;

- у сходовій клітині СК1 на кожному поверсі відсутні фрамуги, що відчинняються, площею не менше 1,2 м2 на поверх згідно з п.9.2.1 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення» та п.5.46 ДБН В. 1.1 -7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- не надано акт проведення прихованих робіт по прокладанню проводів .(кабелів);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- під час експлуатації вентиляційних систем допускається зберігання в камері (приміщення № 411) різних матеріалів та устаткування;

- в приміщенні охорони допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- допускається використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок;

- електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння;

- не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (проводиться не рідше одного разу на шість місяців);

- не проведено розгортання та згортання пожежних рукавів (не рідше одного разу на шість місяців);

- не надано (не укладено) договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту;

- тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання згідно з п.5.8 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- на об'єкті відсутній журнал обліку вогнегасників згідно з п.3.5 та п.3.16.4 наказу МНС від 02.04.2004 № 152 «Про затвердження Правил експлуатації вогнегасників»;

- приміщення не забезпечені нормативною кількістю вогнегасників згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом МНС від 02.04.2004 № 151;

- на 3-му та 1-му поверхах доступ до пожежних кран-комплектів захаращений;

- не надано акти ввода в експлуатацію автоматичної пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень згідно з ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та наказу МНС від 29.09.2011 № 1037 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення»;

- не надано акт ввода в експлуатацію автоматичної системи пожежогасіння в серверній та фондосховищі згідно з ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та наказу МНС від 29.09.2011 № 1037 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення» (а.с.23-24).

Вважаючи вказані порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, вчинені відповідачем, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 70 вказаного Кодексу, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 18 КАС України визначено, що адміністративні справи про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до ч. 12 ст. 183-2 КАС України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.

З наведених норм права вбачається, що заходи реагування у вигляді зупинення роботи підприємства застосовуються у разі встановлення порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. Такі заходи застосовуються до усунення відповідних порушень.

За таких обставин, адміністративний суд, розглядаючи позов центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, зобов'язаний перевірити наявність порушень, про які зазначено у позові, станом на день винесення рішення.

Судом встановлено, що вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про застосування заходів реагування були обґрунтовані наявністю ряду порушень, які зафіксовані в Акті перевірки від 21.12.2015 року №363. Вказані порушення створюють небезпеку для життя та здоров'я людей.

Відповідач вважає, що на час розгляду та вирішення даної справи в суді апеляційної інстанції Музеєм Історії міста Києва усунуто частину порушень, виявлених в ході перевірки 21.12.2015 року, а зазначені позивачем порушення самі по собі не створюють загрози для життя і здоров'я людей, а тому не можуть бути підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи Музею Історії міста Києва (Код 05534195», за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі міста Києва.

Однак, колегія суддів з огляду на кількість поверхів, площу будівлі та спосіб її використання вважає, що встановлені інспекцією порушення створюють небезпеку для життя і здоров'я людей.

Своєчасне виявлення та сповіщення людей про виникнення пожежі в окремому приміщенні має вирішальне значення для їх безпеки.

Так, відсутність правильно облаштованого приміщення та оперативної інформації про виникнення пожежі створює небезпеку у вигляді задимлення приміщень, поширення вогню та збільшення площі горіння.

Несвоєчасне проведення евакуації через відсутність інформації про пожежу може призвести до знищення чи непридатності до використання шляхів евакуації.

Посилання апелянта на те, що більшість виявлених під час зазначеної перевірки порушень або взагалі не мали місця та у процесі її проведення перевіряючими не з'ясовувалися, а ті, які були дійсно встановлені станом на момент розгляду справи судом усунуті, оскільки вказані належними та допустимими доказами не підтверджено.

Відповідачем не надано доказів в спростування виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної і техногенної безпеки.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Музею історії міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

Повний текст ухвали виготовлено 12.05.2016 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Собків Я.М.

Борисюк Л.П.