Постанова № 57671738, 05.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 травня 2016 р. справа № 820/6/16

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

суддів - Мар'єнко Л.М., Нуруллаєва І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника відповідачів - Ткаченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Харківській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Укртрансінспекції у Харківській області з проведення 27.10.2015 перевірки позивача з питань додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень позивачем пасажирів автомобільним транспортом та складання й зазначення в акті від 27.10.2015 висновків про допущені порушення;

- скасувати винесений щодо позивача припис Управління Укртрансінспекції у Харківській області від 16.12.2015 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій щодо проведення перевірки позивача та складання акту з висновками про допущені порушення, оскільки наказ про затвердження графіку перевірок, направлення та акт підписані неуповноваженою особою. Також посилається на безпідставність висновків відповідача викладених в акті перевірки, оскільки не зазначено конкретних порушень та доказів вчинення встановленого порушення.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 05.05.2016 не прибув, надав письмові пояснення, в яких просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідачів проти позовних вимог заперечував посилаючись на надані до суду письмові заперечення та зазначив, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27.10.2015 на підставі наказу заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Харківській області від 23.10.2015 № 01-08/92 "Про затвердження графіку рейдових перевірок" та направлення від 26.10.2015 № 028103, посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Харківській області проведено перевірку транспортного засобу БАЗ 22154 номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.

Проведеною перевіркою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме: водій не видав 10 пасажирам квитки, чим порушив п. 147 Постанови КМУ № 176 від 18.02.1997, про що складено акт від 27.10.2015.

16 грудня 2015 року на підставі вищевказаного акту перевірки від 27.10.2015, Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області винесено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким запропоновано позивачу вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у строк до 30.12.2015 відповідно до вимог чинного законодавства на автомобільному транспорті.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Укртрансінспекції у Харківській області з проведення 27.10.2015 перевірки позивача з питань додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень позивачем пасажирів автомобільним транспортом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567), рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно пунктів 14, 15, 16, 19 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення.

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансінспекція", та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Пунктом 36 Порядку № 1567 встановлено, що посадові особи мають право проводити перевірку транспортного засобу, у тому числі з його зупиненням, згідно із направленням на перевірку.

Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що перед проведенням планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання керівник органу державного контролю видає наказ про проведення перевірки, підписує та скріплює печаткою органу державного контролю направлення на перевірку, яке оформляється за формою згідно з додатком 1.

Судом встановлено, що наказ Управління Укртрансінспекції у Харківській області від 23.10.2015 № 01-08/92 "Про затвердження графіку рейдових перевірок" та направлення від 26.10.2015 № 028103 підписані заступником начальника Управління ОСОБА_3

У поданих письмових запереченнях та у судовому засіданні представник відповідачів зазначила, що з червня 2014 року посада начальника Управління є вакантною, а відповідно до посадових обов'язків, в разі відсутності начальника Управління, заступник начальника Управління виконує його обов'язки. Даний факт підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою ОСОБА_3, заступник начальника Управління, є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Суд зазначає, що відповідно до наданої представником відповідачів виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Управління Укртрансінспекції у Харківській області був ОСОБА_4.

Доказів виконання заступником начальника Управління Укртрансінспекції у Харківській області ОСОБА_3 обов'язків керівника відповідачем до суду не надано, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що наказ Управління Укртрансінспекції у Харківській області від 23.10.2015 № 01-08/92 "Про затвердження графіку рейдових перевірок" та направлення від 26.10.2015 № 028103 підписані не уповноваженою особою.

Крім того, відповідно до пункту 38 Порядку № 1567 посадові особи зобов'язані під час проведення перевірки пред'являти службове посвідчення та направлення на перевірку.

Допитаний у судовому засіданні 05.05.2016 в якості свідка водій автобуса ОСОБА_5, повідомив суду, що 27.10.2015 до автобусу, яким він керував, увійшла особа, яка повідомила що він є працівником Управління Укртрансінспекції у Харківській області. На той момент у автобусі були відсутні пасажири. Зазначена особа, не пред'явивши посвідчення та направлення на перевірку почала проведення перевірки.

Допитаний у судовому засіданні 05.05.2016в якості свідка старший державний інспектор ОСОБА_6, який 27.10.2015 проводив рейдову перевірку транспортного засобу, що належить позивачу, зазначив, що деталей проведення перевірки він вже не пам'ятає.

Отже, під час судового розгляду справи ані відповідачем, ані допитаним у судовому засіданні перевіряючим не доведено факт пред'явлення під час перевірки транспортного засобу позивача 27.10.2015 службових посвідчень та направлення на перевірку.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій Управління Укртрансінспекції у Харківській області з проведення 27.10.2015 перевірки позивача з питань додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень позивачем пасажирів автомобільним транспортом, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Управління Укртрансінспекції у Харківській області зі складання й зазначення в акті від 27.10.2015 висновків про допущені порушення, суд зазначає наступне.

Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У пункті 22 Порядку № 1567 визначено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем дії щодо складання акту від 27.10.2015 перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 здійснені у межах повноважень та у спосіб, передбачені Порядком № 1567.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Він містить суб'єктивні висновки особи, яка його склала, щодо виявлених порушень.

Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що акт перевірки (висновки акту) не містить владних управлінських приписів щодо позивача та не породжує для нього жодних правових наслідків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, рішення про накладення санкцій, тощо), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині про визнання протиправними дій Управління Укртрансінспекції у Харківській області зі складання й зазначення в акті від 27.10.2015 висновків про допущені порушення.

Щодо позовних вимог про скасування винесеного відносно позивача припису Управління Укртрансінспекції у Харківській області від 16.12.2015 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції чинній на момент проведення перевірки) водій автобуса зобов'язаний виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса.

Згідно пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 (далі - Правила № 176), перевізник зобов'язаний забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів.

Пунктом 147 Правил № 176 визначено, що водій автобуса зобов'язаний виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації автобуса; продавати квитки пасажирам до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках.

Як вже встановлено судом проведеною 27.10.2015 перевіркою посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Харківській області виявлено порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме: водій не видав 10 пасажирам квитки, чим порушив п. 147 Постанови КМУ № 176 від 18.02.1997, про що складено акт від 27.10.2015.

16 грудня 2015 року на підставі вищевказаного акту перевірки від 27.10.2015, Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області винесено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким запропоновано позивачу вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у строк до 30.12.2015 відповідно до вимог чинного законодавства на автомобільному транспорті.

У судовому засіданні 05.05.2016 судом допитано в якості свідка водія автобуса ОСОБА_5, який повідомив суду, що 27.10.2015 до автобусу, яким він керував, увійшла особа, яка повідомила що він є працівником Управління Укртрансінспекції у Харківській області. На той момент у автобусі були відсутні пасажири. Зазначена особа, не пред'явивши посвідчення та направлення на перевірку почала проведення перевірки, та дослідивши квитки наявні у автобусі та журнал, якому водій записує пасажирів встановили, що водій не видав 10 пасажирам квитки. З цього приводу ОСОБА_5 зазначив, що можливо він не видав квитки пасажирам, проте встановити це не виявилось можливим, оскільки на той час пасажирів в автобусі вже не було.

Також, у судовому засіданні 05.05.2016 судом допитано в якості свідка старшого державного інспектора ОСОБА_6., який 27.10.2015 проводив рейдову перевірку транспортного засобу, що належить позивачу. З приводу проведеної перевірки свідок зазначив, що деталей проведення перевірки він вже не пам'ятає. На питання представника позивача щодо того, яким саме чином перевіряючими встановлено зазначене в акті порушення, свідок ОСОБА_6 зазначив, що скоріш за все він порахував їх, проте як саме, він також не пам'ятає.

Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, під час судового розгляду справи судом не встановлено та відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт. Крім того, перевіряючий, допитаний у якості свідка також не зміг повідомити суду яким саме чином встановлені порушення, зазначені в акті від 27.10.2015.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем 27.10.2015 вимог законодавства про автомобільний транспорт, а отже і винесений на підставі акту від 27.10.2015 припис підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині - задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладені обставини справи суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 в частині вимог про визнання протиправними дій Управління Укртрансінспекції у Харківській області з проведення 27.10.2015 перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 27.10.2015 та скасування припису Управління Укртрансінспекції у Харківській області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 16.12.2015, винесений відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Відповідно до частини 1 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати, пов'язані із залученням свідка ОСОБА_5 у вигляді оплати проїзду на загальну суму 119,74 грн, що підтверджується залученими до матеріалів справи чеками.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансінспекції у Харківській області судових витрати в загальній сумі 1094,14 грн (974,40 грн - судовий збір, 119,74 - витрати, пов'язані із залученням свідка).

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Харківській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій та скасування припису - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Укртрансінспекції у Харківській області з проведення 27.10.2015 перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 27.10.2015.

Скасувати припис Управління Укртрансінспекції у Харківській області щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 16.12.2015, винесений відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (63700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансінспекції у Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, Держпром, 6 під'їзд, буд. 5, поверх 7, кімн. 42, код ЄДРПОУ 38277424) судові витрати в загальній сумі 1094 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн 14 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 11 травня 2016 року.

Головуючий суддя Р.В. Мельников

Судді Л.М. Мар'єнко

І.С. Нуруллаєв