Постанова № 57671095, 28.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2016 року 810/491/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Вітал Трейд» до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Вітал Трейд" (далі - позивач або ПП «Вітал Трейд») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2016/000004/2 від 14.01.2016; визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205020006/2016/00002.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додані усі документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно з переліком, визначеного Митним кодексом України. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою позивачем митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про коригування їх митної вартості та картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

За наведених обставин, позивач вважає рішення митного органу незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлені факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскільки надані позивачем документи містили суперечливі відомості, неточності та неповну інформацію, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 20.04.2016, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

20 квітня 2016 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Вітал Трейд» (ідентифікаційний код 36999810, місцезнаходження: 07541, Київська область, м. Березань, вул. Будівельників, буд. 30) зареєстроване як юридична особа 01.09.2010, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1 352 102 0000 000429.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2016 між продавцем - JUS Julita Religa - Rudzka (м. Цендровиць, Польща) та покупцем ПП «Вітал Трейд» укладений договір поставки №01/2016, за умовами якого продавець зобов'язувався виготовити і передати свіжі фрукти, а покупець - прийняти і оплатити товар у кількості і у терміни, обговорені сторонами відповідно до накладної та умов Договору. (т.1, а/с 15-18)

Сторони домовились, що попередня загальна сума контракту становить 500 000 PLN. Відповідно до пункту 1.2 Договору, асортимент товару, його ціна та вартість, а також терміни поставки вказуються в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору розрахунки за товар здійснюються в Польських Злотих (PLN), відповідно до цін, вказаних в PLN в додатках до договору. Ціна містить у собі вартість товару, а також його пакування.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4 Договору покупець зобов'язується провести повну оплату за отриманий товар шляхом банківського переказу коштів на рахунок Продавця відповідно до виставленого рахунку протягом 30 днів від дня відвантаження товару.

Відповідно до пункту 3.5 Договору продавець зобов'язується передати покупцеві товарні накладні, сертифікат походження з обов'язковим позначенням про Польське виробництво товару; сертифікат якості міжнародного зразка та CMR.

06 січня 2016 року між ПП «Вітал Трейд» (покупець) та JUS Julita Religa - Rudzka (продавець) був підписаний додаток №1 до договору поставки №01/2016, в якому сторони визначили асортимент товару, ціну за одиницю товару, вимоги до якості товару та вид пакування. (т.1, а/с 19).

13 січня 2016 року позивачем було пред'явлено до митного оформлення на Волинській митниці ДФС товар за кодом 08083090 - груша свіжа та товар за кодом 08081080 - яблуко свіже.

З метою проведення митного оформлення товару позивачем до Волинської митниці ДФС була подана митна декларація від 13.01.2016 №205020006/2016/000176 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту) (т.1, а/с 20-22).

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення, позивачем разом із вказаною митною декларацією були подані: договір поставки №01/2016 від 06.01.2016 (а.с. 15-18); додаток №1 до договору від 06.01.2016 (а.с. 19); інвойс від 11.01.2016 №12/01/2016 (а.с. 53); міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 11.01.2016 №0011059 (а.с. 57); довідку про транспортні витрати від 11.01.2016 №1 (а.с. 54); сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 №PL/MF/AK0171964 від 11.01.2016 (а.с. 55); сертифікат якості №8231.67.51.2016 від 11.01.2016 (а.с. 56).

Оскільки документи, які подані для підтвердження митної вартості не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, зокрема, були відсутні документи, передбачені п.1.1, п.2.1, п.3.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016 посадовою особою Волинської митниці ДФС було запропоновано декларанту додатково подати копію декларації країни відправлення; специфікацію (згідно з п.2.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016); замовлення на виготовлення партії товару (згідно з п.3.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016); товарну накладну (згідно з п.1.1 Контракту №01/2016 від 06.01.2016); висновок спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики; виписку з бухгалтерської документації; договір на перевезення оцінюваного товару та інші транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На виконання вказаних вимог митного органу позивачем додатково подано: прайс-лист виробника товару №б/н від 01.01.2016 (а.с. 64); договір про перевезення №1 від 06.01.2016 (а.с. 65); експертний висновок торгово-промислової палати №ц-14 від 12.01.2016 (а.с. 66); лист-замовлення №5/2 від 06.01.2016 (а.с. 68) та копія митної декларації країни відправлення №16PL44401E0003345 від 11.01.2016 (а.с. 67).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Волинською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000004/2 від 14.01.2016, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів (а.с.26-27) та складено картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205020006/2016/00002 (а.с. 28).

Позивач на підставі частини сьомої статті 55 Митного кодексу України здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 13.01.2016 №205020006/2016/000176. Випуск товарів здійснювався за митною декларацією від 14.01.2016 №205020006/2016/000217 (а.с. 23-25).

Не погоджуючись з визначеною відповідачем митною вартістю товарів, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 Митного кодексу України.

За нормами статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У частині п'ятій цієї ж статті вказано, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Як вбачається з графи 44 митної декларації 13.01.2016 №205020006/2016/000176, позивачем були подані всі документи, перелік яких наведений у положеннях статті 53 Митного кодексу України.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частини третя та четверта статті 53 Митного кодексу України).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15. Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, данні висновки мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відтак, митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2014 року у справі № К/800/52404/13 також зазначено, що праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

За переконанням суду, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з цим, відповідач під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, як доказ наявності підстав для витребування у позивача додаткових документів та у подальшому для прийняття оскаржуваних рішень, про те, що декларантом не надано документів, оформлення яких передбачено п.1.1 (товарна накладна), п.2.1 (специфікація) та п.3.1 (замовлення на виготовлення товару) Контракту №01/2016 від 06.01.2016, оскільки позивачем до митного оформлення був наданий додаток №1 від 06.01.2016 до Договору поставки №01/2016 в якому визначені асортимент товару, ціна товару, сорт та вид пакування. Отже, наявна у зазначеному додатку інформація містить всі відомості для підтвердження заявленої декларантом митної вартості.

Суд також не погоджується з висновком відповідача про заниження митної вартості, який ґрунтується на ненаданні позивачем на вимогу митного органу виписки з бухгалтерської документації з огляду на те, що відповідно до п.4.3 контракту №01/2016 оплата за товар здійснюється покупцем протягом 30 днів від дня відвантаження товару. Тобто на дату митного оформлення товару у позивача був відсутній обов'язок щодо його сплати, а відповідно у бухгалтерській звітності ПП «Вітал Трейд» не було і не могло бути змін за результатами господарської операції з JUS Julita Religa - Rudzka.

Отже, посилання відповідача на необхідність надання позивачем виписки з бухгалтерської документації є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать умовам контракту.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно неповноти дослідження вартості товару в експертному висновку торгово-промислової палати №Ц-14 від 12.01.2015 через неврахування експертом того факту, що ціна яблук та груш залежить від їх калібру з огляду на наступне.

Так, в зазначеному експертному висновку експертом була встановлена ціна за свіжі яблука ІІ сорту у розмірі 1,00 PLN/кг та ціна за свіжі груші ІІ сорту у розмірі 2,00 PLN/кг. Разом з цим, експертом були враховані сорти як яблук, так і груш, умови поставки (EXW-Cendrowice (Польща), проаналізовані інтернет-джерела, що може свідчити про повноту дослідження та врахування всіх вихідних даних для формування вартості товару та безпідставність висновків відповідача про неповноту дослідження вартості товару експертом.

Суд також звертає увагу, що зазначений висновок має рекомендаційний характер і повинен оцінюватись у сукупності з іншими матеріалами.

Крім цього, митний орган у рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що у наданій позивачем заявці-договорі №1 відсутня інформація щодо перевізника та фактичного виконавця робіт, оскільки згідно даних CMR перевізником є ПП ОСОБА_1, в той час як довідка транспортних витрат видана ТОВ «Айс Тек».

Однак, суд не вбачає у даному факті ознак, які будь-яким чином вплинули на числові значення митної вартості товару так як у заявці-договорі №1 на перевезення вантажу, укладеній між ПП «Вітал Трейд» (Замовник) та ТОВ «Айс тек» (Виконавець) передбачений обов'язок виконавця здійснити перевезення вантажу за маршрутом Груєць-Ягодин-Київ. Вартість перевезення - 22 000,00 грн.

Пунктом 6 наведеної заявки-договору зазначено ідентифікуючі дані автомобіля та прізвище водія, який буде здійснювати перевезення.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що не надав зазначені документи відповідачеві, оскільки запит на отримання додаткових документів не містив такої вимоги. Разом з цим матеріали справи містять договір про надання транспортно-експедиційних послуг №112 від 06.01.2016, укладений між ТОВ «Айс тек» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.109-114), заявку на транспортно-експедиційне обслуговування №2 від 06.01.2016 (а.с.115).

Окрім цього, позивач на підтвердження транспортних витрат надав до суду рахунок на оплату №23 від 15.01.2016 (а.с.118), акт надання послуг №23 від 15.01.2016 (а.с.119) та платіжне доручення №645 від 04.02.2016 (а.с.116).

Щодо твердження митного органу про допущення позивачем помилки при розрахунку транспортних витрат, у зв'язку з тим, що вартість перевезення свіжої груші має складати 4321,9332 грн., а не 4317,8144 грн., а вартість перевезення свіжих яблук має становити 3351,0667 грн., а не 3355,1856 грн. суд зазначає таке.

Згідно з довідкою про транспортні витрати від 11.01.2016 № 1, виданою перевізником - ТОВ «Айс тек», за перевезення товару автомобілем державний реєстраційний номер 26177ТА та причепом 10730ТН від м. Груєць (Польща) до МПП Ягодин (271 км) позивачеві необхідно сплатити грошові кошти у розмірі 7 673,00 грн.

Під час розгляду справи митний орган не заперечував що загальна вартість витрат позивача на транспортування як груш так і яблук від м. Груєць (Польща) до МПП Ягодин загалом становить саме цю суму.

У зв'язку з чим висновки митного органу про те, що у наданих декларантом до митного оформлення документах є розбіжності у вартісних показниках витрат на транспортування товару не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо твердження відповідача стосовно не включення позивачем до складу митної вартості товару витрат на завантаження товару суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що поставка товарів здійснювалась на умовах EXW-Cendrowice, Польща, згідно Інкотермс 2010, що підтверджується додатком №1 до договору поставки №01/2016 від 06.01.2016 (а.с. 19).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін «франко-завод» (EXW) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Представником позивача до суду була надана довідка від 18.04.2016, видана JUS Julita Religa - Rudzka про те, що ціна товару, що визначена в інвойсі №12/01/16 від 06.01.2016 включає вартість навантажувальних робіт та такі роботи додатковій оплаті не підлягають.

Крім цього, представником позивача до суду була надана довідка №131 від 14.04.2016 про те, що ПП «Вітал Трейд» окремо не оплачувало та не має жодних зобов'язань з оплати послуги з навантаження товару, що переміщувався на митну територію України на підставі CMR №0011059 та який зазначений у митній декларації №205020006/2016/000217 від 14.01.2016 (№205020006/2016/000176 від 13.01.2016), тобто вартість навантаження включена до вартості товару та здійснювалось JUS Julita Religa - Rudzka.

Отже, посилання відповідача на необхідність надання позивачем доказів щодо навантаження товару є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать умовам поставки та контракту. Водночас судом встановлено, що ні під час проведення консультації, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган не повідомив позивача про наявні у нього сумніви з приводу оплати та/або наявності зобов'язань з оплати послуги з навантаження товару.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що у митного органу були відсутні підстави витребувати додаткові документи, перелік яких наведений у частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а12.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містить обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів Приватного підприємства «Вітал Трейд» - за ціною договору.

При цьому, безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.

Разом з цим, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ПП «Вітал Трейд» митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться у матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, а поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, тому це рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки жодних клопотань з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2016/000004/2 від 14.01.2016, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205020006/2016/00002.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 28.04.2016