Ухвала суду № 57670825, 13.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 травня 2016 р. Справа №804/2618/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса» про накладення арешту на кошти платника податків на рахунках у банках, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса» (код ЄДРПОУ 33005110) про накладення арешту на кошти платника податків на рахунках у банках.

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

1. Згідно пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивачем заявлена вимога про накладення арешту на кошти на рахунках підприємства у банках, проте, не зазначено реквізити таких рахунків.

Таким чином, позивачу належить уточнити позовні вимоги.

2. Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України субєкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобовязаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Надану до матеріалів адміністративного позову копію фіскального чеку від 5 травня 2016 року не можна вважати належним доказом направлення кореспонденції відповідачу у розумінні статей 70, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового звязку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

З урахуванням вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом надіслання субєктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Крім того, будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо), або третіх осіб про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.

3. Згідно частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, який на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.

При цьому, разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору до винесення рішення у справі, оскільки кошти на сплату такого судового збору відсутні.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року, 36722122, від 15 квітня 2014 року , 38331796, від 29 липня 2014 року, 39942890).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як субєкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як субєктом владних повноважень поданий до адміністративного суду позов відповідно до покладених на неї завдань та функцій.

За таких обставин, вважаю за необхідне подану заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса» про накладення арешту на кошти платника податків на рахунках у банках - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 27 травня 2016 р.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання:

- виправленого адміністративного позову із чітким викладенням позовних вимог та зазначенням реквізитів рахунків, про застосування арешту коштів на яких вимагає позивач;

- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (квитанція про направлення із описом вкладення, тощо);

- документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1378 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у пятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1