Постанова № 57670823, 21.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 р. Справа № 804/17643/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріДраготі С.А. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_4 Горобець К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особаи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогами: визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0018511703 від 17.09.2014 року.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки Акту перевірки про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. необґрунтовані та недоведені, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення №0018451703 від 16.09.2014 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 донараховано податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 37729,07грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 9432,27грн. є неузгодженим, оскільки сума грошового зобов'язання, яка виступає базою нарахування єдиного соціального внеску є неузгодженою та оскаржуються позивачем у судовому порядку. Отже, в свою чергу, і рішення про застосування штрафних санкцій № 0018511703 від 17.09.2014 року є передчасним, незаконним, таким, що суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

У судове засідання з'явився представник позивача, надав пояснення, які по своїй суті аналогічні доводам викладеним у позовній заяві. Крім цього, в обґрунтування письмових пояснень наданих суду представник позивача зазначив, що Позивач не погодившись з повідомленням-рішенням №0018451703 від 16.09.2014 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 донараховано податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 37729,07грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 9432,27грн. скористався правом його судового оскарження.

В результаті чого, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення №0018451703 від 16.09.2014 року. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року залишено без змін, рішення яким скасовано повідомлення-рішення №0018451703 від 16.09.2014 року набрало законної сили. На підставі зазначеного та того, що рішенням суду, що набрало законної сили встановлено правомірність формування позивачем податкових показників з податку на доходи фізичних осіб, що стали підставою для винесення рішення №0018511703 від 17.09.2014 року про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні доводам викладеним у письмових запереченнях в обґрунтування своєї позиції по справі зазначив, що фізичною особою-підприємцем в порушення п.177.2, п.177.3, п.177.4 ст. 177 ПК України, занижено базу оподаткування податку з доходів фізичних осіб, а саме чистий оподатковуваний дохід, який однозначно виступає базою нарахування єдиного соціального внеску за період, який перевірявся, на загальну суму 37729,07 грн., у тому числі по періодах: 2011 рік у сумі 2484,55 грн., 2012 рік у сумі 29025,51 грн., 2013 рік у сумі 6219,01 грн., що призвело до порушення позивачем п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 та ч.3 ст.7, п.1 ч.2 ст.6, ч.2 п.4 ст.6 ч.2 ст.9 ст.25, 11 п.3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у період, що перевірявся, на загальну суму 98744,50 грн., у тому числі по періодах: 2011 рік у сумі 15463,59 грн., 2012 рік - 49883,07 грн., 2013 рік - 33397,84 грн.;

Зазначені порушення зафіксовано податковим органом у акті про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. №972/04-67-17-03/НОМЕР_2 від 21.08.2014 р. На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення - рішення №0018451703 від 16.09.2014 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 донараховано податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 37729,07грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 9432,27грн та рішення №0018511703 від 17.09.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску, відповідно до якого донараховано 96378,25 грн. єдиного внеску та застосовано штрафні санкції в розмірі 8859,43 грн.

Рішення про застосування штрафних санкцій до відповідача повністю відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області додержані всі вимоги правових норм, які регулюють порядок його прийняття, рішення узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, отже, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 21.07.2014 року №459, про проведення документальної планової перевірки та плану -графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2014 року, ОСОБА_6 - заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська, керуючись п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 з урахуванням ст.191 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

В ході перевірки було встановлено відхилення (заниження) у 2011-2013рр. сум доходу на який нараховується єдиний внесок за ставкою 34,7%, з урахуванням максимальної величини та безпідставного заниження сум єдиного внеску при заповненні звіту за відповідний період, за рахунок не нарахування позивачем єдиного внеску з причини не надання звітів, також у зв'язку з заниженням сум чистого оподаткованого доходу внаслідок формуванням показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, не наданням позивачем первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних та документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому-передачі товару від постачальників.

Таким чином, відповідач вважає, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 порушено:

- п. 44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі;

- п. 177.2, п.177.3, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, який перевірявся, на загальну суму 37729,07 грн., у тому числі по періодах: 2011 рік у сумі 2484,55 грн., 2012 рік у сумі 29025,51 грн., 2013 рік у сумі 6219,01 грн.;

- п.2.1 розділу 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020;

- ст.51 , п.70.16 ст.70, п.п. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України;

- п.57.1 ст.57, п.п.171.1 ст.171, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок з доходів найманих працівників в сумі 829,30 грн.;

- п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 та ч.3 ст.7, п.1 ч.2 ст.6, ч.2 п.4 ст.6 ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", у результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у період, що перевірявся, на загальну суму 98744,50 грн., у тому числі по періодах: 2011 рік у сумі 15463,59 грн., 2012 рік - 49883,07 грн., 2013 рік - 33397,84 грн.;

- п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України;

- п. "а" абз.3 п.50.1 ст.50, абз. "а" п.187.1, п.185.1 ст.185, абз. "а" п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України з урахуванням статті 186 та п.198.6 ст.198, з урахуванням п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 39554,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2011 року - 33 грн., листопад 2011 року - 3385 грн., січень 2012 року - 9486 грн., лютий 2012 року - 1094 грн., березень 2012 року - 292 грн., червень 2012 року - 1358 грн., серпень 2012 року - 9750 грн., вересень 2012 року - 4533 грн., грудень 2012 року - 1209 грн., січень 2013 року - 3859 грн., лютий 2013 року - 819 грн., березень 2013 року - 2000 грн., квітень 2013 року - 1617 грн., травень 2013 року - 40 грн., липень 2013 року - 18 грн., серпень 2013 року - 28 грн., жовтень 2013 року - 33 грн.

За результатами вищезазначеної документальної планової перевірки Державною податковою інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області складено Акт перевірки №927/04-67-17-03/НОМЕР_2 від 21.08.2014 року.

16.09.2014 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі Акту перевірки №927/04-67-17-03/НОМЕР_2 від 21.08.2014 року було винесено повідомлення-рішення №0018451703, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 донараховано податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 37729,07грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 9432,27грн. Крім цього, 17.09.2014 року Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області винесено Рішення №0018511703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску, відповідно до якого позивачу донараховано 96378,25 грн. єдиного внеску та застосовано штрафні санкції в розмірі 8859,43 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодившись із вищезазначеними висновками акту перевірки скористався наданим йому правом на оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.09.2014 року №0018451703 в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі № 804/17542/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0018451703 від 16.09.2014 року, позов задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року по справі №804/17542/14- залишено без змін.

При винесені рішення апеляційна інстанція дійшла висновку, що позивачем доведено та фактично підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами, отже податковою інспекцією протиправно збільшено суму податку на доходи фізичних осіб, враховуючи, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, який вираховується як різниця між загальним оподаткованим доходом і документально підтвердженими витратами .

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини встановлені Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом в рішенні від 11 лютого 2016 року, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0018451703 від 16.09.2014 року, не потребують доказування, є встановленими і приймаються до уваги судом під час нового розгляду даної справи.

При вирішенні адміністративного спору щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018511703 від 17.09.2014 року суд враховує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 11 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч.8 ст.9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Оскільки висновок контролюючого органу про порушення позивачем п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 та ч.3 ст.7, п.1 ч.2 ст.6, ч.2 п.4 ст.6 ч.2 ст.9 ст.25, 11 п.3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" був зроблений із врахуванням висновку про заниження валового доходу у 2011-2013 рр., беручи до уваги факт визнання судом правомірність формування позивачем податкових показників з податку на доходи фізичних осіб у 2011-2013 рр., то твердження відповідача про заниження позивачем суми єдиного внеску із суми доходу за період, охоплений перевіркою, також не відповідають дійсності, з огляду на що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що рішення відповідача, яке є предметом оскарження, не відповідає критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України.

З вищевказаного слідує, що Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не доведено правомірності прийняття рішення, що оскаржуються у цій справі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018511703 від 17.09.2014р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39497010) на користь фізичної особаи-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 210, 47 грн. (двісті десять гривень сорок сім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 березня 2016 року

Суддя Р.А. Барановський