Рішення № 57668154, 12.05.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/76/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/922/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Криворотенка В. І. , Семеній Л. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 квітня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання кредитного договору припиненим у зв'язку з його виконанням,

в с т а н о в и л а :

05 січня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 15 грудня 2013 року між нею та ПАТ «ОСОБА_4 Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», шляхом підписання оферти (кредитний договір) № 85019392537 було отримано споживчий кредит для придбання побутової техніки, у сумі 6852,86 грн. зі строком користування 24 місяці.

Під час оформлення кредиту, було встановлено графік платежів, відповідно до якого визначено суми платежу (щомісячні); дати такого платежу; рахунок № 29091019392537, на який має сплачуватися заборгованість; процентну ставку за користування кредитом та, починаючи з 16.01.2015 року, комісію за обслуговування кредиту та інформаційну карту, в якій зазначено реквізити для погашення, сумарний щомісячний платіж та дату внесення коштів на рахунок.

Позивач зазначила, що повідомила працівника банку про її бажання здійснювати погашення достроково, у зв'язку з чим працівником банку було надано розрахунок сум, які необхідно сплачувати щомісяця, щоб погасити заборгованість до моменту настання сплати комісії за обслуговування кредиту (за 12 місяців).

Позивач отримала кредит та здійснювала вчасно його погашення, без порушень графіку. Перед здійсненням останнього платежу працівник банку, який приймав платіж підтвердив відсутність залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку із телефонними та письмовими зверненнями до неї працівників ПАТ «ПУМБ» з вимогою погашення заборгованості в сумі 1043,88 грн., нарахування якої вона вважає безпідставною, просила суд визнати кредитний договір (оферту) №85019392537, що укладений між нею та ПАТ «ОСОБА_4 Капітал» 15 грудня 2013 року, припиненим з 11 листопада 2014 року у зв'язку з його виконанням.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано кредитний договір (оферту) № 85019392537, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «ОСОБА_4 Капітал» від 15 грудня 2013 року, припиненим з 11 листопада 2014 року у зв'язку з його виконанням.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Доводить, що позивач була ознайомлена з реальною процентною ставкою по кредиту та повідомлена про абсолютне подорожання кредиту відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Позичальник підтвердила, що вона ознайомлена з наявними формами кредитування, умовами отримання та користування кредитом, тарифами банку і проінформована про переваги та недоліки запропонованих схем кредитування. Так, у пропозиції про укладення договору зазначено, що у випадку дострокового виконання зобовязання за кредитним договором на запит позичальника йому за результатами дострокового виконання зобовязань може бути наданий відкоригований примірний графік платежів.

Крім того зазначає, що умовами кредитного договору визначено порядок дострокового погашення кредиту, де зокрема зазначено, що позичальник звертається до банку з метою оформлення письмової заяви на дострокове погашення кредиту за встановленою банком формою, яка має бути надана банку не менше, ніж за 5 робочих днів до запланованої дати дострокового погашення. Будь-якої заяви, щодо дострокового погашення суми боргу або зміни розрахункової дати до банку не надходило, а самостійно, без попереднього погодження з позичальником списувати надлишкову суму ніж визначену у графіку погашення, з рахунку позичальника, відкритого для погашення сум боргу за кредитом, у банку підстав не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка проти скарги заперечувала, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_3В, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне користування кредитом припинилося 11 листопада 2014 року шляхом внесення 937 грн. в касу банку. Позивачем було доведено належними доказами повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом, зі свого боку відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про неприйняття дострокового виконання позивачем грошових обовязків у повному обсязі і наявності заборгованості перед банком.

Але, з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що 15 грудня 2013 року ОСОБА_3, шляхом підписання оферти та загальних умов кредитування, відкриття та ведення рахунків, отримала у ПАТ «ОСОБА_4 Капітал» кредитні кошти в сумі 6852,86 грн. Відповідно до пропозиції укласти договори та загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, строк користування кредитом становить 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредиту 1,4 %.

Відповідно до графіку платежів, який є частиною пропозиції, повернення кредиту та процентів має відбуватися 16 числа кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом; сплата комісії за обслуговування кредиту починається з 16 січня 2015 року. Погашення заборгованості повинно здійснюватися на рахунок № 290910193922537 у ПАТ «ОСОБА_4 Капітал», будь-яким способом: як у безготівковому порядку з власних рахунків, так і шляхом внесення готівкових коштів через банківські установи, автомати самообслуговування, пункти приймання готівкових коштів тощо.

Крім того, у графіку платежів зазначено, що у випадку дострокового виконання зобовязань за кредитним договором за ініціативою позичальника цей графік не підлягає викладенню його у новій редакції, але корегування зобовязань позичальника в частині сум належних до сплати платежів здійснюється відповідно до умов кредитного договору. На запит позичальника йому за результатами дострокового виконання зобовязання може бути наданий примірний графік платежів, сформований в автоматичному режимі системою банку (а.с. 7 зворот).

Пунктом 5.1. Загальних умов кредитування, відкриття та ведення рахунків встановлено, що позичальник зобовязується щомісячно частинами погашати суму кредиту, сплачувати нараховані проценти та суму кредиту та комісію в сумах та термінах, що передбачені графіком платежів, шляхом безготівкового перерахування коштів у відповідних сумах на рахунок банку або поточний рахунок позичальника, відкритий для зарахування коштів спрямованих на погашення заборгованості.

Відповідно до п. 5.3. Загальних умов кредитування, банк здійснює списання коштів, що надійшли від позичальника, з рахунку банку або з рахунку позичальника:

- з метою погашення строкової заборгованості в терміни (дати), визначені графіком платежів;

- з метою погашення простроченої заборгованості - в день надходження грошових коштів на рахунок;

- з метою дострокового погашення - в дату, вказану у відповідній заяві позичальника.

Пунктом 5.4. Загальних умов кредитування встановлено, що датою погашення заборгованості за кредитним договором (погашення кредиту та/або сплата процентів та/або комісії тощо) є дата списання банком у терміни (дати), визначені п. 5.3. цього розділу, з рахунку банку або з рахунку позичальника коштів у розмірах такої заборгованості та зарахування їх на відповідні рахунки а банку по обліку заборгованості позичальника.

Відповідно до п. 7.1. Загальних умов кредитування, позичальник має право повернути кредит достроково в будь-який час в порядку, визначеному пунктами 7.3., 7.4. цього розділу.

Згідно з п. 7.3. Загальних умов кредитування, дострокове погашення кредиту здійснюється в наступному порядку:

а) позичальник звертається до представника банку за адресою банку або будь-якого з кіосків з метою розрахунку заборгованості за кредитом (включаючи проценти нараховані на суму кредиту, що достроково погашається, а також суму комісії за обслуговування кредиту, розраховану за повний місяць, в якому здійснюється дострокове погашення) та оформлення письмової заяви на дострокове погашення кредиту за встановленою банком формою, яка має бути надана банку не менше, ніж за 5 робочих днів до загальної дати дострокового погашення;

б) банк здійснює розрахунок заборгованості позичальника за кредитом;

в) позичальник у відповідності до розробленого банком розрахунку, забезпечує не пізніше дати, що передує даті дострокового погашення, перерахування на рахунок банку або на рахунок позичальника, вказаний у графіку платежів сум грошових коштів, достатніх для:

1) погашення кредиту;

2) сплати нарахованих до дати дострокового погашення процентів;

3) сплати суми комісії, що розраховується за повний місяць, в якому відбувається дострокове погашення;

4) інших належних до сплати платежів згідно з кредитним договором.

Пунктом 7.4. Загальних умов кредитування передбачено, що виключно у випадку виконання позичальником всіх умов вказаних в п. 7.3. цього розділу, банк в дату дострокового погашення, визначену у заяві, здійснює дії по погашенню заборгованості в порядку передбаченому п.п. 5.3. та 5.4. цього розділу. В іншому випадку, кошти, що були перераховані позичальником з метою дострокового погашення заборгованості, продовжують обліковуватись на рахунку до їх списання банком з метою погашення строкової заборгованості за кредитним договором в терміни, визначені графіком платежів (за умов відсутності простроченої заборгованості) (а.с. 5-7).

Позивачем були внесені наступні суми в рахунок повернення кредиту:16.01.2014 572,00 грн., 06.02.2014 572,00 грн., 06.03.2014 600,00 грн., 03.04.2014 600,00 грн., 08.05.2014 572,00 грн., 04.06.2014 600,00 грн., 07.07.2014 600,00 грн., 15.08.2014 600,00 грн., 12.09.2014 600,00 грн., 03.10.2014 600,00 грн., 11.11.2014 937,00 грн. (а.с. 9-12).

Однак, загальна сума, сплачена позивачем, була недостатня для погашення заборгованості за кредитом, тому у банку були відсутні правові підстави здійснити дострокове погашення кредиту. В звязку з цим, грошові кошти, що надійшли від позивача з метою дострокового погашення заборгованості, продовжували обліковуватись на рахунку та спрямовувалися банком на погашення заборгованості позивача перед банком згідно з графіком платежів, відповідно до загальних умов кредитування, відкриття та ведення рахунків.

А тому, станом на 10 лютого 2016 року за ОСОБА_3 перед банком виникла заборгованість за кредитним договором № 85019392537 від 15 грудня 2013 року в розмірі 1527,62 грн., що складається з: 863,98 грн. сума кредиту; 0,04 грн. сума несплачених відсотків; 287,82 грн. сума несплачених комісій за обслуговування кредиту; 375,78 грн. сума штрафів (а.с. 50-51).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 6 ЦК України передбачено право сторін в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В свою чергу, в пропозиції (оферті), адресованій до банку укласти кредитний договір, позивач підтвердила, що до підписання оферти вона була ознайомлена в письмовій формі з інформацією про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту, в тому числі з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобовязань позичальника, які повязані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, варіантів погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяг, можливості та умови дострокового повернення кредиту (а.с. 7).

З наведеного слідує, що позивача, перед укладанням кредитного договору, було ознайомлено в письмовій формі з умовами кредитного договору, про що зазначено в самій пропозиції укласти договір (оферті).

Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що договір містить такі умови, які узгоджені сторонами та не суперечать вимогам закону.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобовязання, а саме: зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга ст. 598 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду). Тому зі змісту даної статті випливає, що неналежне виконання не припиняє зобовязання. Належним слід визнати виконання, що прийняте кредитором. Тому виконання зобов'язання частково припиняє зобов'язання у відпо¬відній частині, якщо виконання прийняте кредитором.

У цій справі, суд не врахував, що позивач, всупереч вимогам ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, не надала безспірних доказів виконання нею зобов'язання у передбаченому кредитним договором порядку, або того, що його неналежне виконання зобов'язання було прийняте відповідачем, а тому помилково дійшов висновку про задоволення її позову про визнання кредитного договору (офрети) припиненим у звязку з його виконанням.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору, для дострокового погашення кредиту не достатньо лише одного факту перерахування грошових коштів на рахунок позичальника без його письмової заяви, що передбачено основними умовами кредитування.

Крім того, слід зазначити, що позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права у спосіб, не передбачений ст. 16 ЦК України.

Виходячи з викладеного, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання кредитного договору припиненим відсутні.

За таких обставин, відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке що ухвалене з порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Оскільки за ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнена від сплати судового збору в дохід держави, відповідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем по справі компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання кредитного договору (оферти) припиненим у зв'язку з його виконанням.

Витрати Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» по сплаті судового збору в дохід держави при поданні апеляційної скарги компенсувати за рахунок держави.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді