Рішення № 57663581, 12.05.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 461/11908/15-ц

2/323/141/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12.05.2016 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді Плечищева О.В.

При секретарі Свириденко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В :

04 січня 2016 року цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави надійшла до Оріхівського районного суду Запорізької області, яка 12 січня 2016 року надійшла в провадження судді О.В.Плечищевої.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 30 листопада 2015 року вказану цивільну справу передано до Оріхівсього районного суду Запорізької області за підсудністю.

Позовна заява Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" була уточнена, позивач зазначає, що ПАТ "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819) виникло внаслідок зміни назви ПАТ "Плюс Банк" (ВАТ "Плюс Банк") відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку і є правонаступником всіх його прав та обов"язків. В тому числі, ВАТ "Плюс Банк" було правонаступником ВАТ АКБ "Прикарпаття", яке, в свою чергу, створено шляхом реорганізації ТзОВ "Комеційний банк розвитку лісової та деревообробної промисловості Прикарпаття "Прикарпатлісобанк", що підтверджується змінами до статуту ПАТ "Плюс Банк", погодженими Національним банком України 07.10.2011 року та зареєстрованими 13.10.2011 року.

12.10.2011 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №910.11278, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 58834,60 грн. на купівлю транспортного засобу ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова,рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний №АР9281 СВ, який належить відповідачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Строк користування кредитними коштами за кредитним договором до 12.10.2016 року.

Частина грошових коштів була перерахована на купівлю вищезазначеного автомобіля, решта - перерахована на фінансування страхового платежу.

За користування кредитом відповідач сплачує річну змінювану процентну ставку, яка визначається відповідно до умов кредитного договору, а станом на дату укладення кредитного договору становила 19,9 % річних.

Додатком №1 до кредитного договору встановлено графік щомісячних платежів, відповідно до якого відповідач мав сплачувати встановлену договором нараховану суму коштів.

В тому числі, змінна частина ставки визначається станом на перше число кожною кварталу як середнє за попередні 12 місяців. На підставі щоденних звітів форми 350 за ці місяці, які складається згідно Правил НБУ організації статистичної звітності.

Також кредитним договором встановлено, що позивач повідомляє відповідача про підвищення процентної ставки. А також при впровадженні процентної ставки надає позичальнику новий графік рекомендованим листом без внесення змін до кредитного договору. Повідомлення про зміну процентної ставки стає невід'ємною частиною кредитного договору.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у пей строк (термін).

Станом на дату подання цієї заяви ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за кредитним договором у встановлені строки, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Останній платіж боржником здійснено 28.10.2014 року.

Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 08.06.2015 року становить 89473,90 грн., яка складається з:

- 24249,25 грн. - основний борг;

- 14218,66 грн. - прострочений борг;

- 15972,46 грн. - прострочені проценти;

- 676,74 грн. - строкові проценти;

- 0 грн. - нарахована комісія;

- 0 грн. - прострочена комісія;

а також пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитним договором за період 1 рік (з 08.06.2014 року по 08.06.2015 року) становить:

- 33130,62 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань;

- 1226,17 грн. - дебіторська заборгованість;

- 0 грн. - інші штрафні санкції;

- 0 грн.- віндикаційні витрати

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір застави транспортного засобу ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

В тому числі, договором застави чітко передбачено право заставодержателя:

перевіряти в будь-який час документально і фактично наявність транспортного засобу та його стан, а ОСОБА_1 зобов'язаний надавати в будь-який час необмежені можливост і для здійснення позивачем своїх прав;

- вилучати автомобіль, знімати державні номерні знаки, ставити автомобіль па зберігання на свій майданчик до погашення заборгованості;

звернути стягнення на транспортний засіб, що є предметом застави шляхом продажу третій особі від імені заставодавця в порядку положень закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію їх обтяжень» та інші права.

В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 та 7 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію

обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі договору застави, укладеного з ОСОБА_1, обтяження на транспортний засіб, що є предметом спору, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з договором застави, укладеним з ОСОБА_1 звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя (позивача), у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Позивач прохає в рахунок погашення кредитних зобов"язань на користь ПАТ "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819) за кредитним договором №910.11278, укладеним між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), в сумі 89473,90 грн., яка складається з: простроченого боргу - 18348,26 грн.;прострочені проценти - 4153,27 грн.; строкові проценти - 163,31 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова,рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника, для чого надати ПАТ "Ідея Банк" усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу - власника, які пов"язані з продажем автомобіля тощо). Вилучити у ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), адреса реєстрації: Запорізька область, Оріхівський район, с.Кірове, вул.Космічна,172, або в інших осіб, у яких може знаходитись транспортний засіб, який є предметом застави,а саме автомобіль ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова,рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний №АР9281 СВ та передати Публічному акціонерному товариству "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819, м.Львів, вул.Валова,11). Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819, м.Львів, вул.Валова,11) сплачений судовий збір в розмірі 894,74 грн.

В судове засідання представник позивача не зявися, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення по справі не заперечував. (а.с.61).

Представник відповідача в судове засідання не з"явилася по невідомим суду причинам, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, заяву про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, судовою повісткою з повідомленням, однак не з"явився, про причину неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Звертаючи увагу, що Відповідач не зявився, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У звязку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується

позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819) виникло внаслідок зміни назви ПАТ "Плюс Банк" (ВАТ "Плюс Банк") відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку і є правонаступником всіх його прав та обов"язків. В тому числі, ВАТ "Плюс Банк" було правонаступником ВАТ АКБ "Прикарпаття", яке, в свою чергу, створено шляхом реорганізації ТзОВ "Комеційний банк розвитку лісової та деревообробної промисловості Прикарпаття "Прикарпатлісобанк", що підтверджується змінами до статуту ПАТ "Плюс Банк", погодженими Національним банком України 07.10.2011 року та зареєстрованими 13.10.2011 року. (а.с.115-130).

12.10.2011 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №910.11278 (а.с.10-11), згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 58834,60 грн. на купівлю транспортного засобу ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова,рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний №АР9281 СВ, який належить відповідачу на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. (а.с.22).

Строк користування кредитними коштами за кредитним договором до 12.10.2016 року.

Частина грошових коштів була перерахована на купівлю вищезазначеного автомобіля, решта - перерахована на фінансування страхового платежу, що підтверджується меморіальними ордерами. (а.с.14,29).

За користування кредитом відповідач сплачує річну змінювану процентну ставку, яка визначається відповідно до умов кредитного договору, а станом на дату укладення кредитного договору становила 19,9 % річних.

Як вбачається з Додатку №1 до кредитного договору (а.с.12-13) встановлено графік щомісячних платежів, відповідно до якого відповідач мав сплачувати встановлену договором нараховану суму коштів.

В тому числі, змінна частина ставки визначається станом на перше число кожною кварталу як середнє за попередні 12 місяців. На підставі щоденних звітів форми 350 за ці місяці, які складається згідно Правил НБУ організації статистичної звітності.

Також кредитним договором встановлено, що позивач повідомляє відповідача про підвищення процентної ставки. А також при впровадженні процентної ставки надає позичальнику новий графік рекомендованим листом без внесення змін до кредитного договору. Повідомлення про зміну процентної ставки стає невід'ємною частиною кредитного договору.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у пей строк (термін).

Станом на дату подання цієї заяви ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за кредитним договором у встановлені строки, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Останній платіж боржником здійснено 28.10.2014 року.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК і є право відношення, в якому одна сторона зобовязана вчинити на користь другої сторони певні послуги, а інша сплатити вартість отриманих послуг.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно представленого розрахунку відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання за кредитним договором не виконує, чим порушив взяті на себе вимоги за кредитним договором.

Так як, ст. 1054 ЦК України відсилає до положень ст. 1050 ЦК України, то якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

У відповідності до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №910.11278 укладеного 12.10.2011 року (а.с.25-26), станом на 08.06.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 89473,90 грн., яка складається з:

- 24249,25 грн. - основний борг;

- 14218,66 грн. - прострочений борг;

- 15972,46 грн. - прострочені проценти;

- 676,74 грн. - строкові проценти;

- 0 грн. - нарахована комісія;

- 0 грн. - прострочена комісія;

а також пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитним договором за період 1 рік (з 08.06.2014 року по 08.06.2015 року) становить:

- 33130,62 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов"язань;

- 1226,17 грн. - дебіторська заборгованість;

- 0 грн. - інші штрафні санкції;

- 0 грн.- віндикаційні витрати

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Крім того, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір застави транспортного засобу (а.с.15-16) ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

В тому числі, договором застави чітко передбачено право заставодержателя:

перевіряти в будь-який час документально і фактично наявність транспортного засобу та його стан, а ОСОБА_1 зобов'язаний надавати в будь-який час необмежені можливост і для здійснення позивачем своїх прав;

- вилучати автомобіль, знімати державні номерні знаки, ставити автомобіль па зберігання на свій майданчик до погашення заборгованості;

- звернути стягнення на транспортний засіб, що є предметом застави шляхом продажу третій особі від імені заставодавця в порядку положень закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію їх обтяжень» та інші права.

В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1 та 7 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі договору застави, укладеного з ОСОБА_1, обтяження на транспортний засіб, що є предметом спору, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що свтерджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №34852594.(а.с.20-21).

Згідно з договором застави, укладеним з ОСОБА_1 звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя (позивача), у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Таким чином, як зазначено в частині 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, а в частині 2 цієї ж статті, заставодержатель (позивач по справі) набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не було виконано у встановлений строк (термін).

Як вірно зазначив позивач, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення (ст. 19 ЗУ «Про заставу»), і заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 894,74 грн., що був сплачений позивачем при звернені до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивачем до позовної заяви додана квитанція про сплату судового збору у розмірі 894,74 грн.

Однак, в Україні діє Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року з наступними змінами і доповненнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2015 року ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складає 1218,00 грн, тому з позивача на користь держави слід стягнути суму недоплаченого судового збору в розмірі 323,26 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 27, 31, 57, 58, 59, 60, 88, 167, 197, 208, 209, 212, 213-215, 218, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 11,16, 267, 509, 526, 527, 530, 572, 590, 599, 611, 624, 625, 627,1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.19,20,25 Закону України "Про заставу", суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити повністю.

В рахунок погашення кредитних зобов"язань на користь ПАТ "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819) за кредитним договором №910.11278, укладеним між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), в сумі 89473,90 грн., яка складається з:простроченого боргу-18348,26 грн.;прострочені проценти - 4153,27 грн.; строкові проценти - 163,31 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова,рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі покупцю від імені власника, для чого надати ПАТ "Ідея Банк" усі права та повноваження на

відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу - власника, які пов"язані з продажем автомобіля тощо).

Вилучити у ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), адреса реєстрації: Запорізька область, Оріхівський район, с.Кірове, вул.Космічна,172, або в інших осіб, у яких може знаходитись транспортний засіб, який є предметом застави,а саме автомобіль ВАЗ 211540, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова,рами) ХТА211540В4990376, реєстраційний №АР9281 СВ та передати Публічному акціонерному товариству "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819, м.Львів, вул.Валова,11).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819, м.Львів, вул.Валова,11) сплачений судовий збір в розмірі 894,74 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (код ЄДРПОУ 19390819, м.Львів, вул.Валова,11) недоплачений судовий збір в розмірі 323,26 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області: ОСОБА_3