Ухвала суду № 57657629, 10.05.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/9328/16-ц

Провадження № 2/127/3692/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 травня 2016 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ГУНП у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Однак, позивач не сплатив судовий збір.

Положеннями ст. 82 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового зору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Заявляючи одночасно із позовом клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивачем не вказано достатньої сукупності обставин із зазначенням по ним відповідних доказів, які б свідчили про його неможливість через свій майновий стан здійснити оплату судового збору за подачу позовної заяви до суду. Зокрема, в обґрунтуваннях клопотання позивач не уточнює обставин з посиланням на докази понесення значних на рівні з доходами витрат на проживання (наявність або відсутність соціальних пільг у тому числі на утримання помешкання, тощо), відсутності інших джерел доходу (кошти на рахунках у фінансових установах, вклади, договори оренди, тощо), крім наявного пенсійного забезпечення за вислугу років. При цьому, слід зауважити, що звільнення позивача від сплати судового збору є крайнім процесуальним заходом суду, що застосовується, виходячи з обґрунтованої доведеності важкого матеріального становища заявника, де не можливо застосувати інші заходи. Тому, за наданої сукупності доказів суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви про звільнення від оплати судових витрат, а тому в клопотанні заявника слід відмовити.

Враховуючи викладене позивачу слід сплатити судовий збір, який відповідно до заявлених позовних вимог має як майнового так і немайнового характер.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановлених для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн.), за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Таким чином, враховуючи заявлені вимоги, позивачу слід сплатити 551,20 грн. судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру та 551,20 грн. за подачу позовної заяви немайнового характеру.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: УДКСУ у м. Вінниці, 22030101; код ЄДРПОУ банку: 38054707; банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області; МФО: 802015; рахунок: 31215206700002.

Крім того, відповідно до п. 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилаючись на ст. 22, ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, предявив позовні вимоги про стягнення майнової шкоди, які полягають в реальних збитках (понесенні витрат, необхідних на відновлення вікна та вхідних дверей до квартири), нанесених позивачу незаконною винною дією відповідача. Натомість позовна заява не містить зазначення доказів з яких випливає неправомірність поведінки працівників поліції під час здійснення заходів з проведення обшуку у житлі позивача в межах досудового розслідування кримінального провадження, як-то зазначає позивач в заяві. Крім того, позовна заява не містить обґрунтувань із зазначенням доказів, що підтверджують завдані збитки у заявленому розмірі на загальну суму 5000 грн. за наведених позивачем обставин вартості дверей у розмірі 2950 грн. Не містить позовна заява і зазначення підстав для звільнення від доказування.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. моральної шкоди, при цьому не зазначає доказів, що підтверджують обставину спричинення моральної шкоди саме діями відповідача (по обставинам виникнення розладу здоровя та гіпертонічного кризу, лікування у звязку з цим) або наявність підстав звільнення від доказування, як того вимагає п. 6 ч.2 ст.119 ЦПК України. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а при недотриманні зазначених вимог позовна заява залишається без руху. Натомість позовна заява не відповідає таким вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 121 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше пяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: