Ухвала суду № 57651585, 12.05.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/6757/16-ц

провадження 2/201/1964/2016

УХВАЛА

12 травня 2016 року м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з клопотанням ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум і витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 травня 2016 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення сум і витрат.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2016 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Разом з позовом позивачем до суду було подано клопотання про забезпечення позову в якому він просить суд накласти арешт на все майно та/або грошові кошти, що належить відповідачу, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та сума заборгованості є значною та для забезпечення в подальшому виконання рішення суду та недопущення приховування і фіктивної передачі майна та коштів відповідачем третім особам для ухилення від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову, проте надане суду клопотання не відповідає вимогам даної статті.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, також п. 4 вказаної Постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з клопотання про забезпечення позову в ньому не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, який зазначено у клопотанні; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено на яке саме: все майно та/або грошові кошти, які належать відповідачу, слід накласти арешт; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний вид забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не вказано інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ідентифікаційний номер фізичної особи (позивача та відповідача), оскільки згідно ч. 3 ст. 210 ЦПК України якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», яким визначено вимоги до виконавчого документа (ухвала суду) та зазначено, що він повинний містити також індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Також слід зазначити, що позивач у своєму клопотанні не додає жодних відомостей відносно дійсної вартості майна на яке слід накласти арешт, однак такі відомості потрібні для визначення, що вид забезпечення позову буде співмірним із заявленими вимогами.

Частиною 8 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, вважаю необхідним вказане клопотання повернути, оскільки воно була подана без додержання вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 151, ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 клопотання про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум і витрат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя